Справа № 2 - 427 / 2008 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

      02 жовтня 2008 року                                                                                   смт. Ріпки           

      Ріпкинський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Шляхова В. І.

при секретарі Костюк Г. О.,

за участю позивачів, їх представника - адвоката ОСОБА_1.,

відповідача та її представника - адвоката ОСОБА_2.,

відкрито розглянувши в залі суду смт. Ріпки цивільну справу за позовом ОСОБА_3 (позивач 1) у власних інтересах, ОСОБА_4 (позивач 2), яка діє у власних інтересах та інтересах малолітнього сина ОСОБА_5, доОСОБА_6, про відшкодування моральної шкоди,

встановив:

       Позовні вимоги позивачами неодноразово змінювалися та остаточно:

       Позивач 1 через судове втручання просить стягти з відповідача на відшкодування моральної шкоди 2 000 грн., завданих душевними стражданнями внаслідок посягання на її життя та здоров'я, особисту недоторканість, приниження честі і гідності, відчуття фізичного болю від побоїв та удушення 03 вересня 2007 року, та розповсюдженням неправдивих відомостей і здійсненням образливих висловлювань у червні - серпні 2007 року відносно її онука.

       Одночасно позивач 2 просить стягти з відповідача на відшкодування моральної шкоди 3 000 грн., завданих розповсюдженням відповідачем у лайливій формі без її згоди інформації про походження малолітнього сина у червні - серпні 2007 року, душевних страждань що відчувала через порушення таємниці свого та сина особистого і сімейного життя, агресії, фізичного і морального насильства з боку відповідача відносно важкохворої мати і членів її сім'ї. 

      У судовому засіданні позивачі та їх представник перелічені вимоги підтримали з підстав в заяві викладених. Позивач 1 пояснила, що у денний час 03 вересня 2007 року на подвір'ї багатоквартирного будинку, де вона мешкає, її облаяла а потім й напала на неї сусідка - відповідач по справі. Поваливши на грунт, відповідач, всівшись зверху, руками давила на шию, пальцями намагалася видряпати очі. Кликала на допомогу і тому напад було припинено. Під час нападу відчувала біль, в подальшому мала погане самопочуття. Позивач 2 зазначила, що має єдину дитину. Від сина дізналася, що відповідач лайливо обзиває його позашлюбною дитиною, погрожує побиттям. 03 вересня 2007 року була на роботі. Приблизно о 12 год. телефоном їй повідомили що ОСОБА_6побила її мати, яка є особою похилого віку та має послаблений стан здоров'я. Така поведінка відповідача їй не зрозуміла, владнати стосунки не вдалося і це завдало їй душевних страждань. 

      Відповідач та її представник позов не визнали як у письмових запереченнях (а.с. 68 - 69 )  так і у суді. Вважають його проявом неприязні з метою уникнення кримінальної відповідальності позивача 2 за скаргою відповідача. Асоціальну поведінку відповідача заперечують.

      Вислухавши пояснення, допитавши свідків, дослідивши письмові докази, суд, в межах заявлених вимог, виходить з положень ст. ст. 23; 275; 280; 289; 301; 1167 ЦК України: Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою проти неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у приниженні честі, гідності а також ділової репутації фізичної особи. Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню. Фізична особа має право на недоторканість та не може бути піддана поводженню чи покаранню, що принижує її гідність. Обставини особистого життя фізичної особи можуть бути розголошені іншими особами лише за умови, що вони містять ознаки правопорушення, що підтверджено рішенням суду а також за її згодою.  

      Свідок ОСОБА_7 показала суду, що працює медичною сестрою. В один з днів вересня 2007 року відпочивала вдома після нічної зміни та почула з подвір'я обопільну голосну сварку з використанням нецензурних слів між ОСОБА_3. та ОСОБА_6. Коли виглянула у вікно, то цих жінок не побачила. Десь через 10 - 20 хв. після цього, на початку 12 години дня, до її квартири прийшла ОСОБА_3 та попросила зателефонувати на роботу до дочки, -ОСОБА_4 оскільки її побила ОСОБА_6. Звернула увагу, що людина розстроєна, її зачіска була розпатлана. Хоча тілесних ушкоджень не було видно, виконала це прохання.  

      Допитана судом свідок ОСОБА_8. показала, що якось у вересні 2007 року на подвір'ї вивішувала білизну та почула з боку сусіднього подвір'я крики ОСОБА_3 про допомогу. Побачила, що ОСОБА_6. сиділа на ОСОБА_3. та, як їй здалося, дряпала очі, чи тягала за волосся. Пішла до цих жінок, але оскільки мала перелом ноги, то обійшла будинки за 7 - 10 хв. Коли зайшла на сусіднє подвір'я, то цих жінок на подвір'ї вже не було. Що стосується літа 2007 року, то свідок заперечила образи або лайку ОСОБА_6. у бікОСОБА_5, навпаки вказує, що таке ставлення до дитини ОСОБА_6. висловлювала ще до того, як батько дитини створив, без реєстрації шлюбу сім'ю, з ОСОБА_4

      На суді свідок ОСОБА_9. показав, що з ОСОБА_4є батькамиОСОБА_5, але сім'ю створили вже після народження цієї дитини. Влітку минулого року від дитини дізнався, що ОСОБА_6. двічі лайливо обізвала його позашлюбною дитиною. Мав намір з'ясувати стосунки з ОСОБА_6., але подружжя його відмовила. Зі слів ОСОБА_4. дізнався що її побила ОСОБА_6. наносячи удари палкою по голові та душила. Він стверджує, що на його думку, яка склалася внаслідок особистого спостереження, мати дитини та баба в обох випадках, про які він розповів, душею хвилювалися. Свідок стверджує, що йому відомо про те, що ще у 2007 році випадків погроз з боку ОСОБА_6. побитиОСОБА_5 або замахування на нього палкою, - не було.

      Малолітній свідокОСОБА_5, що допитаний судом у присутності педагога у відсутність позивачів заінтересованих у розгляді справи, показав, що у віч на віч, в період відносно якого висунуті позовні вимоги, ОСОБА_6. двічі лайливо обізвала його позашлюбною дитиною та один раз замахнулася палкою. На його звернення матір розповіла що це погане слово та плакала, батько на це відреагував спокійно, а бабуся, на його думку, хвилювалася. Зі слів баби дізнався, що влітку ОСОБА_6. її побила, але подробиць вона не розповідала. Тілесних ушкоджень у бабусі він не бачив.   

     Свідок ОСОБА_10 суду показала, що через вікно своєї квартири з подвір'я багатоквартирного будинку, де вона мешкає, влітку 2007 року двічі чула, як ОСОБА_6. двічі лайливо називалаОСОБА_5 позашлюбною дитиною. Свідок стверджує, що зі слів ОСОБА_3, яку зустріла на подвір'ї, дізналася, що її палкою по спині побила ОСОБА_6., але коли це було, не пам'ятає.

     Як свідок на суді ОСОБА_11 показала, що проживає в м. Чернігів, а відповідач є її тіткою. Оскільки тітка похилого віку, то турбується про неї. Вони мають довірчі стосунки, але жодного разу від тітки не чула про ті обставини, відносно яких розглядається справа в суді, через що, на її думку, в дійсності цих подій не було. З цього приводу зверталася до міліції, але наслідки розгляду заяви отримані не були. 

     Матеріали про відмову у порушенні кримінальної справи Ріпкинського РВ УМВС № 748 за 2008 рік, постанова по якому ніким не оскаржувалася, свідчать, що дослідчою перевіркою встановлено факт порушення відповідачем  права на особисту недоторканість Позивача 1 03 вересня 2007 року за обставин встановлених судом (а.с. б/н).

     Відповідно особистих паспортних документів та довідок виконкому селищної ради позивач 1 є особою похилою віку та проживає самотньо. До складу сім'ї позивача 2, що є дочкою Позивача 1, віднесено дитинуОСОБА_5 (а.с. 14; 17 - 22; 31 - 32). Згідно свідоцтв про народження та розірвання шлюбуОСОБА_5 народився під час шлюбу Позивача 2 з ОСОБА_12., але його батьком є свідок по справі ОСОБА_9. (а.с. 15 - 16).

     Досліджені дані медичної документації відносно позивачів таОСОБА_5 свідчать про послаблений на протязі тривалого часу стан здоров'я вказаних осіб внаслідок певних захворювань, що не пов'язані зі справою, яка розглянута судом і на час розгляду якої Позивач 1 визнана особою, яка потребує постійного стороннього догляду за станом здоров'я безтерміново через нездатність до самообслуговування (а.с. 23 - 30; 67).

    У відповідності до «Нового тлумачного словника української мови» (а.с.33 - 34) слово «байстрюк» має дореволюційне походження, є зневажливим та лайливим та тлумачиться як позашлюбний син.    

     Згідно з вироком Ріпкинського районного суду від 08. 09. 2008 р. у кримінальній справі № 1-54/2008 про обвинувачення ОСОБА_4. у вчиненні злочину передбаченого ст. 125 ч. 2 КК України, за скаргою від 02. 04. 2008 р. відповідача у порядку приватного обвинувачення, та за якою постановою судді від 02. 06. 2008 р. відкрите кримінальне переслідування Позивача 2,  остання визнана винною у вчиненні злочину передбаченого ст. 125 ч. 1 КК України за обставин що мали місце станом приблизно на 13 год. 03 вересня 2007 року. Засудженій призначене покарання, яке вона повинна відбути, оскільки вирок набрав законної сили 24. 09. 2008 року (а.с. 70 - 72; б/н).

       Оцінивши сукупність вищевикладених доказів суд дійшов висновку що встановлені наступні факти:

     1.  На протязі літа 2007 року двічі з боку відповідача мало місце повідомлення нею в лайливій формі дитиніОСОБА_5 про її походження й це завдало певних душевних страждань обом позивачам;

     2. 03 вересня 2007 року, приблизно об 11 год., перебуваючи на подвір'ї будинку АДРЕСА_1  відповідач порушила право Позивача 1 на особисту недоторканість, що було наслідком їх обопільної лайки з уживанням нецензурних і образливих висловів.

 За встановленими фактами позовні вимоги підлягають задоволенню.

     На підставі ст. 60 ЦПК України, інші заявлені сторонами докази, окрім тих що покладені в основу судового рішення, суд відхиляє як неспроможні бути належними і допустимими. Суд зважає на те, що решта позовних вимог позивачами не доведена а заявлені розміри відшкодування завданої моральної шкоди не мають обґрунтованого їх розрахунку. Приймаючи рішення про розміри відшкодування суд виходить із засад розумності та справедливості, враховує глибину моральних страждань перенесених позивачами, відсутність негативних вимушених змін в їх житті та бере до уваги те, що особисті немайнові права на можуть бути відокремлені від фізичної особи і вимоги компенсації на користь дитини позивачами не заявлялися. За дослідженими у справі доказами для Позивача 2 перенесені душевні страждання повністю є похідними та такими ж є й для Позивача 1 у відношенні онука.

     Судові витрати за ст. 88 ЦПК України належить покласти на відповідача пропорційно  частині задоволених вимог, зважаючи на те що витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду цивільної справи у суді сплатив позивач - 2 (а.с. 3). Суд бере до уваги те, що представник позивачів не заявляв вимоги про повернення понесених ним судових витрат, підтверджених документально (а.с. 1 - 2).   

     На підставі ст. ст. 23; 275; 280; 289; 301; 1167 ЦК України, керуючись ст. ст. 10; 11; 58 - 60; 209, 212- 217, 293 ЦПК України, суд, -

вирішив:

       Позов ОСОБА_3 у власних інтересах і ОСОБА_4, яка діє у власних інтересах та малолітнього сина ОСОБА_5, задовольнити частково.

      Стягнути зОСОБА_6 (ідентифікаційнийНОМЕР_1 на користь ОСОБА_3 на відшкодування завданої моральної шкоди 200 (двісті) грн. 00 коп. 

      Стягнути зОСОБА_6 (ідентифікаційнийНОМЕР_1 на користь ОСОБА_4  на відшкодування завданої моральної шкоди 100 грн. 00 коп. та на відшкодування витрат понесених нею на інформаційно - технічне забезпечення розгляду цивільної справи у Ріпкинському районному суді Чернігівської області 60 (шістдесят) коп., а всього 100 (сто) грн. 60 коп.  

    ОСОБА_6 звільнити від сплати судового збору в доход держави як особу постраждалу від Чорнобильської катастрофи (категорія 4). 

      У задоволенні решти вимог позивачам відмовити.

      Рішення набирає законної сили по закінченню строку на його оскарження.

      Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через Ріпкинський районний суд шляхом подання в 10 - денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Суддя                                                                                   В. І. Шляхов