УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

20 листопада 2007 року                                                                           м.   Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах   Апеляційного   суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої-судді Кривобокової Н.М.  ,

суддів: Гриновецького Б.М.  ,  Іванів О.Й.

з участю:

потерпілої ОСОБА_1 

захисника ОСОБА_2

засудженого ОСОБА_3

розглянувши 20 листопада 2007 року у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Тлумацького районного суду від 26 березня 2007 року, -

встановила:

Вказаним вироком   ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженця смт.   Обертин Тлумацького району,  проживає без реєстрації в АДРЕСА_1,  розлученого,  на утриманні одна неповнолітня дитина,  працюючого     провідним спеціалістом в Івано-Франківському обласному територіальному відділенні Антимонопольного комітету України,  несудимого,    громадянина України,

Справа №11-466/2007 р.                        Головуючий в 1 інстанції Титикайло М.  Й.

Категорія   ст.   125 ч.1 КК України     Доповідач: Кривобокова Н.М.

засуджено за  ст.  125 ч.1 КК України на один рік виправних   робіт за місцем праці з відрахуванням в дохід держави 10 відсотків заробітку.

За вироком суду ОСОБА_3 визнаний винним і засуджений за те,  що 04 квітня 2006 р. приблизно о 11 год. в господарстві за місцем проживання в АДРЕСА_1,  діючи під впливом раптово виниклої неприязні,  у відповідь на зауваження тещі - ОСОБА_1  з приводу недбалої розгрузки цементу і секцій бетонної огорожі,  умисно заподіяв останній легкі тілесні ушкодження.

25 квітня 2006 року біля 14 год. в будинку за місцем проживання в АДРЕСА_1,  під впливом неприязних сімейних відносин ОСОБА_3 умисно спричинив дружині - ОСОБА_4 легкі тілесні ушкодження.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1  та ОСОБА_4 по 1000грн. моральної шкоди та 200грн. судових витрат.

В апеляції засуджений ОСОБА_3 покликається на необґрунтованість його засудження при відсутності доказів вини. Вважає,  що вирок постановлено з істотними порушеннями норм КПК України. Просить вирок суду скасувати,  а справу провадженням закрити.

В апеляційній інстанції засуджений ОСОБА_3 просить щодо нього застосувати Закон України "Про амністію" від 19 квітня 2007 року,  оскільки в нього на утриманні неповнолітня дитина.

Заслухавши доповідь судді,  пояснення засудженого ОСОБА_3,  який подав особисто заяву про свою згоду на застосування Закону України "Про амністію",  ознайомившись з матеріалами кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції,  колегія суддів вважає,  що вона підлягає до часткового задоволення.

Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи,  а його висновок про винуватість ОСОБА_3 в умисному заподіянні легких тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_1  та ОСОБА_4 ґрунтується на доказах,  досліджених в судовому засіданні.

Так,  потерпіла ОСОБА_1  ствердила,  що 04 квітня 2006 року біля 11 год. в господарстві її дочки - ОСОБА_4,  що в АДРЕСА_1 вона зробила зауваження зятю - ОСОБА_3 з приводу недбалої розгрузки цементу і секцій бетонної огорожі,  за що останній заподіяв їй легкі тілесні ушкодження.

Також ОСОБА_1 ,  виступаючи представником потерпілої ОСОБА_4 підтвердила,  що на грунті неприязних сімейних відносин ОСОБА_3 25 квітня 2006 року біля 14год. в будинку за місцем проживання в АДРЕСА_1 спричинив ОСОБА_4 легкі тілесні ушкодження.

Із показань свідка ОСОБА_5 вбачається,  що 04.04.2006 року ОСОБА_3,  виштовхуючи потерпілу ОСОБА_1  з подвір'я їхнього господарства,  бив її по руці,  коли вона,  опираючись трималася за огорожу.

Аналогічні показання дав свідок ОСОБА_6

Свідок ОСОБА_7 пояснила,  що бачила у потерпілих ОСОБА_1  та ОСОБА_4 наявні у них тілесні ушкодження,  які,  зі слів потерпілих,  їм заподіяв ОСОБА_3

Вказані показання потерпілих та свідків об'єктивно підтверджуються даними актів судово-медичних оглядів №596 від 11.04.2006 року та №686 від 27.04.2006 року,  де зазначені їх легкі тілесні ушкодження,  які могли бути заподіяні за обставин,  вказаних потерпшими ОСОБА_1  та ОСОБА_4

Суд обґрунтовано взяв до уваги вказані докази,  оскільки не здобуто підстав вважати їх недостовірними.

Про те,  що конфлікт із ОСОБА_1  мав місце 04 квітня 2006 року близько 11год. вказував і сам засуджений ОСОБА_3

Покликання ОСОБА_3 в апеляції на його виправдальні показання щодо подій 25 квітня 2006 року не можуть бути підставою для задоволення апеляції в цій частині оскільки,  як слідує із змісту протоколу судового засідання,  він не заявляв клопотання про допит свідків з приводу його алібі на цей день. В поданих ним зауваженнях на протокол судового засідання також відсутнє вказане клопотання.

Процесуальних порушень на стадії попереднього і судового розгляду справи,  які б давали підстави для скасування чи зміни вироку,  апеляційним судом не встановлено.

Даним показанням,  як і матеріалам справи,  суд дав правильну оцінку і взяв до уваги саме вищевказані докази,  які нічим іншим,  крім заперечень своєї вини засудженим ОСОБА_3 не спростовуються. Його дії за  ст. 125 ч.1 КК України кваліфіковано вірно,  а призначене покарання відповідає вимогам  ст. 65 КК України.

У відповідності до вимог п. "б"  ст. 1 Закону України "Про амністію" від 19.04.2007 року,  який вступив в дію 09.06.2007 року,  звільняються від покарань не пов"язаних з позбавленням волі особи,  які на день набрання чинності цим законом мають дітей,  яким не виповнилось 18 років.

Як вбачається з матеріалів справи на утриманні засудженого неповнолітній син ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2,  що підтверджується копією свідоцтва про його народження,  а ОСОБА_3 вчинив злочин,  передбачений  ст.  125 ч. 1 КК України,  покарання якого не пов"язане з позбавленням волі.

Враховуючи наведене,  апеляція засудженого ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню,   оскільки  колегія  суддів  вважає,   що  у випадку постановления вироку  і

призначення покарання,  засудженого слід звільнити від покарання у вигляді виправних робіт,  про що він не заперечує.

Керуючись  ст.   ст.  365, 366 КПК України,  колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляцію засудженого ОСОБА_3 задовольнити частково.

На підставі  ст. 1 п. "б" Закону України "Про амністію" від 19 квітня 2007 року ОСОБА_3 від призначеного вироком Тлумацького районного суду від 26 березня 2007 року покарання у виді одного року виправних робіт з відрахуванням 10 відсотків заробітку - звільнити.

В решті вирок залишити без зміни.