Справа №11-489 2007 року Головуючий в 1-й інстанції Герасимчук Н.П.
Категорія ст. 286 ч.1 КК України Доповідач Курдзіль В.Й.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 липня 2007 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області у складі:
головуючого - судді - Ковтуна В.П.
суддів - Курдзіля В.Й., Лінника П.О.
з участю прокурора - Леськіва В.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією ст. помічника прокурора Білогірського району на вирок Білогірського районного суду від 29 травня 2007 року.
Цим вироком -
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,
уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця,
громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, учня
11 класу Білогірської НВК, раніше не судимого,
засуджено за ст. 286 ч.2 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права
керувати транспортними засобами на 3 роки, з випробуванням, з іспитовим строком на 2
роки згідно ст. 75 КК України.
На ОСОБА_1 покладені обов'язки повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, навчання та роботи.
Засуджений перебуває на підписці про невиїзд.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь держави в особі:
фінансового управління Білогірської РДА 1575, 70грн.;
фінансового управління Хмельницької ОДА 2920, 58грн. витрат на лікування
осіб, потерпілих від злочину.
ОСОБА_1 засуджено за те, що він 23 грудня 2006 року біля 2 години перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, без посвідчення водія, рухаючись в сторону Білогір'я автомобілем ВАЗ-НОМЕР_1 реєстраційний номер НОМЕР_2 на автодорозі Білогір'я -Остріг - Кременець - Родовилов, поблизу с. Шуньки Білогірського району не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, проявив неуважність і допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ-НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_3, що рухався в попутному напрямку.
Внаслідок цього пасажирам його автомобіля ОСОБА_4 заподіяно тяжкі тілесні ушкодження, ОСОБА_5 середнього ступеня тяжкості, ОСОБА_6 легкі, ОСОБА_7 незначні.
2
В своїй апеляції прокурор, не оспорюючи доведеності вини та правильності кваліфікації дій засудженого, ставить питання про виключення з резолютивної частини вироку додаткового покарання у вигляді права керувати транспортними засобами строком на 3 роки, оскільки ОСОБА_1 є неповнолітнім і не має посвідчення водія.
Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення прокурора на підтримання апеляції, вивчивши матеріали справи та наведені доводи, колегія суддів вважає апеляцію такою, що підлягає до задоволення.
Висновок місцевого суду про винність ОСОБА_1 у порушенні правил безпеки дорожнього руху при керуванні транспортним засобом, внаслідок чого потерпілим ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 були заподіяні різного ступеня тілесні ушкодження, при зазначених у вироку обставинах відповідає матеріалам справи і ґрунтується на досліджених в судовому засіданні доказах.
Засуджений ОСОБА_1 свою вину визнав повністю і пояснив, що дійсно вночі 23 грудня 2006 року він перебуваючи у стані сп'яніння і керуючи автомобілем батька, допустив зіткнення з автомобілем, що рухався в попутному напрямку, внаслідок чого пасажири, які з ним їхали отримали тілесні ушкодження різних ступенів тяжкості.
Ці ж обставини підтверджено: показаннями потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_6 , ОСОБА_5, ОСОБА_7, свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9 , потерпілого ОСОБА_3, даними протоколів огляду місця події, транспортних засобів, судово-медичних експертиз №159 від 19 лютого 2007 року, №92 від 21 лютого 2007 року, №160 від 21 лютого 2007 року, №91 від 8 лютого 2007 року).
Всім доказам суд дав належну оцінку і правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ст. 286 ч.2 КК України.
Основне покарання ОСОБА_1 призначено у відповідності до вимог ст. 65 КК України з урахуванням всіх обставин справи і засудженого обґрунтовано звільнено від його відбування, з випробуванням, із встановленням іспитового строку.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що при цьому суду необхідно було керуватися не ст. 75 КК України, а ст. 104 КК України, в зв'язку з тим, що засуджений є неповнолітнім, тому в цій частині вирок слід змінити.
Що ж стосується доводів апеляції, то колегія суддів вважає їх обґрунтованими, оскільки засуджений не має посвідчення водія, через неповноліття, тому він не міг бути позбавлений права керувати транспортними засобами.
Окрім того, в матеріалах справи є заява батьків неповнолітнього засудженого, ОСОБА_10, ОСОБА_11, у якій вони просять застосувати до нього амністію.
Колегія суддів вважає таку заяву обґрунтованою. Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,
ухвалила:
апеляцію старшого помічника прокурора Білогірського району задоволити.
3
Вирок Білогірського районного суду від 29 травня 2007 року щодо ОСОБА_1 змінити.
Вважати ОСОБА_1 засудженим за ст. 286 ч.2 КК України на 3 роки позбавлення волі, з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки, згідно ст. 104 КК України.
В решті цей же вирок залишити без зміни.
На підставі ст. 1 п.»а» Закону України від 19 квітня 2007 року «Про амністію» ОСОБА_1 від призначеного покарання звільнити.
В решті цей вирок залишити без змін.