Справа №11-322 2007 року Головуючий в 1-й інстанції Назаренко А.В.
Категорія ст. ст. 152 ч.1, 186 ч.2, 187 ч.2, Доповідач Задворний О.Л.
357 ч.3 КК України
УХВАЛА
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
30 травня 2007 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області у складі:
головуючого - судді - Шершуна В.В.
суддів - Бойко Л.В., Задворного О.Л.
з участю прокурора - Подлєсного О.В.
потерпілих - ОСОБА_1 , ОСОБА_2
адвокатів - ОСОБА_3, ОСОБА_4
законного представника неповнолітнього засудженого ОСОБА_5 -
ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому справу за апеляціями: засуджених ОСОБА_7, ОСОБА_8; адвоката ОСОБА_4 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5; ст. помічника прокурора Летичівського району на вирок Летичівського районного суду від 6 березня 2007 року.
Цим вироком засуджено:
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця смт. Летичів Хмельницької області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, мешканця с Горбасів Летичівського району Хмельницької області, несудимого, -
· за ч. 1 ст. 152 КК України на 4 роки позбавлення волі,
· за ч.2 ст. 186 КК України на 5 років позбавлення волі,
· за ч.2 ст. 187 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна, крім житла,
· за ч.3 ст. 357 КК України на 1 рік і 6 місяців обмеження волі,
а на підставі ст. 70 КК України остаточно на 7 років позбавлення волі із конфіскацією належного йому майна, крім житла;
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, уродженця та мешканця с Горбасів Летичівського району Хмельницької області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, несудимого, -
· за ч.2 ст. 186 КК країни на 5 років позбавлення волі,
· за ч.2 ст. 187 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна, крім житла,
· за ч. 3 ст. 357 КК України на 1 рік і 6 місяців обмеження волі,
а на підставі ст. 70 КК України остаточно на 7 років позбавлення волі із конфіскацією належного йому майна, крім житла;
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, уродженця та мешканця с Горбасів Летичівського району Хмельницької
2
області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, несудимого, -
· за ч.2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі,
· за ч.2 ст. 187 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, на 5 років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 належного йому майна, крім житла,
· за ч.3 ст. 357 КК України на 1 рік і 6 місяців обмеження волі,
а на підставі ст. 70 КК України остаточно на 5 років позбавлення волі із конфіскацією 1/2 належного йому майна, крім житла;
ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, несудимого, -
- за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України його від відбування покарання звільнено з встановленням іспитового строку 3 роки.
Відповідно ст. 76 КК України ОСОБА_93обов'язано: не виїзжати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти цей орган про місце проживання, роботи, навчання; періодично з'являтись на реєстрацію у зазначений орган.
Засуджені ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_7 утримуються під вартою з 04 серпня 2006 року, а засуджений ОСОБА_9 перебуває на підписці про невиїзд.
Постановлено стягнути:
з ОСОБА_5 або його законного представника ОСОБА_6, та ОСОБА_8, солідарно, на користь потерпілого ОСОБА_1 275, 25грн. матеріальної та 7000грн. моральної шкоди;
з ОСОБА_5, або його законного представника ОСОБА_6, на користь: ОСОБА_10 750грн., ОСОБА_11 620грн. матеріального збитку;
з ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9, солідарно, на користь управління державного казначейства Хмельницької області для зарахування НДЕКЦ при УМВС в Хмельницькій області 146, 88грн. за
проведення дослідження №10.
Питання про речові докази вирішено на підставі ст. 81 КПК України.
За вироком місцевого суду в ніч з 21 на 22 липня 2005 року неповнолітній ОСОБА_5 в стані алкогольного сп'яніння, шляхом розбиття скла вікна, проник в житловий будинок у с Горбасів Летичівського району і, використовуючи безпорадний стан потерпілої ОСОБА_12 внаслідок фізичних вад слуху та зору, зґвалтував її.
Крім цього, зазначеним вироком ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 визнані винними у скоєні грабежів та розбою у травні - серпні 2006 року у смт. Летичів за таких обставин.
Так, близько 3 години ночі 26 травня ОСОБА_5, в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою з ОСОБА_9 на вул. І. Франка відкрито заволоділи жіночою сумкою ОСОБА_12 , в якій знаходились: мобільний телефон «Нокія-1100» зі стартовим пакетом та коштами на рахунку, флаконом духів, губна помада, косметичний набір тіней,
3
гребінець, 150грн., шкіряний гаманець загальною вартістю 673грн. А ОСОБА_9 не зміг ще заволодіти сумкою ОСОБА_13 , оскільки остання утримала її в руках та зчинила галас.
15 липня, близько 1 години ночі, ОСОБА_5 у стані алкогольного сп'яніння, їдучи на велосипеді по вул. Леніна, вирвав з рук ОСОБА_10 жіночу сумку, в якій знаходились: мобільний телефон «Самсунг Х640» з чохлом вартістю 751, 9 грн., а також належний ОСОБА_11 мобільний телефон «Самсунг Х480» вартістю 620грн.
Приблизно о 00 годині 04 серпня поблизу мосту через річку Вовк по вул. 50-ти річчя Жовтня ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в стані алкогольного сп'яніння, з метою викрадення чужого майна, побили ОСОБА_2 , заподіявши йому легкі тілесні ушкодження та заволоділи його мобільним телефоном «Нокія 3230» вартістю 984грн.
04 серпня, приблизно о 00 годин 30 хвилин, на вул. 50-ти річчя Жовтня ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, у стані алкогольного сп'яніння, розподіливши ролі, із застосуванням фізичного насильства, вирвали з рук ОСОБА_14 жіночу сумку з грошима та мобільним телефоном «Сіменс С-55» загальною вартістю 640грн.
В ту ж ніч, близько першої години, вони ж, в стані алкогольного сп'яніння, на вул. Б. Хмельницького, з метою заволодіння майном, напали на ОСОБА_1 та заподіяли останньому середньої тяжкості тілесні ушкодження і заволоділи належними йому грошима, наручним годинником та пачкою цигарок на загальну суму 53, 2 грн., а також посвідченням пенсіонера органів внутрішніх справ на ім'я ОСОБА_1 , що є важливим особистим документом.
В своїй апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи просить вирок стосовно ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 скасувати і постановити новий вирок, яким призначити: ОСОБА_5 за сукупністю злочинів, передбачених ст. ст. 152 ч.1, 15 ч.3, 185 ч.3, 186 ч.2, 187 ч.2, 357 ч.3 КК України 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна, крім житла; ОСОБА_8 за сукупністю злочинів, передбачених ст. ст. 186 ч.2, 187 ч.2, 357 ч.3 КК України 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна, крім житла; ОСОБА_7 за сукупністю злочинів, передбачених ст. ст. 186 ч.2, 187 ч.2, 357 ч.3 КК України 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, крім житла.
Також просить стягнути з ОСОБА_5 судові витрати за проведення експертизи в сумі 1255, 39 грн.
Посилається на те, що суд незаконно виправдав ОСОБА_5 за замах на крадіжку майна з будинку потерпілої ОСОБА_12, оскільки його вина повністю доведена показами свідків та іншими матеріалами справи. Зазначає, що покарання неповнолітнім ОСОБА_5 та ОСОБА_8 за ст. 357 ч.3 КК України у вигляді обмеження волі призначено в порушення вимог ст. ст. 61 ч.3. 98 КК України, а тому їм необхідно призначити за цим кримінальним законом 30 діб арешту кожному.
Вважає, що суд безпідставно призначив ОСОБА_7 за ст. 187 ч.2 КК України покарання нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції цього кримінального закону, оскільки останній не розкаявся та не сприяв розкриттю злочину.
Оскільки цивільні позови потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 подали під час судового слідства їх необхідно залишити без розгляду, а потерпілі ОСОБА_10 і ОСОБА_11 в суді відмовились від відшкодування завданих їм матеріальних збитків.
Вирок суду щодо ОСОБА_9 прокурор просить залишити без змін.
Засуджений ОСОБА_7, як вбачається зі змісту його апеляції, просить вирок в частині засудження за ст. ст. 186 ч.2, 357 ч.3 КК України скасувати, оскільки особисто він
4
мобільний телефон у ОСОБА_14 та пенсійне посвідчення у ОСОБА_2 на викрадав. А за ст. 187 ч.2 КК України пом'якшити йому покарання, застосувавши ст. 75 КК України.
Зазначає, що при призначенні покарання суд належним чином не врахував розкаяння у вчиненому, його молодий вік, першу судимість, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування завданої матеріальної шкоди.
В своїй апеляції засуджений ОСОБА_8 просить вирок в частині засудження його за ст. 357 ч.3 КК України скасувати, оскільки пенсійне посвідчення він не викрадав та пом'якшити покарання, застосувавши ст. ст. 69, 75 КК України.
Вважає, що суд належним чином не врахував те, що злочини він вчинив у неповнолітньому віці, розкаявся у скоєному, раніше не судимий, є напівсиротою.
Адвокат ОСОБА_4 в своїй апеляції просить вирок стосовно ОСОБА_5 в частині засудження за ст. ст. 152 ч.1, 357 ч.3 КК України скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю складу злочину.
Зазначає, що у справі відсутні достатні докази на підтвердження вини ОСОБА_5 у зґвалтуванні ОСОБА_12 та викрадення посвідчення пенсіонера МВС.
Цивільні позови ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розв'язані з порушенням процесуального законодавства.
Зокрема, свої позови потерпілі ІНФОРМАЦІЯ_5 заявили в порушення ст. 28 КПК України в процесі судового слідства. Потерпіла ОСОБА_10 відмовилась від заявлених позовних вимог, а потерпілій ОСОБА_11 шкода відшкодована під час розгляду справи в суді.
Апелянт вважає, що при призначенні ОСОБА_5 покарання суд належним чином не врахував, що злочини він вчинив у неповнолітньому віці, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, розкаявся у скоєному, а заподіяна шкода частково відшкодована.
Тому, на його думку, у суду були всі підстави призначити ОСОБА_5 за ст. 187 ч. 2 КК України покарання нижче нижчої межі, передбаченої цим кримінальним законом.
Засуджений ОСОБА_9 вирок не оскаржив.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення: прокурора про необхідність постановления нового вироку з підстав зазначених в апеляції, засуджених ОСОБА_7, ОСОБА_8, адвоката ОСОБА_4, кожного в підтримку своїх апеляцій, засудженого ОСОБА_5, який підтримав апеляцію свого захисника; законного представника ОСОБА_6; адвоката ОСОБА_3, потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_2 , які просили пом'якшити засудженим ОСОБА_5 та ОСОБА_8 покарання, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляцій колегія суддів знаходить, що вони підлягають частковому задоволенню.
Висновок суду першої інстанції про винність ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 у вчинених злочинах, за які їх засуджено при зазначених у вироку обставинах відповідає матеріалам справи і ґрунтується на досліджених у судовому засіданні доказах.
Так, засуджений ОСОБА_5 пояснив, що в стані алкогольного сп'яніння, розбивши скло у вікні, проник в будинок ОСОБА_12, але з якою метою та що він там робив не пам'ятає.
Визнав, що разом з ОСОБА_9 в стані алкогольного сп'яніння, із застосуванням фізичного насильства, зірвали з плеча у ОСОБА_12 жіночу сумку, а сумкою ОСОБА_13 ОСОБА_9 не зміг заволодіти, оскільки та її втримала у руках.
5
Також він у стані алкогольного сп'яніння відкрито заволодів жіночою сумкою ОСОБА_10, у якій було 2 мобільних телефони та чохол.
Напади на потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_14 та ОСОБА_1 , в стані алкогольного сп'яніння, він вчиняв за попередньою змовою із засудженими ОСОБА_8 та ОСОБА_7.
При цьому він звалив ОСОБА_2 на землю, а ОСОБА_8 та ОСОБА_7 наносили удари потерпілому і заволоділи мобільним телефоном «Нокія 3230»
У ОСОБА_14 вони відкрито викрали жіночу сумку з грошима та мобільним телефоном. ОСОБА_1 він наніс удар в обличчя , а ОСОБА_8 та ОСОБА_7 нанесли потерпілому декілька ударів по тілу, після чого заволоділи 45 грн., годинником і пачкою цигарок.
В судовому засіданні засуджені ОСОБА_8 та ОСОБА_7 визнали, що разом з ОСОБА_5, у стані алкогольного сп'яніння, з метою заволодіння чужим майном, напали на ОСОБА_2 , ОСОБА_14 та ОСОБА_1
При цьому вони наносили удари, потерпілим ОСОБА_2 по різним частинам тіла, після чого заволоділи, відповідно, мобільним телефоном, грошима, годинником і пачкою цигарок. А у потерпілої ОСОБА_14 вирвали з рук жіночу сумку з грошима та мобільним телефоном.
Засуджений ОСОБА_9 визнав, що разом з ОСОБА_5 з метою заволодіння майном, в стані алкогольного сп'яніння, напали на потерпілих ОСОБА_13 та ОСОБА_12 і ОСОБА_5 зірвав з плеча останньої жіночу сумку.
Потерпіла ОСОБА_12 пояснила, що коли вона спала у своєму будинку на неї напав ОСОБА_5, здавив шию та, застосовуючи фізичне насильство, зґвалтував її.
За висновком судово - медичної експертизи ОСОБА_12 1957 року народження, були заподіяні легкі тілесні ушкодження у вигляді крововиливів м'яких тканин правого плеча, внутрішньої поверхні обох стегон, правої гомілки, які могли утворитись від дії твердих тупих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею в ніч на 22 липня 2005 року.
(т.1, а.с. 49, 25)
Згідно висновку криміналістичної експертизи волокон та волокнистих матеріалів в числі волокон нашарування, вилучених з сукні та бюстгальтера ОСОБА_12 виявлено 8 хімічних матированих волокна зеленого кольору, які мають спільну групову належність з відповідними волокнами, що входять до складу фуфайки ОСОБА_5
В числі волокон нашарування, вилучених з фуфайки та спортивних штанів ОСОБА_5 виявлено 7 хімічних матированих волокон з поздовжніми борознами фіолетового кольору і 6 хімічних матированих волокон фіолетового кольору, які мають спільну групову належність з відповідними волокнами, що входять до складу сукні ОСОБА_12
В числі волокон, вилучених з сукні ОСОБА_12, фуфайки і трусів ОСОБА_5 виявлені волокна бавовни білого кольору, що мають збіжні морфологічні ознаки (природа та колір) з відповідними волокнам, які входять до складу бюстгальтера ОСОБА_12 і трусів ОСОБА_5.
(т.1, а.с. 58-64)
6
Згідно ксерокопії пенсійних документів ОСОБА_12 є інвалідом по зору першої групи і користується пільгами для незрячих.
(т.1, а.с. 123-124)
З показань свідків ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 вбачається, що потерпіла ОСОБА_12 повідомила їх про напад на неї ОСОБА_5 вночі у власному будинку, який її зґвалтував.
Факт проникнення ОСОБА_5, шляхом розбиття скла вікна, в будинок потерпілої ОСОБА_12 підтверджується даними протоколів огляду зазначеного будинку та відтворення обстановки та обставин події, проведеного з ОСОБА_5.
(т.1, а.с. 20-24, 121)
Зазначені докази спростовують твердження засудженого ОСОБА_5 про не скоєння ним зґвалтування потерпілої ОСОБА_12.
Доводи апеляції адвоката ОСОБА_4 про неправильність покладення в основу вироку за зазначеним епізодом показань ОСОБА_12 безпідставні. її показання були послідовними і не викликали сумнівів у суду щодо їх достовірності. А тому вони були обґрунтовано визнані належними та допустимими.
З показань потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_13 вбачається, що на них напали ОСОБА_9 та ОСОБА_5 і останній вирвав з рук ОСОБА_12 жіночу сумку вартістю 50грн., в якій знаходились мобільний телефон «Нокія 1100», духи, губна помада, косметичний набір тіней, масажний гребінець, 150грн., шкіряний гаманець, а всього майна на загальну суму 673 грн.
Потерпіла ОСОБА_10 пояснила, що ОСОБА_5, їдучи на велосипеді, зірвав з її плеча жіночу сумку з двома телефонами «Самсунг» та чохлом, один з яких належав ОСОБА_11.
Аналогічні показання дала і потерпіла ОСОБА_11 .
Потерпіла ОСОБА_14 показала, що на неї напали ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 і, застосувавши фізичну силу, заволоділи її жіночою сумкою, в якій були 550 грн. і мобільний телефон «Сіменс С-55».
Згідно даних протоколу у ОСОБА_5 було вилучено мобільний телефон «Сіменс С-55».
(т.2, а.с. 114)
Як пояснив потерпілий ОСОБА_2 на нього вночі напали ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_7 і почали наносити удари руками та ногами, після чого заволоділи його мобільним телефоном «Нокія - 3230» вартістю 984грн.
Потерпілий ОСОБА_1 пояснив, що коли він вночі повертався з Летичівського РВВС, куди він звернувся із заявою про пограбування його сина, на нього напали засуджені ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_7, які побили його та заволоділи 45грн., наручним годинником, пачкою цигарок та посвідченням пенсіонера МВС України.
7
Свідок ОСОБА_19 підтвердила факт наявності у свого чоловіка посвідчення пенсіонера МВС України, яке зникло після побиття його засудженими.
За висновками судово-медичної експертизи ОСОБА_2 були заподіяні легкі тілесні ушкодження (т.2, а.с. 246), а ОСОБА_1 - середньої тяжкості (т.2, а.с. 235-236), які могли виникнути від ударів рук та ніг.
При відтворенні обстановки та обставин події ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, кожен окремо, показали - місця, в яких вони нападали на потерпілих ОСОБА_14 та ІНФОРМАЦІЯ_5 і яким чином вони заволодівали їх майном.
Доводи в апеляціях, крім прокурора, про те, що ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 посвідченням пенсіонера МВС не заволодівали апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки вони спростовуються показаннями потерпілого ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_19, підстав не вірити яким у колегії суддів не має.
Безпідставним є твердження в апеляції ОСОБА_7 про неучасть його у пограбуванні потерпілої ОСОБА_14, оскільки це спростовується показаннями: самого ОСОБА_7 в судовому засіданні, засуджених ОСОБА_8, ОСОБА_5, потерпілої ОСОБА_14 та іншими доказами.
Обґрунтовано судом було виправдано ОСОБА_5 за ст. ст. 15 ч.3, 185 ч.3 КК України, так як у судовому засіданні було встановлено, що в будинок потерпілої ОСОБА_12 ОСОБА_5 проник не з метою крадіжки, а щоб зґвалтувати останню.
І в апеляції прокурора не наведено жодного конкретного доказу про вчинення ОСОБА_5 замаху на крадіжку чужого майна.
А питання про визнання ОСОБА_5 винним за ч.1 ст. 162 КК України та засудження його за цією статтею в апеляції не ставиться.
Уся сукупність зібраних у справі доказів була ретельно проаналізована місцевим судом, що дало можливість дійти обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 у вчинених злочинах.
Дії ОСОБА_5 за ст. ст. 152 ч.1, 186 ч.2, 187 ч.2, 357 ч.3 КК України, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 за ст. ст. 186 ч.2, 187 ч.2, 357 ч.3 КК України кваліфіковано правильно, а призначене покарання, крім за ч.3 ст. 357 ОСОБА_5 , відповідає вимогам ст. 65 КК України з урахуванням ступеня тяжкості вчинених злочинів, даних про їх особи, обставин, що обтяжують та пом'якшують покарання , у тому числі й тих, на які є посилання в апеляціях. При цьому судом обґрунтовано призначено ОСОБА_7 за ст. 187 ч.2 КК України покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції зазначеного кримінального закону.
А тому колегія суддів не може погодитись з твердженням прокурора про призначення ОСОБА_7 явно несправедливого покарання внаслідок його м'якості, як і з незаконним призначенням ОСОБА_8 за ч.3 ст. 357 КК України покарання у вигляді обмеження волі, поскільки на момент постановления вироку він досяг повноліття.
При призначенні неповнолітньому ОСОБА_5 покарання за ч.3 ст. 357 КК України суд, в порушення вимог ст. 98 КК України, помилково застосував до нього обмеження волі. Допущена судом першої інстанції помилка підлягає виправленню шляхом
8
призначення ОСОБА_5 за ч.3 ст. 357 КК України, замість покарання у виді обмеження волі, покарання у виді штрафу.
В порушення ч.3 ст. 28 КПК України суд прийняв до розгляду цивільні позови потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не до початку судового слідства, а під час проведення його.
Крім цього суд неправильно вирішив зазначені цивільні позови, не врахувавши те, що напади на потерпілих ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_5 скоїв разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_7.
З протоколу судового засідання та матеріалів справи не зрозуміло чи дійсно потерпілі ОСОБА_10 та ОСОБА_11 відмовились від своїх позовних вимог та кому із них були відшкодовані матеріальні збитки і яким чином.
Тому в цій частині вирок підлягає скасуванню. Також суд фактично не визначив розмір та розподіл судових витрат.
(т.1, а.с. 57, т.2, а.с. 202)
І при такому визначені слід керуватись вимогами ч.2 ст. 93 КПК України.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
апеляції - старшого помічника прокурора Летичівського району, засуджених ОСОБА_7, ОСОБА_8 та адвоката ОСОБА_4 задоволити частково.
Вирок Летичівського районного суду від 06 березня 2007 року стосовно ОСОБА_5 змінити.
Призначити ОСОБА_5 за ст. 357 ч.3 КК України покарання у вигляді 510 гривень штрафу.
Вважати ОСОБА_5 засудженим за сукупністю злочинів передбачених ст. ст. 152 ч.1, 186 ч.2, 187 ч.2, 357 ч.3 КК України до покарання призначеного судом першої інстанції - 7 років позбавлення волі із конфіскацією належного йому майна, крім житла.
Цей же вирок в частині вирішення цивільних позовів потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в порядку цивільного судочинства.
В порядку ст. ст. 409, 411 КПК України суду вирішити питання про визначення розміру і розподілу судових витрат.
В решті вирок залишити без змін.