У Х В А Л А

Іменем України

10 травня 2013 року м. Ужгород

Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі суддів: Чужі Ю.Г. (головуючий), Куштана Б.П., Фазикош Г.В., при секретарі Пудак О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 18 березня 2013 року про залишення позовної заяви ОСОБА_3 до КП "БТІ м. Ужгорода" та ОСОБА_4 про визнання права власності на самочинне будівництво без розгляду,-

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_3 оскаржила в апеляційному порядку ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 18 березня 2013 року, якою залишено без розгляду її позов до КП «БТІ м. Ужгорода», ОСОБА_4 про визнання права власності на самочинне будівництво.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_3 посилається на неправильне застосування та порушення судом норм процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування ухвали місцевого суду та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши осіб, які взяли участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Залишаючи позовну заяву ОСОБА_3 без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи позивач повторно не з'явився в судове засідання.

Проте з таким висновком суду погодитися не можна.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України суд має право постановити ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Отже право суду залишити заяву без розгляду виникає за наявності належного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи, повторної неявки в судове засідання саме позивача та відсутності його заяви про розгляд справи за його відсутності.

З матеріалів справи вбачається, що позивач був присутній у першому судовому засіданні 23.10.2012 року (а.с. 59) та другому 14.11.2012 року (а.с. 62, 63), а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо повторної його неявки.

Крім цього, виклики в суд осіб, які беруть участь у справі, згідно ст. 74 ЦПК України, здійснюються судовими повістками, телеграмою, факсом чи за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення про виклик.

Відомостей, які б свідчили про належне повідомлення позивача про час та місце судового засідання, призначеного на 18.03.2013 року, відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, в матеріалах справи немає.

Суд першої інстанції на це уваги не звернув, тому ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду визнати законною не можна.

За таких обставинах ухвала суду, як така, що постановлене з порушенням норм процесуального права, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України, підлягає скасуванню з направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 307, 311, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу задовольнити.

Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 18 березня 2013 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: