Судове рішення #2967152
УХВАЛА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

27 листопада 2007 року                                                                       м.  Івано-Франківськ

Колегія   суддів   судової   палати   у   кримінальних   справах   Апеляційного   суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді                                                       Дячука В.М. ,

суддів                                                                             Флісака Р.Й.,  Хруняка Є.В.,

потерпілого                                                                   ОСОБА_1,

представника потерпілого                                          ОСОБА_2,

розглянувши 27 листопада 2007 р. у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Надвірнянського районного суду від 13 вересня 2007 року, -

 

встановила:

 

Вказаним вироком ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1, ,  уродженець с. Грабовець Богородчанського району,  житель м.  Надвірна Івано-Франківської області,  одружений,  на утриманні має троє неповнолітніх дітей,  українець,  громадянин України,  раніше судимий 13.04.2006 року Надвірнянським,  районним судом за  ст.  125 ч.1 КК України на 550 грн. штрафу,  -

засуджений за  ст.  125 ч.1 КК України на 600 грн. штрафу.

Постановлено стягнути із ОСОБА_3  на користь ОСОБА_1  300грн. моральної шкоди та 400 грн. витрат за надання юридичних послуг адвоката.

 

Справа №11-486/2007 р.                                        Головуючий у 1 інстанції Грещук Р.П.

Категорія  ст.  125 ч.1 КК України                         Доповідач: Хруняк Є.В.

 

За вироком ОСОБА_3 визнаний винним та засуджений за те,  що він 25.09.2007 року приблизно о 7 годині на грунті неприязних відносин умисно вдарив потерпілого ОСОБА_1 в груди,  від якого той отримав легкі тілесні ушкодження.

Засуджений ОСОБА_3,  не погодившись з вироком,  подав апеляцію,  в якій просить вирок суду скасувати і закрити кримінальну справу,  оскільки він потерпілому не наносив тілесних ушкоджень.

Заслухавши доповідь судді,  пояснення потерпілого та представника потерпілого ОСОБА_2,  які вважали,  що апеляція засудженого є безпідставна,  перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції,  колегія суддів вважає,  що апеляція задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як вбачається із показань потерпілого ОСОБА_1,  між ним та ОСОБА_3 тривалий час виникають конфлікти. 25.09.2006 року ОСОБА_3 біля 7 години в під'їзді будинку АДРЕСА_1,  наніс йому удар ногою в груди,  внаслідок чого він отримав тілесні ушкодження.

Про те,  що саме ОСОБА_3 наніс тілесні ушкодження ОСОБА_1 підтвердили свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Згідно акту судово-медичного огляду №421 від 25.09.2006 року вбачається,  що у ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження у вигляді синця передньої поверхні грудної клітки,  а також садно ліктьового суглобу,  які отримані від дії тупих твердих предметів,  можуть відповідати терміну вказаному освідуваним і відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Колегія суддів вважає,  що суд правильно прийшов до висновку,  що саме засуджений ОСОБА_3 умисно наніс тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_1 і правильно кваліфікував його неправомірні дії за  ст.  125 ч.1 КК України.

Твердження в апеляції ОСОБА_3 про те,  що доказів його вини не встановлено,  а показання свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_5. є неправдиві,  оскільки вони є родичами потерпілого,  є безпідставними.

Судом встановлено,  що подія мала місце в під'їзді будинку АДРЕСА_1,  в якому проживає потерпілий,  а тому і свідками могли бути його родичі,  які проживають в цьому будинку.

Сам по собі факт перебування вказаних свідків в родинних відносинах з потерпілим,  не виключає правдивості і достовірності даних ними показань.

Всі свідки були попереджені судом про кримінальну відповідальність згідно  ст.  384 КК України.

 

Крім цього,  суд,  даючи оцінку вказаним доказам,  об'єктивно дав і оцінку поясненням ОСОБА_1 під час його оглядів в медичній установі,  де він розповідав причину отримання ним тілесних ушкоджень,  і вказав,  що саме ОСОБА_3 його вдарив.

Вказаним доказам суд дав належну оцінку і правильно прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні цього злочину.

З урахуванням наведеного,  колегія суддів вважає,  що підстав для скасування вироку немає.

Керуючись  ст.  ст.  365,  366 КПК України,  колегія суддів, -

 

ухвалила:

 

Апеляцію засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення,  а вирок Надвірнянського районного суду від 13 вересня 2007 року відносно нього - без зміни.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація