Справа № 11-426/2007року                                                          Головуючий в 1-інстанції СлободянB.C.

Категорія-cт. 186 ч.2 КК України                                                         Доповідач Курдзіль В.Й.

УХВАЛА

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

12 липня 2007 колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Хмельницької області у складі:

головуючого-судді Курдзіля В.Й.,

 суддів: Лінника П.О.,  Бойко Л.В.

 з участю прокурора Підлісного О.В.

та адвоката ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.  Хмельницькому справу за апеляцією потерпілої ОСОБА_2 на вирок Хмельницького міськрайонного суду від 3 листопада 2006 року.

Цим вироком:

ОСОБА_3,  який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.  Івано -Франківську,  цигана,  громадянина України, з неповною середньою освітою,  одруженого,  на утриманні 2 дітей,  непрацюючого,  мешканця с. Черепове Хмельницького району,  не судимого,

засуджено: за  ст.  186 ч.2 КК України на 4 роки позбавлення волі,  з випробуванням,  з

іспитовим строком на 2 роки,  згідно  ст. 75 КК україни

Утримувався під вартою з 11 серпня по 3 листопада 2006 року.

Речові докази повернуті потерпілим.

Цивільні позови ОСОБА_2,  ОСОБА_4 ,  ОСОБА_5.3алишені без розгляду.

ОСОБА_3 засуджено за те,  що він 8 серпня 2006 року близько 18 год. 25 хв. поблизу будинкуАДРЕСА_1 наніс декілька ударів ОСОБА_4  і відкрито викрав у неї сумочку у якій знаходилося майно загальною вартістю 653 грн.

Окрім того,  9 серпня 2006 року близько 22 години неподалік дитячого садка НОМЕР_1 „Білочка" по вул.  Шевченка М. Хмельницького ОСОБА_3 штовхнув,  а потім декілька разів вдарив ОСОБА_2,  завдавши болю і відкрито викрав у неї сумочку у якій знаходився телефон „Сіменс А-70" вартістю 250 грн. та інше майно на загальну суму 520 грн.

Того ж дня,  він же,  близько 22 год. 40 хв. біля буд. АДРЕСА_2 відкрито викрав у ОСОБА_5 сумочку у якій знаходилося майно загальною вартістю 910 грн.

В апеляції ставиться питання про скасування вироку і спрямування справи на новий судовий розгляд.

На думку апелянта ОСОБА_3 призначено занадто м'яке покарання і не враховано що він протягом 4-х годин вчинив 3 грабежі 3-х потерпілих,  які не в змозі були чинити опір,  не працював,  щиро не покаявся,  не відшкодував збитки,  не має постійного місця проживання.

Окрім того,  апелянт вважає,  що обставини справи досліджено неповно,  оскільки не були викликані до суду і допитані потерпілі та свідки,  судово-медичні експерти.

Вислухавши доповідь судді апеляційного суду,  пояснення прокурора,  засудженого,  його захисника на заперечення проти апеляції,  вивчивши матеріали справи та наведені доводи,  колегія суддів вважає апеляцію такою що не підлягає до задоволення.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні відкритого викрадення майна потерпілої ОСОБА_2 при зазначених у вироку обставинах ґрунтується на досліджених в судовому засіданні доказах.

2

Сам засуджений визнав,  що дійсно 9 серпня 2006 року неподалік дитячого садка по вул.  Шевченка штовхнув потерпілу,  декілька разів вдарив її рукою в голову і відібрав сумочку,  у якій знаходився телефон „Сіменс" із стартовим пакетом,  22 грн.,  студентській квиток,  картки „Укрінбанку",  „Укртелекому",  предмети жіночого туалету.

Наведені обставини підтверджені: показаннями потерпілої ОСОБА_2,  свідка - очевидця ОСОБА_6 -    даними протоколів впізнання зазначеними особами ОСОБА_3

Всім доказам суд дав належну оцінку і правильно кваліфікував дії ОСОБА_3 за  ст.  186 ч.2 КК України.

Що ж стосується доводів апеляції про м'якість призначеного покарання,  то колегія суддів вважає їх безпідставними.

Судом обґрунтовано прийнято до уваги те,  що підсудній раніше не судимий,  визнав вину,     щиро    розкаявся    у    вчиненні    злочинів,     відшкодував    збитки.,     позитивно

характеризується,  має сім'ю і на утриманні двоє дітей.

Тому,  колегія суддів вважає правильним висновок суду 1 інстанції про можливість його виправлення і перевиховання без ізоляції від суспільства.

Що ж стосується доводів апеляції про те,  що у справі не допитані ряд свідків,  судово-медичні експерти,  потерпілі,  зокрема ОСОБА_2,  то колегія суддів вважає їх також безпідставними,  оскільки такі процесуальні дії не викликалися необхідністю і були недоцільними в зв'язку з визнанням підсудним своєї вини.

Разом з тим потерпіла ОСОБА_2 неодноразово викликалась до суду,  проте,  не з'являлася і причини цьому не повідомляла.

Потерпіла також тричі не з'явилася і в судові засідання апеляційної інстанції.

Безпідставні доводи апеляції і про невідшкодування заподіяних їй матеріальних збитків.

На а.с.  12 є заява ОСОБА_2 про відсутність матеріальних претензій до ОСОБА_3,  оскільки збитки ним повністю відшкодовані.

В зв'язку з наведеним,  підстав для зміни чи скасування вироку колегія суддів не знаходить.

Керуючись  ст.  ст.  365,  366 КПК України,  колегія суддів,  -

ухвалила:

вирок Хмельницького міськрайонного суду від 3 листопада 2006 року щодо ОСОБА_3залишити без зміни,  а апеляцію потерпілої ОСОБА_2 - без задоволення.