Справа № 22-ц-1090 Головуючий у 1-й інстанції- Соп”яненко О.В.
Категорія 53 Суддя-доповідач - Смирнова Т.В.
УХВАЛА
І м е н е м У к р а ї н и
“10” вересня 2008 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області у складі:
головуючої - Смирнової Т.В.,
суддів - Ільченко О.Ю., Ведмедь Н.І.,
з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,
та осіб, які беруть участь у справі - позивача ОСОБА_1, представника ВАТ «АТП-15928»,-
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргоюОСОБА_1
на рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 15 липня 2008 року
у справі за позовом ОСОБА_1
до ВАТ «АТП-15928»
про стягнення інфляційних збитків, пов»язаних з простроченням зобов»язання,-
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач звернувся до суду з позовом , який мотивував тим, що 7 жовтня 2004 року рішенням Ковпаківського районного суду м.Суми на його користь з відповідача стягнуто 2.338грн. 07 коп. компенсації за невикористану відпустку,компенсації в зв”язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати , середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні , моральної шкоди.Рішення суду було виконано відповідачем 19 липня 2007 року.
Позивач вважав, що в зв”язку з несвоєчасним виконанням судового рішення щодо виплати заборгованості по заробітній платі в сумі 1.231 грн. 10 коп. має право на її індексацію за період з 7 жовтня 2004 року по 19 липня 2007 року.Просив стягнути з відповідача інфляційні збитки в сумі 584 грн.52 коп.,три відсотки річних в сумі 157 грн. 58 коп., а також витрати на правову допомогу в сумі 100 грн. , витрати в сумі 41 грн. 40 коп. на отримання довідки з установи статистики щодо індексу інфляції.
Рішенням суду в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено в зв”язку з їх необгрунтованістю.
В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог .
Апелянт вважає, що суд неповно з”ясував обставини, що мають значення для справи та неправильно застосував норми матеріального права.
Суд не врахував положення ч.6 ст.12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” якою встановлено , що “дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати”.
Апелянт не згоден з висновком суду щодо відсутності вини боржника в затримці розрахунку оскільки , для відшкодування інфляційних збитків та трьох відсотків річних не потрібна наявність вини боржника.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення апелянта, підтримавшого скаргу, заперечення відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін , виходячи з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Ковпаківського районного суду м.Суми від 7 жовтня 2004 року на користь позивача з відповідача стягнуто 1.231 грн. 10 коп. компенсації за невикористану відпустку , 80 грн.69 коп. компенсації в зв”язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати ,336 грн. 28 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, 200 грн. на відшкодування моральної шкоди та 400 грн.витрат на проведення експертизи (а.с.3).
19.11.2004 р Ковпаківським відділом ДВС СМУЮ було відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню зазначеного рішення ( а.с.4-5).
Під час примусового виконання рішення суду державним виконавцем, накладався арешт на кошти боржника в установах банку, автотранспорт та нерухоме майно, зареєстроване за ВАТ “Сумське АТП-15928”, але в зв”язку з проведенням Господарським судом Сумської області процедури банкрутства підприємства було заборонено Ковпаківському відділу ДВС СМУЮ виконувати будь-які дії, щодо арештованого майна ВАТ та вчиняти інші виконавчі дії без дозволу Господарського суду Сумської області до закінчення справи про банкрутство.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що в зв»язку з тим, що порушена справа про банкрутство відповідача, проведенням санації підприємства і включенням позивача до реєстру кредиторів , виплата коштів проводилась в порядку черговості та за процедурою встановленою Законом України “Про відновлення платоспроможності , або визнання його банкрутом” ,який є спеціальним і регулює порядок санації боржника.
Після відкриття справи про банкрутство та включення позивача до реєстру кредиторів , будь-які нарахування в зв”язку з несвоєчасною виплатою заборгованості проводитись не можуть.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Так , з матеріалів справи вбачається , що 07.10.2004 р. Ковпаківський райсуд м.Суми видав виконавчий лист про стягнення з ВАТ “Сумське АТП-15928” заборгованості у розмірі 2.338 грн.07 коп. на користь ОСОБА_1
19.11.2004 р. державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа за вказаною сумою коштів.
25.01.2005 року ухвалою Господарського суду Сумської області було заборонено Ковпаківському відділу ДВС накладати арешт на майно відповідача (а.с.4-5).
В той же час , сам боржник - підприємство ВАТ “Сумське АТП-15928” не мало реальної можливості добровільно виплачувати ОСОБА_1 кошти, оскільки розпочалась процедура банкрутства, стягувач включений до кола конкурсних кредиторів, тому виплата присуджених йому коштів проводилась в порядку черговості відповідно до абз.”а” п.1 ч.1 ст.31 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Посилання апелянта на ч.6 ст.12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ” за якою «дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати» не може бути взято судом до уваги, так як боржник - підприємство ВАТ “Сумське АТП-15928” не мало можливості самостійно розпоряджатись своїми коштами (майном) під час процедури банкрутства і тому не мало можливості добровільно сплатити борг , а тому і відсутня вина відповідача в завданні шкоди внаслідок часткового знецінення присуджених коштів . Тим більш , що судове рішення виконувалось в примусовому порядку органами ДВС.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку ,що суд першої інстанції вірно з”ясував всі обставини, що мають значення для справи,надав правильну оцінку доказам по справі та правильно вирішив спір, а тому відсутні підстави для скасування рішення суду.
На підставі викладеного та керуючись п.1 ст.1 ст.307,ст.ст.308,313-315,317,319 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргуОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 15 липня 2008 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набрала законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.
Головуючий- Смирнова Т.В.,
Судді - Ільченко О.Ю.,
Ведмедь Н.І.