Суддя І інстанції – Шальєва В.А.
Суддя-доповідач – Бадахова Т.П.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
15 жовтня 2008 року справа № 22-а-10315/08
у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Бадахової Т.П.
суддів: Ханової Р.Ф., Старосуда М.І.
при секретарі судового засідання
Кірсановій М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька, Головного управління державного казначейства України у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 липня 2008 року в адміністративній справі за позовом Спільного українсько-турецького підприємства у формі закритого акціонерного товариства “Донецький завод алюмінієвих профілей” до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька, Головного управління державного казначейства України у Донецькій області про зобов’язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИЛА:
Спільне українсько-турецьке підприємство у формі закритого акціонерного товариства “Донецький завод алюмінієвих профілей” звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька, Головного управління державного казначейства України у Донецькій області про зобов’язання вчинити певні дії.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18 липня 2008 року позов Спільного українсько-турецького підприємства у формі закритого акціонерного товариства “Донецький завод алюмінієвих профілей” до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька, Головного управління державного казначейства України у Донецькій області про зобов’язання Державну податкову інспекцію у Куйбишевському районі м. Донецька надати органу Державного казначейства України у Донецькій області висновок про відшкодування Спільному українсько-турецькому підприємству у формі закритого акціонерного товариства “Донецький завод алюмінієвих профілей” з Державного бюджету суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2008 року в сумі 126061 грн. та про зобов’язання Головного управління державного казначейства України у Донецькій області на підставі висновку Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька надати Спільному українсько-турецькому підприємству у формі закритого акціонерного товариства “Донецький завод алюмінієвих профілей” суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 126061грн. шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний рахунок Спільного українсько-турецького підприємства у формі закритого акціонерного товариства “Донецький завод алюмінієвих профілей” в обслуговуючому банку протягом п’яти операційних днів після отримання висновку податкового органу задоволено у повному обсязі.
На дану постанову суду першої інстанції податковим органом була подана апеляційна скарга, в якій він просив скасувати постанову з тих підстав, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зазначає, що право на відшкодування податку на додану вартість виникає тільки при його фактичній сплаті, підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування по ланцюгу постачальників до виробника товарів неможливо, з причин відсутності відповідних зустрічних перевірок.
Головним управлінням державного казначейства України у Донецькій області на постанову суду першої інстанції також була подана апеляційна скарга, в якій просять визнати постанову суду першої інстанції недійсної в частині зобов’язання їх на підставі висновку Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька надати позивачу суму бюджетного відшкодування протягом п’яти операційних днів після отримання відповідного висновку податкового органу та закрити провадження у справі в цій частині. Зазначає, що публічно-правового спору між позивачем та Головним управлінням державного казначейства України у Донецькій області щодо надання на підставі висновку податкового органу суми бюджетного відшкодування не було.
Представники відповідачів підтримали доводи своїх апеляційних скарг і наполягали на їх задоволенні.
Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційних скарг відповідачів, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Спільне українсько-турецьке підприємство у формі закритого акціонерного товариства “Донецький завод алюмінієвих профілей” є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 24656840, є платником податку на додану вартість з 21 липня 1997 року, що підтверджується свідоцтвом № 08028234.
Як платник податку на додану вартість позивач 20 лютого 2008 року подав до податкового органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, визначеній у податковій декларації за січень 2008 року в розмірі 649 799 грн. 00 коп.
Достовірність нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість підтверджена актом за результатами перевірки правомірності заявленої до відшкодування сум податку на додану вартість за січень 2008 року. Під час апеляційного провадження встановленою що зазначений акт складений за результатами перевірки, проведеної Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька.
Позивачем були уточнені вимоги щодо зобов’язання податковий орган надати до органу державного казначейства України висновок про відшкодування податку на додану вартість за січень 2008 року у розмірі 126061грн. 00 коп. у зв’язку з тим, що відповідачем частково відшкодовано податок на додану вартість на суму 523 738 грн. 00 коп. за січень 2008 року.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7. статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”. Саме нормами зазначеного Закону, з урахуванням його преамбули, регулюються всі питання, пов’язані із визначенням та сплатою податку на додану вартість. Наявність у позивача бюджетного відшкодування у відповідній сумі першим відповідачем не заперечується, спірним є факт підтвердження зазначених сум.
Порядок перевірки податковим органом задекларованого позивачем бюджетного відшкодування передбачений підпунктами 7.7.5 та 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України „ Про податок на додану вартість”. Пунктом „в” підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 передбачені дії податкового органу , якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної (документальної) перевірки, податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, у разі з’ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.
Таким чином, податковий орган як орган владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, у тому числі, бюджетним відшкодуванням, повинен діяти у спосіб, передбачений законом, а саме, за наслідками перевірок, або надати висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування.
З огляду на принцип допустимості доказів, що визначений частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не вникає спору.
Законом не передбачено право податкового органу з будь-яких причин утриматися від виконання зазначених дій, що зробив перший відповідач у справі.
Як вбачається з пояснень та апеляційної скарги першого відповідача підставою ненадання висновку на залишок бюджетного відшкодування перший відповідач вважає неотримання результатів перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.
Колегія судів зазначає, що нормами Закону України «Про податок на додану вартість» право платника податку не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.
Колегія судів зазначає, що спір виник внаслідок вільного трактування відповідачем пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягає в правовому перевантажені визначених ним слів „поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою”, без врахування далі слів „у випадках, визначених цим Законом”. За наведеним Законом сплата у складі ціни товарів (послуг) здійснюється покупцем (яким є позивач у справі) продавцю, а не до бюджету. Саме це є умовою бюджетного відшкодування покупцю відповідно до підпункту «а» підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 зазначеного Закону.
Як встановлено судом першої інстанції, з боку податкового органу були допущені порушення прав позивача на відшкодування податку на додану вартість шляхом ненадання висновку органу державного казначейства.
Колегіясуддів відхиляє доводи другого відповідача щодо порушення процесуальних норм судом першої інстанції, а саме вихід за межі позовних вимог при вирішенні спору, з огляду на застосування судом приписів частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України.
Другий відповідач посилається на відсутність публічно-правового спору між позивачем та Головним управлінням Державного казначейства України в Донецькій області та вказує, що на підставі підпункту 7.7.6 пункту 7.7. статті 7 Закону України “ Про податок на додану вартість” органи Державного казначейства України виконують функцію відшкодування податку на додану вартість шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний рахунок позивача в обслуговуючому банку протягом п’яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.
Порядок відшкодування податку на додану вартість затверджений спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Головного управління Державного казначейства України від 2 липня 1997 року № 209/72 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18 липня 1997 року за № 263/2067 (з наступними змінами та доповненнями), передбачає, що відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду, тобто відповідно двома відповідачами у даній справі.
З огляду на наведене, судова колегія вважає правомірним вихід суду першої інстанції за межі позовних вимог в частині зобов’язання Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області на підставі висновку Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька надати позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 150026 грн. шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний рахунок позивача в обслуговуючому банку протягом п’яти операційних днів після отримання висновку податкового органу, та таким, що відповідає частині 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України.
Аналіз матеріалів даної справи доводить неспроможність податкового органу належним чином здійснювати владні управлінські функції, пов’язані з належним контролем за сплатою податків до бюджету. Саме ця обставина стала причиною виникнення публічно-правового спору.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з додержанням норм матеріального права та процесуального права, тому апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька та Головного управління державного казначейства України у Донецькій області не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛ А:
Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька та Головного управління державного казначейства України у Донецькій області постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 липня 2008 року у справі №2-а 12693/08 – залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного від 18 липня 2008 року у справі № 2-а-12693/08 – залишити без змін.
Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 15 жовтня 2008 року. Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 15 жовтня 2008 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий: Т.П. Бадахова
Судді: Р.Ф. Ханова
М.І. Старосуд
Суддя І інстанції – Шальєва В.А.
Суддя-доповідач – Бадахова Т.П.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
(вступна та резолютивна частини)
15 жовтня 2008 року справа № 22-а-10315/08
у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Бадахової Т.П.
суддів: Ханової Р.Ф., Старосуда М.І.
при секретарі судового засідання
Кірсановій М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька, Головного управління державного казначейства України у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 липня 2008 року в адміністративній справі за позовом Спільного українсько-турецького підприємства у формі закритого акціонерного товариства “Донецький завод алюмінієвих профілей” до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька, Головного управління державного казначейства України у Донецькій області про зобов’язання вчинити певні дії
УХВАЛИЛ А:
Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька та Головного управління державного казначейства України у Донецькій області постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 липня 2008 року у справі №2-а 12693/08 – залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного від 18 липня 2008 року у справі № 2-а-12693/08 – залишити без змін.
Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 15 жовтня 2008 року. Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 15 жовтня 2008 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий: Т.П. Бадахова
Судді: Р.Ф. Ханова
М.І. Старосуд