ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 116/1864/13-а
Провадження № 2-а/116/167/13
29.04.2013 року м.Сімферополь
Суддя Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим Буйлова С.Л., розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії та провести перерахунок пенсії,
ВСТАНОВИВ:
28.03.2013 року позивач ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до відповідача Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим (далі - відповідач) про визнання дій неправомірними, зобов'язання зарахувати стаж роботи з 16.08.1977 року по 13.08.1990 рік та провести перерахунок пенсії з урахуванням стажу 16.08.1977 року по 13.08.1990 рік, починаючи з 01.08.2012 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач звернулася 26.09.2012 року до відповідача із заявою про призначення їй пенсії у зв'язку із досягненням пенсійного віку та з урахуванням ч.1 ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Пенсія позивачу була призначена з 01.08.2012 року. З відповіді Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим від 27.02.2013 року за вих.№42/С-01-6 вбачається, що ОСОБА_1 не зарахований стаж з 16.08.1977 року по 13.08.1990 рік, оскільки в даті наказу про звільнення допущено виправлення. Таким чином, станом на 01.02.2013 рік стаж позивача складає 18 років, про що їй не було повідомлено. Позивач просить поновити строк для звернення до суду з даним позовом, вважає дії відповідача неправомірними, та просить зарахувати стаж роботи з 16.08.1977 року по 13.08.1990 рік з моменту призначення пенсії позивачу з 01.08.2012 року та провести перерахунок пенсії з урахуванням стажу 16.08.1977 року по 13.08.1990 рік, починаючи з 01.08.2012 року.
Ухвалою Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 29.03.2013 року відкрито скорочене провадження по справі.
Відповідно до ч.4 ст.183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Відповідач копію ухвали про відкриття провадження та копію позову з додатками отримав та надав 18.04.2013 року до суду свої письмові заперечення, в яких просив у задоволені позову відмовити в повному обсязі. В своїх письмових запереченнях, відповідач зазначив, що на підставі трудової книжки до страхового стажу не зараховані періоди роботи з 16.08.1977 року по 13.08.1990 рік оскільки є виправлення в даті наказу про призначення старшій піонервожатій в СШ №1 ім. Крупської (наказ №116-13 від 16.08.1977 року) та в даті наказу про звільнення за власним бажанням (наказ №122 від 13.08.1990 року). Управлінням були направлені запити до Міністерства праці та соціального захисту населення Республіки Узбекистан (вих.№69/06-5 від 04.01.2013 року) про сприяння витребувати довідки, яка підтверджує стаж роботи за період 16.08.1977 року по 13.08.1990 рік. Проте, відповіді станом на сьогоднішній день не надходило. Зазначені виправлення в трудовій книжці суперечить вимогам п.«в» п.38 Порядку №22-1 оскільки при прийманні документів орган, що призначає пенсію перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження. Таким чином, вищезазначені записи в трудовій книжці не відповідають вимогам Інструкції №162. Тому. Для зарахування Управлінням в страховий стаж періодів роботи за записами у трудовій книжці правових підстав не має.
Суд, вивчивши матеріали справи, письмові заперечення відповідача та оцінивши докази по справі в їх сукупності, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
Згідно паспортних даних позивачем є ОСОБА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1 і має право на пенсію за умови наявності необхідного страхового стажу.
З копії трудової книжки ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 вбачається, що ОСОБА_1 з 16.08.1977 року по 13.08.1990 рік працювала старшою піонервожатою в СШ №1 ім.Крупської. При цьому у записі про прийняття на роботу, а саме в посиланні на номер наказу про прийняття на роботу, а також у записі про звільнення, а саме в посиланні на дату наказу про звільнення за власним бажанням, допущені виправлення, не завірені належним чином, при цьому дата прийняття на роботу та дата про звільнення за власним бажанням співпадають датам видачі відповідних наказів (а.с.7).
При зверненні позивача до Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим, ОСОБА_1 отримала письмову відповідь від 27.02.2013 року, з копії якої вбачається, що згідно з п.п. в п.38 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб до оформлення в трьохмісячний термін з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, а також перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі. Тому 04.01.2013 року за вих. №69/06-5, Управлінням направлено запит до Міністерства праці та соціальної політики населення Республіки Узбекистан, щодо сприяння у витребуванні підтверджуючої довідки про стаж роботи за період з 16.08.1977 року по 13.08.1990 рік, оскільки при призначенні пенсії відповідно Інструкції про порядок ведення трудових книжок робітників (наказ Міністерства праці та соціальної політики №259/34/5 від 08.06.2001 року) зазначений період не врахований у зв'язку з наявністю виправлень записів у трудовій книжці. Після надходження відповідних документів Управлінням буде вирішено питання щодо можливості зарахування даного періоду роботи до трудового стажу та права призначення пенсії за віком (а.с.16 ).
Відмовляючи у зарахуванні стажу роботи з 16.08.1977 року по 13.08.1990 рік на посаді старшої піонервожатої в СШ №1 ім.Крупської, відповідач посилається на те, що є виправлення в даті наказу про призначення на роботу (наказ №116-13 від 16.08.1977 року) та в даті наказу про звільнення за власним бажанням (наказ №122 від 13.08.1990 року).
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Зазначеній нормі відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.
На думку суду особливості написання окремих цифр не свідчать про порушення правил заповнення трудової книжки і у будь-якому разі не перешкоджають встановленню періоду страхового стажу. Дата наказу про звільнення повністю відповідає даті запису у рядку 2 трудової книжки (стосовно якого відповідач жодних зауважень не висловив). Суд вважає рішення відповідача у цій частині таким, що засновано на суто формальних причинах.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що прийняття відповідачем оскаржуваного рішення за відсутності відповідей на запит, який направлено самим відповідачем у будь-якому разі свідчить про порушення принципу, передбаченого пунктом 3 частини третьої статті 2 КАС України, тобто принципу обґрунтованості, який вимагає урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
За таких обставин, рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії за віком не може бути визнано обґрунтованим і заснованим на законі.
Виходячи з вищевказаного позивачу повинні були зарахувати стаж роботи за період з 16.08.1977 року по 13.08.1990 рік.
Згідно п. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивачка ОСОБА_1 дізналася про порушення своїх прав у лютому 2013 року, а до суду з даним позовом звернулась у березні 2013 року, тому позивачкою не був пропущений шестимісячний строк для звернення до суду з даним позовом.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.
Відповідно до п.8 ч.6 ст.183-2 та ч.1 ст.256 КАС України постанова, прийнята в порядку скороченого провадження підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.
На підставі викладеного, ст.ст.9, 11, 69-71, 86, 87, 90, 94, 97, 100, 102, 128, 158-163, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим про визнання дій неправомірними, зобов'язання зарахувати стаж роботи з 16.08.1977 року по 13.08.1990 рік та провести перерахунок пенсії з урахуванням стажу, починаючи з 01.08.2012 року - задовольнити.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим зарахувати ОСОБА_1 в стаж роботи період з 16.08.1977 року по 13.08.1990 рік.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням стажу роботи у період з 16.08.1977 року по 13.08.1990 рік починаючи з 01.08.2012 року.
Постанова підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.
Постанова може бути оскаржена через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії даної постанови.
Постанова, прийнята у скороченому проваджені, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя: С.Л. Буйлова