Компаніївський районний суд Кіровоградської області
Справа № 391/416/13-к
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13.05.2013селище Компаніївка
Компаніївський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Ревякіної О.В.,
при секретарі Боковій А.С.,
за участю прокурора Зінов’єва М.В.,
потерпілого ОСОБА_1,
обвинуваченого ОСОБА_2,
обвинуваченого ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в смт. Компаніївка кримінальне провадження № 12013120180000230 про обвинувачення:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, має на утриманні трьох малолітніх дітей, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимий,
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, має двох неповнолітніх дітей, працюючого різноробочим СВК «Нива», зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 скоїли таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене за попередньою змовою групою осіб, за наступних обставин.
21 березня 2013 року ввечері, більш точного часу встановити не представилось можливим, ОСОБА_2 вступив в злочинну змову з ОСОБА_3 з метою таємного викрадення чужого майна, а саме велосипеда марки «Україна», який знаходився на подвір’ї домоволодіння № 13 по вул. Тельмана с. Зелене Компаніївського району. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 шляхом вільного доступу пройшли до подвір’я вказаного домоволодіння, та впевнившись що їх ніхто не бачить, таємно викрали велосипед марки «Україна», вартістю 476,76 грн., який належить ОСОБА_1 З місця скоєння злочину зникли, викраденим майном, розпорядилися на власний розсуд, заподіявши потерпілому ОСОБА_1 матеріальну шкоду на загальну суму 476 грн. 76 коп.
21 квітня 2013 року між підозрюваними ОСОБА_2, ОСОБА_3 та потерпілим ОСОБА_1 була укладена угода про примирення у відповідності до вимог ст.471 КПК України.
Згідно даної угоди ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинувачених за ч. 2 ст. 185 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин та покарання, яке повинні понести ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у виді одного року обмеження волі, із звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на один рік. В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
Під час підготовчого судового засідання обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вину в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України визнали повністю, просили суд затвердити угоду про примирення та призначити узгоджену міру покарання.
Стверджували, що цілком розуміють свої права, характер обвинувачення, щодо якого визнають себе винуватими, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до них у разі затвердження угоди судом, а також наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ч.1 ст.473 КПК України, які їм роз'яснені судом.
Потерпілий ОСОБА_1 під час підготовчого судового засідання просив затвердити угоду про примирення від 21 квітня 2013 року та призначити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 узгоджену міру покарання, зазначив, що претензій матеріального та морального характеру до обвинувачених не має, викрадений велосипед йому повернуто.
Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти затвердження угоди про примирення та просив призначити обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 узгоджену міру покарання.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходив з наступного.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти, зокрема, рішення про затвердження угоди.
Відповідно до ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим про примирення.
Згідно з ч.4 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, потерпілий та підозрювані добровільно уклали угоду про примирення, зміст угоди відповідає вимогам ст. 471 КПК України. Крім цього, суд переконався, що обвинувачені цілком розуміють положення, передбачені ч. 5 ст. 474 КПК України.
Також судом встановлено, що обвинувачені та потерпілий розуміють наслідки укладання та затвердження даної угоди, визначені ст. 473 КПК України.
Суд також переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Зміст укладеної сторонами угоди відповідає вимогам ст. 471 КПК України, а також вимогам ст. 75 КК України, підстави для відмови в її затвердженні, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України відсутні.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вчинили кримінальне правопорушення середньої тяжкості, добровільно відшкодували заподіяну шкоду, покарання яке пропонується в угоді, є покаранням у межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України, звільнення від покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України відповідає вимогам чинного законодавства та особі винних. За таких підстав суд вважає можливим затвердити угоду про примирення від 21 квітня 2013 року, визнати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та призначити їм, узгоджене сторонами, покарання у виді одного року обмеження волі, із звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на один рік.
Крім того, суд вважає необхідним покласти на обвинувачених виконання частини обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, оскільки останні звільняються від відбування покарання з випробуванням.
Судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи в розмірі 195,60 грн. підлягають стягненню з обвинувачених на користь держави.
Цивільний позов відсутній.
Питання речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 468-476 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
Затвердити угоду про примирення від 21 квітня 2013 року, укладену між підозрюваним ОСОБА_2, підозрюваним ОСОБА_3 та потерпілим ОСОБА_1.
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити узгоджене сторонами покарання у виді одного року обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_2:
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи;
- періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити узгоджене сторонами покарання у виді одного року обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3:
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи;
- періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.
Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати в розмірі по 97 грн. 80 коп. з кожного.
Речові докази, а саме велосипед "Україна" зеленого кольору залишити потерпілому ОСОБА_1, як власнику.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Копію вироку вручити обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3, потерпілому ОСОБА_1 та прокурору після його проголошення негайно.
Суддя Компаніївського районного
суду Кіровоградської області ОСОБА_4