Справа № 2-1693 2012 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2013 року

Житомирський районний суд Житомирської області

в складі: головуючого - судді Чернявського М.В.

за участю секретаря судового засідання Барабанової Л.С.

позивачки ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право на користування житлом,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка, яка також діє в інтересах іншого позивача просить суд ухвалити судове рішення, яким визнати відповідача таким, що втратив право на користування житлом, а саме будинком АДРЕСА_1.

Як зазначили позивачі у своїй позовній заяві, вищевказаний будинок належить їм на праві приватної власності на підставі договору дарування, за яким мати позивачів подарувала їм вищевказаний будинок в рівних частках кожному безоплатно. В даному будинку також зареєстрований відповідач, але за місцем реєстрації вже багато років не проживає. Відповідач добровільно відмовляється знятися з реєстраційного обліку, чим порушує права позивачів, як власників майна, що стало для позивачів підставою для звернення до суду з даним позовом.

Позивачка, яка одночасно діє в інтересах іншого позивача у судовому засіданні позовну вимогу підтримала в повному обсязі з вищевказаних підстав, та просила її задовольнити.

Відповідач в останнє судове засідання не з'явився, але у попередніх судових засіданнях позовні вимоги позивачів не визнав, заперечував проти їх задоволення. В матеріалах справи також міститься заперечення відповідача проти позову, з якого вбачається, що у спільному з позивачами дворі він побудував будинок, в якому проживає постійно по теперішній час, але не встиг зареєструвати його в БТІ та отримати технічну документацію на даний будинок. Житловий будинок, в якому він постійно проживає також розташований в АДРЕСА_1. За даною адресою він перебуває на пенсійному обліку та отримує пенсію. Одночасно у своєму запереченні відповідач просив визначити порядок користування спільною земельною ділянкою, на якій розташовані будинок, в якому проживаю позивачі, а також новий житловий будинок відповідача. З урахуванням того, що суду відома позиція відповідача, суд вважає за можливе проводити судове засідання за його відсутності.

Свідок ОСОБА_4 в своїх показаннях у судовому засіданні ствердила, що відповідач проживає у своєму власному будинку.

З'ясувавши всі обставини справи та перевіривши надані суду докази, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право на користування житлом підлягає задоволенню.

Судом встановлені наступні факти.

З копії договору дарування житлового будинку, укладеного 07 серпня 2012 року вбачається, що ОСОБА_5 подарувала, тобто безоплатно передала у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частка житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ( а.с.6 ).

З копії витягу з Державного реєстру правочинів вбачається, що договір дарування житлового будинку, укладений між ОСОБА_5 та позивачами зареєстровано у Державному реєстрі правочинів ( а.с.7 ).

Згідно копії технічного паспорту, виготовленого КП " Житомирське обласне міжміське БТІ " Житомирської обласної ради 19 серпня 2011 року, власниками будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_6 в рівних частках ( а.с.8-12 ).

Відповідно довідок № 1003 та № 1004, виданих 12 вересня 2012 року виконавчим комітетом Денешівської сільської ради Житомирського району, відповідач зареєстрований у житловому будинку АДРЕСА_1, але не проживає ( а.с.17,18 ).

З копії заяви, посвідченої 26 березня 2013 року приватним нотаріусом ОСОБА_7 вбачається, що ОСОБА_5 згоду на реєстрацію ОСОБА_3 у житловому будинку АДРЕСА_1 та області не давала ( а.с.48 ).

Встановленим фактам відповідають житлові правовідносини.

Наявність того факту, що позивачі в рівних частинах є власниками житлового будинку АДРЕСА_1, відповідач в даному житловому будинку не проживає, а лише перебуває там на реєстраційному обліку є підставою для повного задоволення позову.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Суд не оцінює вимогу відповідача про встановлення порядку користування спільною земельною ділянкою як позовну, оскільки вона не відповідає вимогам ст.119,120 ЦПК України.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а також надати докази, які мають значення для ухвалення рішення у справі.

Під час судового розгляду справи відповідач не надав суду доказів на заперечення позовних вимог позивачів, а саме доказів про те, що він дійсно не тільки зареєстрований, а і проживає у житловому будинку АДРЕСА_1.

Керуючись ст.391 ЦК України, ст.10,11,57,60,209,212,213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_3 таким, що тратив право на користування жилим будинком АДРЕСА_1

На рішення суду протягом 10 днів з дня його проголошення, а відповідачем з моменту отримання її копії, може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Житомирської області через Житомирський районний суд.

Суддя: