Справа № 1319/2874/2012 Головуючий у 1 інстанції: Бойко О.М.

Провадження № 11/783/397/13 Доповідач: Галапац І. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах

апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого Галапаца І.І.

суддів Березюка О.Г., Пешкова М.І.

з участю засудженого ОСОБА_1

захисника-адвоката ОСОБА_2

потерпілої ОСОБА_3 та її представника-адвоката ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові

кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Сихівського районного суду м. Львова від 05 лютого 2013 року, -

встановила:

цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_2, з вищою освітою, неодруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, непрацюючого, несудимого,

засуджено за ст. 125 ч.1 КК України на сто годин громадських робіт.

Цивільний позов ОСОБА_3 задоволено частково, постановлено стягнути з ОСОБА_1 в користь останньої 1 тис. 500 грн. моральної шкоди.

Згідно вироку суду, ОСОБА_1 19 грудня 2011 року близько 23 год. 50 хв., знаходячись в квартирі АДРЕСА_1, в процесі сварки, що виникла між ним та потерпілою ОСОБА_3 на побутовому ґрунті, наносив останній удари руками по тілу та кінцівках, спричинивши їй тілесні ушкодження у вигляді чотирьох синців та садна на передпліччі та чотирьох синців на руках, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

В апеляції засуджений ОСОБА_1 покликається на те, що кваліфікуючи його дії за ст. 125 ч.1 КК України, суд І інстанції не вказав у своєму вироку в чому полягає умисел на заподіяння потерпілій ОСОБА_3 легкого тілесного ушкодження та в чому такий виражається, незважаючи на показання потерпілої ОСОБА_3, зафіксованих у висновку експерта.

Вважає, що дані показання не співпадають з актом судово-медичного обстеження, згідно якого у ОСОБА_3 виявлено: на задньо-зовнішній поверхні лівого передпліччя в середній та нижній третині 3 синці буро-фіолетового кольору, на передньо-зовнішній поверхні ділянки правого променево-зап'ястного суглоба, на тилі правої кисті 4 синці, на задній поверхні правого передпліччя у середній третині садно, на задньо-внутрішній поверхні лівого плеча синець. Однак зі слів потерпілої, він бив її у обличчя, груди та по руках, де синців також не виявлено, а всі синці виявлено на задніх частинах тіла.

Звертає увагу, що на передній частині тіла виявлено лише чотири синці - на тилі правої кисті у проекції верхньої головки 1-ої п'ястної кістки, які могли виникнути, внаслідок того, що він схопив свою дружину за руку, яка у сварці схопила ніж і замахувалась на нього.

Наголошує, що під час сварки, яка виникла між ними 19 грудня 2011 року ніхто присутній не був, проте судом І інстанції, як доказ його вини, взято до уваги покази свідків, що бачили потерпілу через декілька днів після сварки і з слів ОСОБА_3 довідались, що він її побив.

Акцентує, що незважаючи на наявні розбіжності у акті судово-медичного обстеження та висновку експерта щодо характеру виявлених пошкоджень та показів потерпілої, експерта в судове засідання не викликалось.

Також зазначає, що акт судово-медичного обстеження, який ліг в основу експертизи, складено 10 грудня 2011 року в той час, як конфлікт мав місце 19 грудня 2011 року, а обстеження потерпіла пройшла лише 21 грудня 2011 року.

Просить вирок скасувати, провадження у справі закрити на підставі п.2 ст. 6 КПК України (1960 року) у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ст. 125 ч.1 КК України, та відмовити в задоволенні цивільного позову.

Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_1 та виступ захисника-адвоката ОСОБА_2 про підтримання апеляції, думку потерпілої ОСОБА_3 та її представника-адвоката ОСОБА_4, які заперечили апеляцію та просять вирок суду залишити без зміни, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що така задоволенню не підлягає.

Винність засудженого ОСОБА_1 вчинені злочину, передбаченого ст. 125 ч.1 КК України, повністю доведена зібраними по справі та перевіреними у судовому засіданні доказами, яким суд І інстанції дав належну оцінку.

Зокрема, послідовними показаннями потерпілої ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_1 є її колишнім чоловіком і під час їх спільного проживання, 19 грудня 2011р. на побутовому ґрунті між ними виник конфлікт, в процесі якого ОСОБА_1 в присутності їх малолітньої доньки наносив їй численні удари по обличчі та тілу. В результаті побоїв їй було спричинено тілесні ушкодження у вигляді синців та саден.

Показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 в судовому засіданні про те, що на наступний день після події вони приходили до потерпілої, яка перебувала у стресовому стані і розповідала, що її побив чоловік в присутності доньки і на тілі ОСОБА_3 були синці.

Висновком експерта №1554 від 24 липня 2012 року, згідно якого у потерпілої ОСОБА_3 виявлено 8 синців та садно на руках, які утворились від дії тупого предмета з обмеженою поверхнею, могли виникнути 19 грудня 2011 року та відносяться до легкого тілесного ушкодження .

Окрім цього, колегія суддів вважає, що суд І інстанції прийшов до правильного висновку про неправдивість показань ОСОБА_1 про те, що він жодних протиправних дій відносно потерпілої не вчиняв, оскільки вони спростовуються показаннями самої потерпілої ОСОБА_3, яка була попередженою про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, показаннями в судовому засіданні свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про наявність у потерпілої тілесних ушкоджень, висновком експертизи про те, що множинні тілесні ушкодження у потерпілої могли бути спричинені в день виникнення конфлікту, стосовно якого не заперечує і сам ОСОБА_1 - 19 грудня 2011 року та відсутністю підстав у потерпілої ОСОБА_3 його оговорювати.

Отже, на думку колегії суддів, наведене в сукупності спростовує доводи апеляції, належно оцінено судом І інстанції і висновок суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який він засуджений, є обґрунтований.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що заперечення своєї вини засудженим ОСОБА_1 у вчиненому, спрямовані на уникнення від відповідальності за скоєне.

Також, судом І інстанції правильно не взято до уваги показання свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10, оскільки вони є батьками засудженого і не були очевидцями події.

Щодо покликання в апеляції на те, що акт судово-медичного обстеження складено 10 грудня 2011 року (а.с.5), то це не відповідає дійсності, оскільки даний акт складений 21 грудня 2011 року, а в самому акті допущено технічну помилку стосовно дати скерування ДІМ Сихівського РВ ЛМУ ГУМВС України для проведення судово-медичного обстеження ОСОБА_3 і, крім цього, під час судового розгляду була проведена судово-медична експертиза (а.с.56-57).

Що стосується обраного ОСОБА_1 судом І інстанції покарання, то колегія суддів приходить до висновку, що таке призначено у відповідності до вимог ст. 65 КК України.

Крім цього, колегія суддів вважає, що судом правильно вирішено цивільний позов ОСОБА_3

Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для скасування вироку районного суду.

Керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України (1960 року), колегія суддів, -

ухвалила:

вирок Сихівського районного суду м. Львова від 05 лютого 2013 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а його апеляцію - без задоволення.

Судді:

Галапац І.І. Березюк О.Г. Пешков М.І.