Справа № 2-1844- 2008 рік

                               РІШЕННЯ

                          ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

03  жовтня 2008 року                      м. Дніпродзержинськ

Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: судді  Алькової С.М., при секретарі                Золотих  Л.Н.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпродзержинську цивільну справу за позовом ОСОБА_2  до ОСОБА_1 про розірвання  шлюбу,

                               ВСТАНОВИВ:

     Відповідачка при попередньому розгляді справи позов по суті та за обставинами визнала повністю, про що надала суду  письмову  заяву.

     Позивач звернувся  до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що з відповідачкою вони  знаходяться у зареєстрованому  шлюбі з  11 вересня 1998 року, від шлюбу мають одну неповнолітню дитину - сина  ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1народження, у квітні 2006 року  сімейно-шлюбні відносини між ними були припинені з тих причин, що  між виникла  психологічна несумісність,  вони перестали розуміти один одного,  зникли почуття любові, не могли дійсти  до єдиної думки при вирішенні будь-яких сімейних питань,  тому  вони вирішили припинити спільне  проживання, на  цей час вони проживають окрем один від одного,  спільне господарство  не ведуть, на примирення  не згоден, вважає, що сім»я розпалася остаточно та відновлена бути не може,  просить  суд розірвати шлюб, тим самим задовольнити позов. 

     Відповідачка при попередньому  розгляді справи позов визнала, надала суду заяву, в якій зазначила, що вона позов визнає, не заперечує проти розірвання  шлюбу з позивачем, та проти ухвалення  рішення  при попередньому розгляді справи.

При попередньому розгляді справи позивач  підтримав свої позовні вимоги, не заперечує проти ухвалення рішення при попередньому розгляді справи.

     Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ст.  ст. 130 ч.4  ЦПК України при визнанні позову ухвалюється  судове рішення в порядку ст. 174 ЦПК України. Згідно ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання  відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Зі згоди сторін суд ухвалює рішення при попередньому розгляді справи.

Судом були досліджені  такі докази, надані позивачкою на підтвердження свого позову:

Свідоцтво про реєстрацію шлюбу, свідоцтво про народження дитини.   Дослідивши матеріали цивільної справи та вивчивши докази,  суд вважає, що позов  підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судом були встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини:

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію шлюбу, актовий запис №  528(а.с. 4), сторони дійсно заходяться у зареєстрованому шлюбі з 11 вересня 1998 року.

Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с. 4).

У квітні 2006 року сторони припинили сімейно-шлюбні відносини з тих причин,  що   між сторонами  виникла психологічна несумісність, вони  перестали розуміти один одного, зникло почуття любові,  вони не  могли до єдиної  думки при вирішенні   будь-яких сімейних питань. На цей час сторони  проживають окремо один  від одного, спільне господарство не ведуть, наполягають на розірванні шлюбу, на примирення  сторони не згодні, просять шлюб між ними  розірвати, тим самим задовольни позов.

Майнові  питання вирішені сторонами  в добровільному порядку. 

Син після  розірвання  шлюбу зі згоди позивача залишиться на вихованні та утриманні відповідачки, на користь  якої позивач  надає матеріальну   допомогу на утримання сина у добровільному порядку.

Відповідно до ст. 104  СК України  шлюб припиняється внаслідок

Його розірвання.

У відповідності  до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок  його розірвання  за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду, який  згідно ст. 112 ч.2 СК України  ухвалює рішення про розлучення, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя  подружжя  та збереження  шлюбу суперечить  інтересам одного з них.

Суд вважає, що збереження та відновлення  сім'ї сторін не можливо та не доцільно, подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу сторін неможливе, і даний шлюб підлягає розірванню, а позовна заява задоволенню; витрати, пов'язані з отриманням свідоцтва про розірвання шлюбу в органах РАГС, належить стягнути  з  позивача.

Таким чином, визнання відповідачем позову не  суперечить закону, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214 -215, 88 ЦПК України, ст. ст. 104, 105, 110, 112 СК України, суд,

 ВИРІШИВ:

Позов  ОСОБА_2  до ОСОБА_1 про розірвання  шлюбу, задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1,  звреєстрований  відділом РАГС Дніпровського району м. Дніпародзержинська 11 вересня  1998 року, актовий запис № 528, від якого є одна  неповнолітня дитина, розірвати.

При видачі свідоцтва  про розірвання шлюбу стягнути з позивача державне мито на користь держави в сумі 17 грн., відповідачку від сплати мита звільнити.

     Рішення може бути оскаржено в апеляційному  порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 -  денний строк з дня  проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, в апеляційну інстанцію або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

     Суддя:                                    С.М. Алькова