Справа № 11-600/07року Головуючий в 1-інстанції Блонський В.К.
Категорія - ст. 121 ч.2 КК України Доповідач - Задворний О.Л.
УХВАЛА
Ім'ям України
19 вересня 2007 року колегія судців судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Хмельницької області у складі:
головуючого - судді Кульбаби В.М.
суддів: Задворного О.Л., Козачка С.В.
з участю прокурора Бардецького О.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому справу за апеляціями: засудженого ОСОБА_1 та адвоката ОСОБА_2 в інтересах останього на вирок СтарокостянтинІвського районного суду від 16 липня 2007 року.
Цим вироком
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця с. Ладиги СтарокостянтинІвського району Хмельницької області, з середньою освітою, неодруженого, українця, громадянина України, судимого 13 липня 2001 року Старокостянтинівським районним судом за ст. 101 ч.1 КК України (в редакції 1960 року) на 4 роки позбавлення волі. Звільнений з місць позбавлення волі 18.03.2005 року по відбуттю строку покарання., - засуджено: за ст. 121 ч.2 КК України на 7 років позбавлення волі.
. До набрання вироком законної сили запобіжний захід засудженому залишено попередній - утримання під вартою.
Питання про речові докази вирішено згідно ст. 81 КПК України.
Постановлено стягнути із ОСОБА_1 на користь: ОСОБА_3 766 грн. майнової та 30000 грн. моральної шкоди. ОСОБА_4 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 30000 грн. моральної шкоди.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він близько 10 год. 22 грудня 2007 року, перебуваючи у квартиріАДРЕСА_1, під час сварки наніс своїй співмешканці ОСОБА_6 удари головою і рукою в її голову, заподіявши їй тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілої.
В своїй апеляції захисник ОСОБА_2 просить вирок скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд.
Зазначає, що умислу на вбивство ОСОБА_4 у ОСОБА_1 не було, а удари він наніс під час сварки з потерпілою. Крім того, судом належним чином не враховано те, що ОСОБА_1 не був ініціатором сварки, а навпаки щоб уникнути її пішов в квартиру до ОСОБА_7, куди вслід
за ним прийшла ОСОБА_4, яка була в стані сильного алкогольного сп'яніння.
Вважає, що судом безпідставно відмовлено в призначенні повторної судово-медичної експертизи, оскільки, на думку апелянта, відсутній причинний зв'язок між ударом, нанесеним ОСОБА_1 в голову ОСОБА_4, та виявленими у неї тілесними ушкодженнями.
Крім того, суд безпідставно задовільнив у повному розмірі цивільний позов ОСОБА_3, не врахувавши що вона неодноразово розпивала зі своєю донькою ОСОБА_4 спиртні напої, що сприяло неправомірній поведінці останньої і з рештою настанню її смерті.
Засуджений ОСОБА_1 в своїй апеляції просить вирок суду змінити, перекваліфікувати його дії зі ст. 121 ч.2 на ст. 124 КК України або ст. 119 КК України та пом'якшити йому покарання.
Зазначає, що умислу вбивати ОСОБА_4 у нього не було, а удар наніс під час бійки, яку почала сама потерпіла і перша почала наносити йому удари.
2
Вважає, що від його несильного удару не могла за такий короткий час настати смерть потерпілої.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення засудженого в підтримку
своєї апеляції; прокурора про законність та обґрунтованість вироку, вивчивши матеріали
справи та перевіривши доводи апеляцій, колегія суддів знаходить, що вони не підлягають
задоволенню.
Висновок суду про винність ОСОБА_1 в заподіянні потерпілій ОСОБА_4 умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило її смерть при зазначених у вироку обставинах відповідає матеріалам справи і ґрунтується на досліджених у судових засіданнях доказах.
Твердження в апеляціях про те, що місцевий суд розглянув справу не об'єктивно і Засуджений зазначеного злочину не скоював є безпідставними.
Ці заперечення проти звинувачення детально розглядались судом та спростовані слідуючими доказами.
Так, сам засуджений визнав, що під час бійки із потерпілою умисно наніс останній декілька ударів у лоб своєю головою та рукою.
Із висновку судово - медичної експертизи № 262 та допиту в судовому засіданні судово - медичного експерта ОСОБА_8 вбачається, що у потерпілої ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми, субарахноїдального крововиливу по переважаючій поверхні обох півкуль головного мозку, набряку головного мозку з дислокацією, з точками прикладання - крововилив під м'які покрови голови в лобній ділянці посередині, які могли виникнути від дії тупого твердого предмету (голови) незадовго до моменту настання смерті; знаходяться в прямому причинному зв'язку з її настанням та відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілої, яка настала у проміжок часу від декількох хвилин до однієї години.
При судово-токсилогічному дослідженні крові із трупа ОСОБА_4 виявлено наявність етилового алкоголю в кількості 2, 5 проміле, що відповідає сильному сп'янінню у живих осіб
(а.с. 30-31, 169).
Потерпіла ОСОБА_3 пояснила, що ОСОБА_1 та її дочка ОСОБА_4 сварились у квартирі АДРЕСА_1. Через 5-10 хвилин засуджений приніс дочку в її квартиру, яка була без свідомості.
З показань свідка ОСОБА_7 вбачається, що в її квартирі між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 виникла сварка, в ході якої засуджений виштовхав потерпілу на сходинкову площадку. Почувши глухий удар, вона вийшла з квартири і побачила, що ОСОБА_4 лежить на площадці без свідомості.
Виснвок судово-медичної експертизи та показання судмедексперта ОСОБА_8 спростовують доводи апеляцій про непричетність ОСОБА_1 до умисного заподіяння потерпілій тяжкого тілесного ушкодження, від якого настала смерть останньої.
Підстав сумніватися у правильності експертизи №262 у колегії суддів не має. Тому необхідності у призначенні повторної - не вбачається.
Уся сукупність зібраних по справі доказів була ретельно проаналізована судом, що дало можливість дійти обґрунтованого висновку про доведеність вини засудженого у скоєному злочині.
Тому посилання адвоката ОСОБА_2 в апеляції на незаконність засудження ОСОБА_1 апеляційний суд визнає таким, що не заслуговує на увагу.
3
Оскільки ОСОБА_1 не перебував у стані необхідної оборони його дії правильно кваліфіковані за ст. 121 ч.2 КК України. І підстав для перекваліфікації на статті 119 або 124 КК України колегія суддів не вбачає.
Покарання засудженому призначено у відповідності до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням ступені тяжкості вчиненого злочину, особи винного та всіх обставин справи, в тому числі і тих, на які він посилається в своїй апеляції.
Позови про стягнення матеріальної та моральної шкоди вирішені відповідно до вимог цивільного закону.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
вирок Старокостянтинівського районного суду від 16 липня 2007 року стосовно
ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляції його та адвоката - без
задоволення.