Справа № 2-579/2008

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

27 лютого 2008 року Вознесенський міськрайонний суд    Миколаївської області в складі: головуючої- судді Пузан Л.В.,  при секретарі- Сиверин Л. А.,  за участю представника позивачки - адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м.  Вознесенську цивільну справу за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_2,  ОСОБА_3,  ОСОБА_4 про визнання дійсним договору купівлі - продажу нерухомого майна та визнання права власності на нього,  -

встановив:

08.02.2008 року позивачка ОСОБА_1звернулася до суду з позовом до відповідачів - ОСОБА_2,  ОСОБА_3,  ОСОБА_4 про визнання дійсним договору купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1.

Вказаний договір зареєстрований 15.10.2001 року під № 984 Вознесенською Універсальною Товарно - Сировинною Біржею,  відповідно до якого позивачка є покупцем зазначено/квартири.

Умови договору сторонами повністю виконані,  договір зареєстрований в Бюро технічної інвентаризації,  і лише в січні 2008 року позивачка дізналася,  що договір потребує нотаріальної форми посвідчення. Але,  відповідачі вважають,  що вони повністю виконали всі умови договору,  тому,  не бажають звертатися до державної нотаріальної контори.

Посилаючись на вимоги  ст.   ст.  657,  220 ч.2 ЦК України,  позивачка та її представник в попередньому судовому засіданні просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_2,  ОСОБА_3,  ОСОБА_4 в попереднє судове засідання не заявилися,  в заявах на адресу суду позовні вимоги ОСОБА_1визнали в повному обсязі,  не заперечували проти визнання дійсним договору купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1,  просили справу слухати за їх відсутності в зв'язку з сімейними обставинами та станом здоровая.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів,  відповідно до cm. 11 ЦПК України,  суд прийшов до наступного.

Судом встановлено,  що між ОСОБА_1,  як покупцем та ОСОБА_2,  ОСОБА_3,  ОСОБА_4,  як продавцями,  15.10.2001 року був укладений письмовий договір купівлі - продажу вище зазначеної квартири,  який зареєстрований Вознесенською Універсальною Товарно - Сировинною Біржею за №984,  яка,  16.05.2005 року,  припинила свою діяльність.

Умови договору сторони повністю виконали,  але,  відповідно до вимог cm. 657 ЦК України,  даний договір підлягає нотаріальному посвідченню і,  у разі недодержання нотаріальної форми,  є нікчемним.  Відповідачі не бажають звертатися до державної нотаріальної контори,  посилаючись на правові норми,  що діяли на час укладення договору,  тому,  позивачка має право на звернення до суду з даним позовом.

Згідно вимог cm. 220 ч.2 ЦК України,  якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору і це підтверджується письмовими доказами,  а також відбулося повне або часткове виконання договору,  але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення,  суд може визнати такий договір дійсним.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України до правовідносин,  які продовжують існувати застосовуються норми нового ЦК України.

Беручи до уваги вище викладене,  суд прийшов до висновку,  що позовні вимоги ОСОБА_1обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись  ст.   ст.  10, 11, 130, 174, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України,  суд,  -

ВИРІШИВ:

Позовні вимогиОСОБА_1 до ОСОБА_2,  ОСОБА_3,  ОСОБА_4 про визнання дійсним договору купівлі - продажу нерухомого майна та визнання права власності на нього - задовольнити.

Визнати ДІЙСНИМ договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1,  який укладено Вознесенською Універсальною Товарно - Сировинною Біржею 15.10.2001 року за № 984,  між покупцемОСОБА_1 та продавцями ОСОБА_2,  ОСОБА_3,  ОСОБА_4,  визнавши право власності на вказану квартиру заОСОБА_1.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів після проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.4 cm. 295 ЦПК України.