ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

_________________________________________________________________________________________________

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

20 листопада 2006 р.           Справа 2/344-06

за позовом:Колективного підприємства "Гніванський шиноремонтний завод", м. Гнівань   

до:Відкритого акціонерного товариства "АК Вінницяобленерго" в особі СО"Тиврівські електричні мережі", смт. Тиврів  

про стягнення 217711,40 грн.

Головуючий суддя     Мельник П.А.     

При секретарі судового засідання Віннік О.В.

Представники

          позивача :   Криган В.В., Моралєвич К.С.

          відповідача : Кравець Р.Б

          Заявлений  позов  КП  «Гніванський   шиноремонтний   завод», м. Гнівань  до  ВАТ АК «Вінницяобленерго »в  особі  структурної  одиниці «Тиврівські електричні мережі, смт. Тиврів  про  стягнення  217711,40 грн.  зайве сплачених  коштів за період січень 1998 р. по лютий 2004 р. включно.

          В позовній заяві позивач посилається на те, що з січня 1998 р. по лютий 2004 р. отримував від Тиврівських електричних мереж електроенергію по встановленій вартості за тарифами, встановленими для другого класу споживачів.

          Клас напруги визначений відповідачем.

          У період з 03.06.2004 р. представником Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання енергії у Вінницькій області була проведена незалежна перевірка відповідності балансової належності електромереж, результати якої викладені в акті обстеження № 30/35 від 09.06.04 р.

          Перевіркою встановлено, що відповідачем невірно визначено межу розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності споживача, в результаті чого відповідачем неправомірно визначено позивача  споживачем другого класу у той час, як позивач являвся споживачем першого класу.

          Про неправильне визначення межі розмежування позивач, як споживач, дізнався тільки після складення акту, оскільки знати кому належить  комірка лінії.

          Внаслідок вказаного порушення з вини відповідача позивач, починаючи з 1998 р. сплачував вартість спожитої електроенергії за тарифами другого класу, які значно вище тарифів першого класу, внаслідок чого різниця вартості  між другим та першим класом напруги за період з 01.01.99 р. по 28.02.04 р. (за виключенням періоду з 01.04.01 р. по 31.05.02 р. по якому є мирова угода) становить 217711,40 грн.

          Відповідач в судовому засіданні та направленому відзиві позов визнає частково в сумі 487,38 грн. зайве сплачених коштів за період з 04.07.2003 р. по 31.01.2004 р. В решті суми позов не визнає в зв’язку з тим, що в провадженні господарського суду стягнення суми за період з 01.04.01 р. по 31.05.02 р. було предметом розгляду в господарському суді. Була  укладена мирова угода на 391691,12 грн. сума повністю була сплачена, та пропуском строку позовної давності.

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Актом обстеження 30/35 від 09 червня 2004 року Державним інспектором з енергетичного нагляду за участю начальника Вінницького ТПНКРЕ в присутності головного енергетика КП «Гнів енський шиноремонтний завод»відповідно до ст. ( Закону України «Про електроенергетику»та Положення про державний енергетичний нагляд»затвердженою  постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.2002 р. № 665 в період з 03 червня по 04 червня провели незалежну перевірку відповідності розмежування  балансової належності електромереж якою встановили, що відповідно до договору № 4 від 01.02.1998 р. на транспортування електричної енергії між ВАТ «Гніванським заводом спецзалізобетону»та КП «Гніванський шиноремонтний завод»межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності встановлена на зажимах кабельної лінії 6 кв. (лінія № 24) в комірці масляного вимикача РП 6 кв. п/ст.35/6 КВ ВАТ «Гніванського заводу спец залізобетон», що відповідає дійсності.

          Відповідно Гніванський шиноремонтний завод»отримує електричну енергію через розподільчий пристрій 6 кв (лінія № 24) головної підстанції 35/6 кв, яка є власністю ВАТ «Гніванський завод спец залізобетону», та елементи якої по лінії № 24 з 01.02.1998 р. нікому на баланс і в  оренду не передавались, а КП «Гніванський шиноремонтний завод»заживлений від підстанції 35/6 кв ВАТ «Гніванський завод спец залізобетону»по власній лінії № 24, яка також нікому на баланс і в оренду не передавалась.

          В результаті обстеження виявлено, що споживач -  Колективне підприємство «Гніванський шиноремонтний завод»являється споживачем першого класу напруги з моменту введення в дію Постанови Національної Комісії Регулювання Електроенергетики  України № 1052 від 13.08.98 р.

          Постановою НКРЕ № 1107 від 17.11.2004 р. «Про накладення штрафу на ВАТ «АК «Вінницяобленерго»за порушення ліцензійних умов з постачання та передачі електричної енергії»встановлено, що виконання вимог постанови НКРЕ від 13.08.1998 р. № 1052 щодо неправильного   застосування   тарифу,  ВАТ  «АК  Вінницяобленерго»   нарахувало   та отримало від КП «Гніванський шиноремонтний  завод», як споживачу другого класу за поставлену електроенергію 1542442 грн., в той час, як шиноремонтний завод являється споживачем першого класу напруги.

          Згідно з доданого до матеріалів справи позивачем розрахунку за період з 01.01.1999 р. по 28.02.2004 р. (за виключенням періоду з 01.04.01 р. по 31.05.02 р. по якому є мирова угода)  відповідач отримав від позивача зайвих 217711,40 грн.

          Заперечення відповідача проти позову, тим, що є затверджена судом мирова угода, до  уваги судом не береться, тому що розрахунок позивачем здійснений за мінусом періоду за мировою угодою.

          Не береться до уваги судом заперечення відповідача і те, що позивач знав, що він є споживачем першого класу з дня введення в дію постанови № 1052 від 13.08.98 р. тому, що клас напруги встановлювався відповідачем.

          Позивач звернувся з клопотанням  про поновлення строків позовної давності, оскільки про порушення своїх прав дізнався тільки 09.06.04 р.

          Суд вважає за можливе поновити строки позовної давності. Згідно з ст. 261 ЦК України перебіг позовної  давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу яка його  порушила, тому суд вважає поважною причиною пропущення позовної давності.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 261, ч. 5 ст. 267, ст. 1166 ЦК України, ст. ст. 49, 82, 115 ГПК України,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовільнити.

          1. Поновити пропущені строки позовної давності.           2. Стягнути з ВАТ «АК Вінницяобленерго» в особі СО «Тиврівські електричні мережі» смт. Тиврів, Вінницької області. Вул. Ломоносова,11, п/р 260043013789 у відділенні Промінвестбанку м. Гнівань, МФО 302571, код 25510357 на користь Колективного підприємства «Гніванський шиноремонтний завод» м. Гнівань, Вінницької області, вул. Промислова,5 р/р 260013021303 у Вінницькому ЦВ ПІБ, МФО 302571, код 03112679 зайве сплачених 217711,40 грн., 2177,11 грн. держмита. 118 грн. інформаційних витрат.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Суддя                                             Мельник П.А.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.85ГПК України  06.12.06