Справа № 1 -261/08
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Ковель 15 жовтня 2008 року
Ковельський міськрайонний суд Волинської області
під головуванням судді - Восковської О.А.,
при секретарі - Грищук О.М.,
з участю: прокурора - Клімука В.С.
потерпілого ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі в місті Ковелі кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, українця і громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше судимого: 1.07.2008р. Ковельським міськрайонним судом за ч.1 ст.162 КК України до штрафу в розмірі 1000 грн., покарання не виконано, -
- за ч.1 ст. 162 КК України, суд, -
в с т а н о в и в :
26 травня 2008 року близько 14 години ОСОБА_1 незаконно проник через двері до житлового приміщення - квартири АДРЕСА_2, - яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2, - звідки таємно викрав візок для перевезення сумок вартістю 50 грн., чим завдав потерпілому матеріальної шкоди на вказану суму.
Підсудний ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому діянні визнав повністю та показав наступне. 26 травня 2008 року приблизно в обідню пору він пішов до свого знайомого на ім'я ОСОБА_2, який проживає по АДРЕСА_2. Підійшовши до квартири ОСОБА_2, зазирнув у вікно та побачив, що в помешканні нікого немає. Двері в квартиру були зачинені на защіпку, він їх потягнув до себе і вони відчинились. Зайшовши в середину будинку, побачив на кухні візок для перевезення сумок, вирішив його викрасти. Поклав візок у сумку, яку також знайшов на кухні, а, зайшовши до кімнати, побачив алюмінієвого дрота, якого теж викрав. Поклавши викрадені речі в сумку, пішов на привокзальний ринок, де продав їх, а отримані гроші використав на власні потреби. У скоєному щиро розкаюється, прохає суворо не карати.
Крім повного визнання своєї вини підсудним ОСОБА_1, його винуватість у скоєному доведена і зібраними по справі доказами.
Так, потерпілий ОСОБА_2 підтвердив суду, що 26 травня 2008р., коли він повернувся додому, то виявив, що двері вхідні відчинені навстіж, защіпки зірвані, а з квартири зник візок для перевезення сумок. Підсудного він знав раніше, інколи він у нього ночував, але дозволу на проникнення до себе в житло він йому не давав. Будь-яких претензій до підсудного він не має, просить його суворо не карати.
Винуватість підсудного доведена і зібраними по справі письмовими доказами: протоколом огляду місця події від 2.06.2008р. та фототаблицею до нього (а.с.11-12), заявою потерпілого ОСОБА_2 про факт проникнення в його житло сторонніх осіб та викрадення візка (а.с.7), явкою з повинною ОСОБА_1(а.с.9).
Суд, повно, всесторонньо та об'єктивно дослідивши обставини даної кримінальної справи, приходить до висновку, що дії підсудного ОСОБА_1, які виразились у незаконному проникненні до житла особи вірно кваліфіковані досудовим слідством за ч.1 ст.162 КК України.
При обранні міри кримінального покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину (який є злочином невеликої тяжкості) та особу винного у їх сукупності, наявність пом'якшуючих і обтяжуючих покарання обставин справи.
Так, до обставин, які пом'якшують покарання підсудному ОСОБА_1 суд відносить повне визнання ним своєї вини та щире каяття у скоєному, явку ОСОБА_1із зізнанням.
До обставин, які обтяжують покарання підсудному, суд відносить вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння. Також судом враховується і те, що потерпілий будь-яких претензій до підсудного не має і просить суворо його не карати.
Суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_1можливе без його ізоляції від суспільства.
Разом з тим, до покарання за даним вироком слід повністю приєднати покарання призначене за вироком суду від 1.07.08р. у виді штрафу (яке на даний час залишилось невідбутим), - відповідно до ст.71 КК України, - та, поскільки штраф виконується окремо, призначити кінцево два види покарання.
Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_1до вступу вироку в законну силу слід залишити попередню - підписку про невиїзд з місця проживання.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -
З А С У Д И В :
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.162 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.
Відповідно до ст.71 КК України до покарання за даним вироком приєднати повністю невідбуте покарання за вироком Ковельського міськрайонного суду від 1 липня 2008 року у виді 1000 гривень штрафу та остаточно визначити ОСОБА_1 до відбування покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі та штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень.
На підставі ст.ст.75,76 КК України звільнити ОСОБА_1від відбування призначеного йому покарання у виді обмеження волі, встановивши йому іспитовий термін строком на 1 (один) рік, якщо він протягом цього терміну не вчинить нового злочину та виконуватиме такі покладені на нього обов'язки:
- не виїжджати за межі України без дозволу органів кримінально-виконавчої системи;
- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання або роботи;
- з'являтись періодично для реєстрації в органи кримінально- виконавчої системи.
Контроль за поведінкою засудженого покласти на орган виконання покарань за місцем його проживання.
Міру запобіжного заходу відносно засудженого ОСОБА_1до набрання вироком законної сили залишити попередню - підписку про невиїзд з місця проживання.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги ( подання) протягом п'ятнадцяти діб з дня його проголошення.
Головуюча: О.А.ВОСКОВСЬКА