Справа № 11-418/2007року Головуючий в 1-й інстанції Боровицький О.А.
Категорія ст. 213 ч.1 КК України.. Доповідач Задворний О.Л.
УХВАЛА
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
15 червня 2007 року колегія судців судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області у складі:
головуючого судді: Задворного О.Л.
суддів: Курдзіля В.Й., Суслова М. І.
з участю прокурора: Леськіва В.О. розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Староконстянтиніського райсуду від 20 жовтня 2005 року.
Цим вироком
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця
та мешканця с Старий Остропіль Староконстянтинівського району Хмельницької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, раніше не судимого; засуджено: за ст. 213 ч.1 КК України до 120 годин громадських робіт.
Засуджений знаходиться на підписці про невиїзд..
Доля речових доказів вирішена у відповідності до ст. 81 КПК України.
Вироком місцевого суду ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він з лютого по липень 2004 року організував у домогосподарстві своєї матері ОСОБА_2, яке розташоване по АДРЕСА_1, незаконний пункт прийому, схову та збуту металобрухту і здійснював закупівлю брухту кольорових металів в мешканців с Старий Остропіль, який зберігав за вищезгаданою адресою.
Операції з брухтом кольорових металів ОСОБА_1 здійснював без державної
реєстрації та без спеціального дозволу (ліцензії), одержання якого передбачено
законодавством.
Всього у ОСОБА_1 було вилучено 595 кг. брухту кольорових металів, загальною вартістю 1309 грн.
В своїй апеляції засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду скасувати, а провадження у справі закрити, оскільки ніякого злочину він не скоював.
Стверджує, що вилучений з господарства металобрухт належить йому та його матері, який накопичився за багато років господарської діяльності, що свідки обмовили його у скоєнні зазначеного злочину.
Вважає, що для збирання металобрухту йому не потрібно було реєструватись у відповідних органах як підприємцю і суд незаконно конфіскував весь металобрухт.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, прокурора про законність та обґрунтованість вироку, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції і касаційної скарги ОСОБА_1 колегія суддів вважає, що апеляція засудженого не підлягає задоволенню.
Висновок суду першої інстанції про винність ОСОБА_1 у порушенні порядку здійснення операцій з металобрухтом при зазначених у вироку обставинах відповідає матеріалам справи і ґрунтується на досліджених у судовому засіданні доказах.
2
Доводи в апеляції засудженого про те, що досудове слідство проведено неповно та однобічно, а суд розглянув справу не об'єктивно і зазначеного злочину він не скоював є безпідставними.
Ці заперечення проти звинувачення детально розглядались судом та спростовані слідуючими доказами.
Як вбачається з показань свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 , ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 вони на протязі 2004 року неодноразово приносили зібраний ними брухт кольорових металів в домогосподарство матері засудженого, де останній приймав його. Кожен раз зважував брухт кольорових металів особисто ОСОБА_1, за який він же і платив їм гроші.
Будь-яких документів про прийняття брухту кольорових металів засуджений не складав і їм на підпис не давав.
Зазначений брухт вони давали у вигляді деталей двигунів від мотоциклів, електропроводів, старих бідонів, електродвигунів, шматків жесті та інших побутових речей.
Свідок ОСОБА_10 пояснив, що йому як сільському голові с Старий Остропіль неодноразово скаржились мешканці села про те, що ОСОБА_1 займається скупкою брухту кольорових металів і під цим приводом скуповує у різних осіб алюмінієвий посуд, який останні викрадають у місцевих мешканців.
Згідно повідомлень Старокостянтинівских райдержадміністрації і ОДПІ, Хмельницької облдержадміністрацій та Староостропільської сільської ради ОСОБА_1, як суб'єкт підприємницької діяльності не зареєстрований і дозвіл для здійснення операцій з металобрухтом йому не видавався (а.с. 12, 13, 14, 93).
З показань свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 вбачається, що вони влітку 2004 року проводили огляд господарства ОСОБА_1 і виявили брухт кольорових металів - міді та алюмінію.
При цьому ОСОБА_1 відібрав частину брухту, яка належала йому та матері.
Інший брухт, який за словами ОСОБА_1 він скупив у мешканців села, було зважено і здано на зберігання на склад.
Свідок ОСОБА_13 пояснив, що влітку 2004 року, як понятий, він був присутній при огляді господарства ОСОБА_1
В хліві було виявлено різний брухт кольорових металів, а на горищі будинку - мішки з брухтом алюмінію та міді. При цьому засуджений пояснив, що зазначений металобрухт він скупив у мешканців села.
Згідно даних протоколів огляду та зважування вбачається, що в господарстві ОСОБА_1 виявлено різний брухт кольорових металів (міді та алюмінію) загальною вагою 595 кг. (а.с. 6, 7, 78 - 86), вартість якого за довідкою КП „Коопзаготпром" Старокостянтинівського РСТ становить 1309 кг. (а.с. 16).
В своєму поясненні від 17.07.2004 року ОСОБА_1 визнав, що на протязі тривалого часу без державної реєстрації приймав від мешканців села брухт кольорових металів, якого виявилось 595 кг. і який він планував збути, (а.с. 8)
Зазначені докази спростовують твердження апелянта про те, що він не порушував порядку здійснення операцій з брухтом кольорових металів.
Уся сукупність зібраних у справі доказів була ретельно проаналізована судом, що дало можливість дійти обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєному злочині.
Доводи апеляції про неправильність покладення в основу вироку показань свідків ОСОБА_9, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_5 , ОСОБА_8, ОСОБА_7 безпідставні. їх показання були послідовними і не викликали сумнів у суду щодо їх достовірності.
3
Тому ці докази були обґрунтовано визнані належними і допустимими та покладені в основу вироку.
Даних про те, що зазначені свідки оговорили засудженого в матеріалах справи не має.
Обов'язковість державної реєстрації та отримання спеціального дозволу ( ліцензії) на здійснення операцій з металобрухтом передбачено законодавством, а саме: Законами України „Про металобрухт", „Про ліцензування певних видів господарської діяльності", „Положенням про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності", затвердженого постановою Кабміну України від 25.05.1998 року №740.
Тому посилання в апеляції про незаконність засудження ОСОБА_1 за порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом колегія суддів визнає такими, що не заслуговують на увагу.
Його дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 213 КК України, а покарання призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України.
Порушень вимог кримінально - процесуального закону, які тягнуть скасування вироку, на які посилається засуджений в своїй апеляції та касаційній скарзі, вивченням матеріалів справи не виявлено.
На підставі п.4 ч.1 ст. 81 КПК України, суд обґрунтовано передав в дохід держави 595 кг. брухту кольорових металів.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Вирок Старокостянтинівського районного суду від 20 жовтня 2005 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляцію останнього - без задоволення.