Справа № 22-3252\2006р.                                                 Головуючий 1 інст.

Швець В.М. Доповідач:Федорова А.Є.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 червня 2006 року                                                                                                  м.Одеса

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду

Одеської області в складі:

головуючого  Федорової А.Є. суддів Мизи Л.М., Процик М.В. при секретарі Непомнящій 0.0.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 23 січня 2006 року за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_5, відділу державної виконавчої служби в м.Ізмаїлі та Ізмаїльському районі, з участю третьої особи ОСОБА_4, про визнання права власності на майно та звільнення майна з - під арешту,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2005 позивачі звернулися до суду з позовом про визнання права власності на майно та звільнення його з-під арешту. Позивачі зазначали, що 11 жовтня 2005 року державним виконавцем державної виконавчої служби проведено опис та арешт майна на загальну суму 5540 грн., яке знаходиться у будинку АДРЕСА_1, де мешкає боржник ОСОБА_5 та його дружина ОСОБА_1

Посилаючись на те, що магнітола „Мазон", пральна машинка „Індезіт", розетки та вимикачі в кількості 41 штук, холодильник „Стінол", радіотелефон „Панасоник", пилосос „Мауленекс" належать ОСОБА_2, комп'ютер „Самсунг", диктофон і велосипед „Техас Рейнджер" - ОСОБА_3, телевізор „Панасоник" і фотоапарат „Самсунг" - ОСОБА_1 і це майно придбано ними на особисті кошти, позивачі просили задовольнити позов.

Відповідач ОСОБА_5 позов визнав.

Представник відділу ДВС позов не визнав.

Третя особа-стягувач ОСОБА_4 з позовом не згоден, вважаючи, що таким чином відповідач ОСОБА_5 бажає ухилитися від сплати боргу.

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду від 23 січня 2006 року позов задоволено частково. Суд визнав право власності ОСОБА_2 на пральну машинку „Індезіт", розетки та вимикачі в кількості 41 шт., холодильник „Стінол"; право власності ОСОБА_3 на комп'ютер в складі монітора „Самсунг", сканера „Мистек", клавіатури „Свен", миши, принтера „НР", системного блоку „Мейн борд", колонок „Люксон"-2 шт. , велосипед „Техас Рейнджер", виключивши це майно з під арешту.

В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачі просять змінити рішення суду та задовольнити позов в повному обсязі,  мотивуючи тим,  що  суд неповно

1

з"ясував обставини,  що мають значення для справи,  висновки суду не відповідають дійсним обставинам.

В апеляційній скарзі третя особа ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду та відмовити в задоволенні позову, посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивачів підлягає задоволенню частково, а апеляційна скарга третій особи задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду від 24 січня 2003 року з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 стягнуто борг в розмірі 22986 грн.

11 жовтня 2005 року на виконання рішення суду державним виконавцем ДВС Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції проведено опис майна у будинку АДРЕСА_1, який належить на праві власності позивачці ОСОБА_2 і в якому проживає її син - боржник ОСОБА_5 з дружиною ОСОБА_1 На зазначене в акті  майно  загальної вартістю 5540 грн. накладено арешт. (а.с.9-11)

Вирішуючи спір, суд правильно визначив правові взаємовідносини сторін, однак неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи.

Задовольняючи позов частково і відмовляючи в задоволенні вимог ОСОБА_2, суд правильно виходив з того, що право власності ОСОБА_2 на пральну машинку, розетки, вимикачі і холодильник, а також право власності ОСОБА_3 на комп'ютер та велосипед підтверджені наданими доказами і це майно підлягає звільненню з-під арешту. (а. с. 14, 16, 20, 21, 22, 36-44) В іншій частині вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не доведені.

Висновки суду ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам ст. 48 Закону України «Про власність», ст.59 Закону України «Про виконавче провадження».

В засіданні апеляційного суду також не надані належні та допустимі докази про належність ОСОБА_2 магнітоли, пилососа та телефону, а ОСОБА_3- диктофона "Олимпиус", тому їх апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Разом з тим, відмовляючи в задоволенні позовних вимог про визнання права власності ОСОБА_1 на телевізор „Панасоник" і фотоапарат „Самсунг" суд неповно з'ясував обставини, пов'язані з придбанням цього майна, що привело до необґрунтованого висновку про недоведеність її вимог.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 з 7 червня 2002 року. Шлюб укладений в м.Ізмаїлі. (а.с.26) До укладення шлюбу ОСОБА_1 проживала в Російській Федерації і прибула до м.Ізмаїл в 2002 р. (а.с.27-28)

Фотоапарат „Самсунг" та телевізор „Панасоник" були придбані в березні та квітні 2002 року і ввезені в Україну із Росії, про що свідчать гарантійний талон, митні та вантажні документи, опис домашнього майна, що було здано до перевезення (а.с.19,29-34)

За таких підстав, колегія суддів вважає, що вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на фотоапарат та телевізор доведені і підлягають задоволенню.

Наведені в апеляційній скарзі ОСОБА_4 доводи не дають підстав для висновку про те, що суд неправильно застосував норми матеріального права або порушив норми процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Тому підстави для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст.ЗОЗ, ст.307 п.1 пп.З, ст.309 п.1 пп.1, 313,314 п.2,  316, 317, 319  ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу  ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3  задовольнити частково. Апеляційну скаргу Карнауха Євгена  Васильовича відхилити.

Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 23 січня 2006 року змінити.

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати право власності ОСОБА_2 на пральну машинку „Індезіт" вартістю 1000 грн., розетки та вимикачі в кількості 41 шт. на суму 100 грн., холодильник „Стінол" вартістю 1500 грн.; право власності ОСОБА_3 на комп'ютер в складі монітора „Самсунг" вартістю 300 грн., сканера „Мистек" - 200 грн., клавіатури „Свен" - 50 грн., миши - 20 грн., принтера „НР" - 100 грн., системного блоку „Мейн борд" - 300 грн., колонок „Люксон" 2 шт. - 50 грн., велосипед „Техас Рейнджер" - 1000 грн.;

право власності ОСОБА_1 на фотоапарат „Самсунг" 100  грн.  і  телевізор  „Панасоник"  вартістю 400  грн.  та  звільнити зазначене майно з-під арешту.

В іншої частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.