Головуючий у 1 інстанції - Кірієнко В.О.

                                                                                                               Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.

                                                                                  Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                           П О С Т А Н О В А 

                                                             Іменем України

30 вересня 2008 року                                                                  справа № 22-а-9616/08

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

                                                         ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з цим позовом до відповідача, в якому просив визнати неправомірними дії Управління ПФУ у Центрально-Міському районі м. Горлівки у відмові в перерахунку пенсії та зобов'язати перерахувати надбавки непрацюючому інваліду на непрацездатних членів сім`ї з 01.09.2007 року, зобов'язати відповідача здійснити розрахунок компенсації у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії з причин нарахування її не в повному обсязі, починаючи з 10.09.2007 року (з урахуванням змін до позову - а.с. 42).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11 липня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_1  було задоволено. Визнано неправомірними дії Управління ПФУ у Центрально-Міському районі м. Горлівки в частині відмови позивачу щодо нарахування надбавки на непрацездатних осіб до пенсії згідно ст. 24 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Зобов'язано відповідача здійснити нарахування надбавки на непрацездатних осіб до пенсії ОСОБА_1 згідно ст. 24 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” з 01.09.2007 року. Зобов'язано Управління ПФУ у Центрально-Міському районі м. Горлівки здійснити компенсацію позивачу втрати частини доходів (різниці між фактично виплаченою сумою надбавки на непрацездатних осіб до пенсії ОСОБА_1 та належною сумою) в зв'язку з порушенням строків їх виплати, починаючи з 01.09.2007 року згідно ст. 3 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.

Відповідач не погодився з таким рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в  якій просить постанову суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що зміни до ст. 24 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” набрали чинності з 29.04.2006 року. Оскільки пенсія позивачу призначена до цієї дати, розрахунок спірної надбавки здійснюється виходячи з розрахунку 19,91 гривні. Крім того, посилались на постанову КМУ від 16.07.2008 року № 654, якою на кожну дитину встановлений конкретний розмір надбавки - 150 гривень.

В судовому засіданні позивач заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін. Представник відповідача до апеляційного суду не прибув.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанову суду першої інстанції необхідно змінити з наступних підстав.

Позивач ОСОБА_1 має статус ветерана війни - інваліда війни 3 групи, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 та посвідченням НОМЕР_2 (а.с. 5, 7, 8). Позивач перебуває на обліку в Управління Пенсійного фонду України у Центрально-Міському районі м. Горлівки.

На утриманні позивача перебувають три неповнолітні його дитини ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1),ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2), ОСОБА_4(ІНФОРМАЦІЯ_3) (а.с. 9-10).

Позивач неодноразово звертався за перерахунком призначеної йому пенсії (а.с. 15-24). Як вбачається з матеріалів справи, відповідач здійснював виплати надбавок на трьох непрацездатних дітей віком до 18 років відповідно до Постанови КМУ № 1 від 03.01.2002 р. (а.с. 19-23).

У відповідності до ст. 24 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до пенсії по інвалідності, що призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом (у тому числі до обчисленої в мінімальному розмірі), нараховується:

а) надбавка непрацюючим інвалідам, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім'ї (стаття 30), - на кожного непрацездатного члена сім'ї в розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. При цьому надбавка нараховується тільки на тих членів сім`ї, які не одержують пенсійні виплати із солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам, державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомогу на дітей одиноким матерям. За наявності права одночасно на пенсію, зазначені види допомоги і надбавку до пенсії по інвалідності на непрацездатного члена сім'ї за вибором пенсіонера може бути призначено пенсію, державну соціальну допомогу або нараховано на цього члена сім`ї надбавку. За наявності в сім'ї двох або більше пенсіонерів кожний непрацездатний член сім`ї, який перебуває на їх спільному утриманні, враховується для нарахування надбавки тільки одному з пенсіонерів за їх вибором.

Статтею 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акту закону України, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Оскільки положення постанови КМУ №1 від 03.01.2002 року “Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету” суперечить акту вищої юридичної сили - ст. 24 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", до спірних правовідносин слід застосовувати положення згаданого закону.

З цих же підстав судом не можуть бути прийняті до уваги положення постанови КМУ від 16.07.2008 року № 654 “Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян”, яким спірна надбавка визначена у конкретній сумі, меншій, ніж встановлено положеннями зазначеного закону.

Таким чином, для позивача як ветерана війни - інваліда війни 3 групи, розмір надбавки до пенсії повинен розраховуватися, виходячи із наведених в ст. 24 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" розмірів.

Посилання в апеляційній скарзі на непоширення внесених до ст. 24 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на позивача, оскільки пенсія йому була призначена до внесення цих змін, не ґрунтується на нормах законодавства.

Закон, яким внесені зміни до ст. 24 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", не містить обмежень щодо його застосування до певного кола осіб, в тому числі, яким пенсії призначені раніше. Відтак його положення повинні поширюватися і на ОСОБА_1 з урахуванням дії закону у часі, а не по колу осіб.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність зобов'язання відповідача здійснити перерахунок з 01.09.2007 р. з виплатою надбавок на трьох непрацездатних дітей віком до 18 років згідно ст. 24 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

При цьому посилання в мотивувальній і абзаці другому резолютивної частин постанови суду першої інстанції на розмір мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” є зайвим. Таке посилання відсутнє в ст. 24 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, тому підлягає виключенню, а постанову місцевого суду в цій частині - зміні.

Задля усунення непорозумінь при виконанні судового рішення колегія суддів вважає за необхідне також доповнити абзац третій резолютивної частини словами “виходячи з її розміру в 50% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на кожного непрацездатного члена сім'ї”.

Апеляційний суд погоджується із висновками місцевого суду щодо проведення компенсації ОСОБА_1 втрати частини доходів.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 р № 2050-ІП компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. Оскільки спірна надбавка є складовою частиною пенсії позивач, на неї має поширюватися можливість проведення такої компенсації.

Позивачем в іншій частині судове рішення не оскаржене, тому апеляційному перегляду не підлягає і має бути залишене без змін.

Таким чином судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду. Тобто підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

В повному обсязі постанова складена 01.10.2008 року.

Керуючись ст.ст. 196, п.2 ч.1 198, 201, ч.2 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -      

                                               ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки - задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11.07.2008 року у справі № 2-а-10445/08 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області «про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії» - змінити, а саме:

В абзаці другому резолютивної частини постанови Донецького окружного адміністративного суду від 11.07.2008 року у справі № 2-а-10445/08 слова “виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" - виключити.

Абзац третій резолютивної частини постанови Донецького окружного адміністративного суду від 11.07.2008 року у справі № 2-а-10445/08 доповнити словами “виходячи з її розміру в 50% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на кожного непрацездатного члена сім'ї”.

В решті постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11.07.2008 року у справі № 2-а-10445/08 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення її в повному обсязі.

Головуючий:

Судді: