Справа №2-а-440/08
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 вересня 2008 року Рокитнянський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Корбута В.М..
при секретарі Божок Н.В.
за участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Рокитне адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Рокитнянської районної державної адміністрації Київської області про стягнення недоплати за одноразову допомогу на оздоровлення, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернувшись до суду з даним позовом, просить зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Рокитнянської районної державної адміністрації (далі-відповідач) виплатити йому недоплачену одноразову допомогу на оздоровлення за період з 2001-2007 роки в сумі 9228,20 грн., посилаючись на те, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС першої категорії та інвалідом 2 групи і тому у відповідності ст. 48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” йому повинна виплачуватися щорічно одноразова грошова допомога на оздоровлення у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат і ця допомога виплачується за місцем проживання органами соціального захисту населення. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати вказаної грошової допомоги. Він отримував щорічну грошову допомогу на оздоровлення в 2001-2007 роках в значно меншому розмірі, ніж це передбачено ст. 48 вищевказаного Закону. В зв'язку з тим, що відповідач відмовив у донарахуванні та виплаті йому невиплаченої щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2001-2007 роки, тому змушений звернутись з даним позовом.
В судовому засіданні позивач позов підтримав, посилаючись на вищенаведені обставини і просить задовольнити його вимоги.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час і місце слухання справи, не направив в судове засідання свого представника, натомість надіслав до суду письмове заперечення на позовну заяву від 05.09.2008 року в якому зазначає, що громадянам які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачується щорічна допомога на оздоровлення із державного бюджету в порядку та розмірах, що встановлені постановами Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 року №936 та від 26.07.1996 року №836. Також вказує на те, що у відповідності до вимог чинного законодавства не передбачено видатків на проведення перерахунку раніше виплаченої щорічної допомоги на оздоровлення. Відповідач вважає, що позивачем пропущено річний строк звернення до адміністративного суду, а тому наполягає на відмові у задоволенні адміністативного позову у відповідності до ч.1 ст.100 КАС України.
Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові матеріали справи, вважає за необхідне позов задовольнити частково, виходячи із наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 являється учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1, виданим Київською обласною державною адміністрацією 11.04.1997 року.
Крім того позивач є інвалідом другої групи довічно, що пов'язано з роботами ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується витягом із акту огляду у МСЕК серії НОМЕР_2 від 02.07.1998 року.
З пояснень позивача встановлено, що поважних причин для поновлення строку на звернення до суду у нього немає.
Із довідки № 270 від 08.08.2008 року наданої відповідачем вбачається, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку і те, що він в період з 2001 року по 2004 рік отримував щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі по 25,70 грн., а в період з 2005 року по 2007 рік отримав щорічну допомогу на оздоровлення в сумі по 120 грн.
У відповідності до п.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У відповідності до ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Суд вважає, що вимога позивача про стягнення недоплаченої щорічної грошової допомоги за період з 2001 року по 2004 рік в порядку адміністративного судочинства є безпідставною тому, що на той час дані правовідносини не підпадають під дію КАС України.
Судом встановлено, що позивач отримуючи щорічну грошову допомогу на оздоровлення за 2004-2006 роки повинен був своєчасно зрозуміти та дізнатись про порушення свого права на отримання даної допомоги не у повному розмірі і в межах річного строку звернутись до адміністративного суду за захистом свого права на отримання даної допомоги в повному розмірі.
Проте, отримавши не в повному розмірі грошову допомогу на оздоровлення за 2004, 2005, 2006 роки, позивач звернувся з данним позовом до суду тільки 20.08.2008 року, що значно перевищує строк звернення до адміністративного суду встановлений ч.2 ст.99 КАС України.
Суд не знаходить підстав для поновлення строку для звернення до суду в зв'язку з тим, що у позивача відсутні поважні причини для поновлення строку.
В зв'язку з тим, що позивач в період з 22.07.2002 року по 20.08.2008 року недбало віднісся до захисту своїх прав та інтересів тому, що своєчасно не звернувся до загального та адміністративного суду з позовом про стягнення недоотриманої щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2001-2006 роки, тому відсутні підстави для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача недоотриманої щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2001-2006 роки.
Що стосується вимог позивача про стягнення недоотриманої суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік, суд вважає за необхідне в цій частини позов задовольнити.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ст.113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України.
Частина перша статті 9 КАС України визначає, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов”язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в редакції закону, що діяв до внесення змін Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 року, одноразова щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, виплачується у розмірі 5 мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Законом України «Про державний бюджет України» на 2007 рік від 19.12.2006 року згідно, якого дія ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” яка передбачає право позивача на щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат, зупинено на 2007 рік.
Рішенням Конституційного Суду України за справою № 1-29 /2007 року від 9 липня 2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними) положення Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік”, яким зупинено на 2007 рік дію в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого та сьомого частини першої, частини третьої, абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого та сьомого частини четвертої та частини сьомої ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Виходячи із загальних засад пріоритетності Законів України над урядовими нормативно-правовими актами та приймаючи до уваги Рішення Конституційного Суду України за справою №1-29/2007 від 9 липня 2007 року, при виплаті допомоги на оздоровлення слід керуватися ст.48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в редакції Закону, яка існувала до внесення змін Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 року, а не постановами КМ України від 26.07.1996 року за № 836 “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та від 20.09.2005 року за № 936 “Про затвердження порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” на які посилається відповідач, що суперечать іншим нормам законів.
Такий висновок суду узгоджується з положеннями ч.4 ст.9 КАС України в тім, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов”язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Таким чином, суд приходить до висновку, що грошова щорічна допомога на оздоровлення ОСОБА_1 виплачена відповідачем за 2007 рік є неправильною тому, що повинна була виплачуватися виходячи із суми мінімальної заробітної плати на момент виплати щорічної компенсації на оздоровлення.
Згідно ст. 76 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" встановлено, що розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2007 року становить - 400 гривень на місяць, з 01.04.2007 року - 420 гривень, з 1.07.2007 року - 440 гривень, з 1.10.2007 року - 460 гривень.
Враховуючи те, що позивачу було виплачено грошову допомогу на оздоровлення 28.08.2007 року, тобто коли розмір мінімальної заробітної плати становив 440 грн. на місяць, тому відповідач повинен був виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2007 рік не 120 грн., а 2200 грн.( 440 грн. х 5). Таким чином позивачу не доплачено 2080 грн. (2200 -120).
Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача та відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 з підстав пропущення річного строку звернення до адміністративного суду, що стосується вимог позивача пов'язаних з виплатою грошової допомоги на оздоровлення за 2007 рік.
Так, згідно довідки № 270 від 08.08.2008 року наданої відповідачем вбачається, що 22.08.2007 року відповідач виплатив позивачу грошову допомогу на оздоровлення за 2007 рік. Згідно адміністративного позову вбачається, що позивач звернувся до суду 20.08.2008 року, тобто річний строк для звернення до адміністративного суду ще не минув.
З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст.ст.6, 9, 17, 18, 89, 99,100, 159 - 163, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.19, 113 Конституції України, ст.ст.48, 62, 70 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”(в редакції закону до внесення змін Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік від 28.12.2007 року) та Рішенням Конституційного Суду України за справою №1-29/2007 від 9 липня 2007 року, суд -
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Рокитнянської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 недоотриману щорічну грошову допомогу на оздоровлення за 2007 рік в сумі 2080 гривень.
В задоволені решти вимог ОСОБА_1 відмовити.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору у відповідності до п.18 ст.4 Декрету КМ України «Про державне мито» від 21.01.1993 року.
Звільнити Управління праці та соціального захисту населення Рокитнянської районної державної адміністрації Київської області від сплати судового збору у відповідності до п.7 ст.4 Декрету КМ України «Про державне мито» від 21.01.1993 року.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Рокитнянський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку визначеному ч.5 ст.186 КАС України.
Головуючий суддя Корбут В.М.