Справа № 2-538/2008 p.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

 27 лютого 2008 року  Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі

головуючого судді - Тустановського О.М.

при секретарі -          Друца А.В.

розглянувши у судовому засіданні м.  Вознесенська Миколаївської області цивільну справу за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_2,  Вознесенської міської ради Миколаївської області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом,  суд

ВСТАНОВИВ:

05.02.2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2,  Вознесенської міської про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.

У позові ОСОБА_1 посилається на те,  щоІНФОРМАЦІЯ_2 року померла його дружина - ОСОБА_3,  що підтверджується свідоцтвом про смерть відІНФОРМАЦІЯ_2 року(серії НОМЕР_1). Факт їх шлюбних відносин підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу від 22 квітня 1966 року.

Після смерті дружини відкрилася спадщина,  яка складається з житлового будинку,  який розташований по АДРЕСА_1. Згідно договору дарування житлового будинку від 20.04.1999 року,  посвідченого приватним нотаріусом,  власником даного будинку на праві власності була його дружина.

На випадок смерті дружина заповіт не робила,  тому спадкоємцями першої черги після її смерті стали: він - ОСОБА_1 та діти - ОСОБА_2 та син ОСОБА_4,  який помер ІНФОРМАЦІЯ_1року.

Дочка - ОСОБА_2  та померлий синОСОБА_4  після смерті дружини відповідно до  ст. , 1269 ЦК України не подавали заяви про прийняття спадщини у вигляді житлового будинку.

Він звернувся до КП «Вознесенське МБТІ» з заявою про реєстрацію права власності ОСОБА_3 на підставі договору дарування житлового будинку поАДРЕСА_1 від 20.04.1999 року №419,  але йому було відмовлено в реєстрації згідно ч.1 п.11  ст. 346 ЦК України у зв»язку з припиненням права власності у зв»язку зі смертю власника.

Відповідно до ч.3  ст. 1268 ЦК України,  спадкоємець,  який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини,  вважається таким,  що прийняв спадщину.

В даний час він не може оформити на себе спадщину через нотаріальну контору,  а змушений звертатися до суду за захистом своїх прав.

В судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідачка ОСОБА_2  не заперечує на визнанні права власності за житловим будинком по АДРЕСА_1за позивачем. ,  від прийняття спадщини у вигляді будинку вона відмовляється.

Представник Вознесенської міської ради в судове засідання не з»явився,  але в письмовій заяві просив справу розглянути без їх участі,  з позовом повністю згодні.

Заслухав сторони,  дослідив матеріали цивільної справи,  суд вважає,  що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з таких підстав.

Згідно  ст.  549 п.1 ЦК України (в редакції 1963 року) визнається,  що спадкоємець прийняв спадщину,  якщо він фактично вступив в управління чи володіння спадковим майном.

З матеріалів справи вбачається,  що ОСОБА_1 на час відкриття спадщини після померлої ОСОБА_5проживав постійно з останньою по АДРЕСА_1,  що підтверджується копією будинкової книги,  яка долучена до матеріалів справи. Згідно повідомлення Першої Вознесенської державної нотаріальної контори №283/2-33 від 25.02.2008 року ОСОБА_1 частково прийняв спадщину у вигляді земельної ділянки після смерті дружини в рівних долях з дочкою та сином.

Відповідно договору дарування від 20 квітня 1999 року,  посвідченого,  посвідченого приватним нотаріусом Вознесенського нотаріального округу,  ОСОБА_5 прийняла в дар цілий жилий будинок,  який розташований по АДРЕСА_1.

Згідно  ст. .5 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного Кодексу України,  який набрав чинності з 1 січня 2004 року,  правила цього кодексу застосовуються також до спадщини,  яка відкрилася,  але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Згідно положень  ст. . 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов»язків(спадщини) від фізичної особи,  яка померла(спадкодавця),  до інших осіб(спадкоємців).

ОСОБА_1 та ОСОБА_2  є спадкоємцями першої черги. Остання фактично відмовилася від прийняття спадщини,  про що написала заяву.

Таким чином,  при вказаних обставинах після смерті ОСОБА_5,  яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року,  перейшло в порядку спадкування за законом право власності на жилий будинок.,  який розташований по АДРЕСА_1,  за ОСОБА_1

На підставі викладеного,  керуючись  ст.  ст.  11,  15,    130,  174,  213-215,  218,  ЦПК України,  суд

ВИРІШИВ:

 Позовні вимогиОСОБА_1 задовольнити повністю. Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок,  який розташований в АДРЕСА_1,  в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_3,  що належало їй на підставі договору дарування житлового будинку від 20 квітня 1999 року,  посвідченого приватним нотаріусом Вознесенського нотаріального округу.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду в строки,  передбачені  ст. .294 ЦПК України.