ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2007 року                                                                 м.   Івано-Франківськ

Колегія  суддів  судової  палати  у  кримінальних  справах     Апеляційного     суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої-судді Кривобокової Н.М. 

суддів: Гриновецького Б.М.  ,  Ткачук Н.В.

з участю

прокурора Грищука В.І.,

секретаря  Хімей М.  М.  ,

потерпілої ОСОБА_1,

засудженого ОСОБА_2,

розглянувши 27 листопада 2007 року у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора,  який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції,  на вирок Косівського районного суду від 25 липня 2007 року, -

встановила:

Вказаним вироком ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженця та жителя АДРЕСА_1,  неодруженого,     несудимого,     громадянина України, -

засуджено за   ст.  286 ч.2 КК України на три роки обмеження волі з позбавленням права

керування транспортними засобами на два роки.

Справа №11-438/2007 р.                       Головуючий в 1 інстанції Бельмега М.  В.

Категорія   ст.  286 ч.2 КК України     Доповідач: Кривобокова Н.М. 

На підставі  ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням терміном на два роки.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь Косівської ЦРЛ 3354, 65 грн.,  витрачених на лікування потерпілих; на користь НДЕКЦ при УМВС в Івано-Франківській області 287, 24грн. вартості судових експертиз.

За вироком суду ОСОБА_2 визнано винним і засуджено за те,  що 28 січня 2007 року близько 23 год. в с.  Стопчатів Косівського району біля магазину «Артеміда»,  керуючи власним автомобілем марки «АУДІ-100» д.н. НОМЕР_1,  допустив порушення Правил дорожнього руху,  внаслідок чого вчинив наїзд на пішоходів ОСОБА_3,  ОСОБА_1 та малолітню ОСОБА_4. В результаті наїзду малолітня ОСОБА_4. отримала тяжкі тілесні ушкодження,  від яких померла на місці події,  а ОСОБА_3 та ОСОБА_1 внаслідок ДТП отримали тілесні ушкодження середньої тяжкості та були госпіталізовані в Косівську ЦРЛ.

В апеляції прокурор,  не оспорюючи доведеності вини та правильності кваліфікації дій засудженого,  вважає,  що вирок суду є незаконним у зв'язку із невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості. Просить вирок скасувати та постановити новий вирок.

Провівши судове слідство в частині призначеного покарання,  колегія суддів вважає,  що вирок суду підлягає скасуванню внаслідок необгрунтованого звільнення підсудного від основного покарання з випробуванням.

Фактичні обставини автопригоди,  вина підсудного і кваліфікація його дій за  ст. 286 ч.2 КК України ніким не оспорювались,  тому апеляційним судом вирок в цій частині не переглядався.

Звільняючи ОСОБА_2 від покарання з випробуванням,  суд першої інстанції не врахував в повній мірі тяжкості вчиненого і його наслідків. Тому вирок суду в частині призначеного покарання підлягає скасуванню з винесенням вироку апеляційним судом.

Вирішуючи питання про призначення покарання,  колегія суддів враховує тяжкість вчиненого,  дані про особу засудженого та пом'якшуючі покарання обставини.

Як пом'якшуючі покарання ОСОБА_2 обставини,  колегія суддів враховує те,  що злочин ним вчинено з необережності,  судиться він вперше,  щиро розкаявся,  сприяв досудовому і судовому слідству для встановлення всіх обставин автопригоди,  позитивно характеризується за місцем проживання,  добровільно відшкодував матеріальні і моральні збитки,  є особою молодого віку,  приймав заходи для надання допомоги потерпілим зразу після автоподії.

Вказані пом'якшуючі обставини та дані про особу винного істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину,  тому колегія суддів прийшла до переконання про можливість

застосування  ст.  69 КК України і призначення винному покарання більш м'якого виду,  не зазначеного у санкції  ст.  286 КК України.

Оскільки згідно довідки №4 від 21.11.2007р.  ПП  «Капак»  ОСОБА_2  працює

охоронцем в кафе-барі «Овен»,  то колегія суддів вважає за необхідне призначити йому

покарання у виді виправних робіт з позбавленням права на керування транспортним засобом,

що буде достатнім і необхідним для його виправлення і попередження нових злочинів. Таке

покарання є реальним,  тому його слід вважати більш тяжким,  ніж попереднє звільнення

ОСОБА_2 від покарання згідно  ст. 75 КК України. Таким чином подана апеляція підлягає

задоволенню.

Керуючись  ст.  323,  324,  378 КПК України,  колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляцію прокурора задовольнити.

Вирок Косівського районного суду від 25 липня 2007 року відносно ОСОБА_2 в частині призначення покарання скасувати.

ОСОБА_2 за  ст.  286 ч.2 КК України із застосуванням  ст. 69 КК України призначити 2 роки виправних робіт за місцем роботи з відрахуванням 20% заробітку в дохід держави з позбавленням права керування транспортним засобом на 2 роки. В решті вирок Косівського районного суду залишити без змін.

Вирок апеляційного суду може бути оскаржений до Верховного Суду України протягом місяця з моменту його проголошення.