УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_________________________________________

______________________________________________________________________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "26" квітня 2013 р. Справа № 5/906/3/13-Г

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Ляхевич А.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Скиданчук І.В., довіреність №1703 від 29.12.2012 р.,

Чайківська Ю.А., довіреність №343 від 20.02.2013 р.,

від відповідача: Шуман О.О., довіреність від 03.08.2012 р.,

Петренко Ж.В., довіреність від 04.03.2013р.,

від третьої особи: Миколенко Л.П., довіреність №15-08/7806 від 27.08.2012 р.,

Закусило С.В., довіреність №15-08/571-2699 від 12.03.2013 р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (м.Житомир)

до Служби автомобільних доріг у Житомирській області (м. Житомир)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головного Управління Державного казначейства України у Житомирській області

про стягнення 23530202,50 грн.

Дочірнє підприємство "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Служби автомобільних доріг у Житомирській області 23530202,50грн. заборгованості за виконані підрядні роботи за договором №2 про надання послуг з експлуатаційного утримання та поточного (планово-попереджувального) ремонту автомобільних доріг державного та місцевого значення загального користування Житомирської області від 11.03.2010 р.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 02.01.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №5/906/3/13 та призначено розгляд справи на 07.02.2013 р.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та заявленим ним клопотанням про відкладення розгляду справи, враховуючи також необхідність надання сторонами додаткових доказів по справі, ухвалою суду від 07.02.2013 р. розгляд справи було відкладено на 21.02.2013 р. Цією ж ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне Управління Державного казначейства України у Житомирській області.

Зважаючи на невиконання сторонами вимог ухвал суду та неявку в засідання суду третьої особи, а також, з урахуванням клопотання сторін про продовження строку розгляду спору, як це передбачено ст.69 ГПК України (а.с.81, т.5), ухвалою суду від 21.02.2013р. продовжено строк вирішення спору у відповідності до ч.3 ст.69 ГПК України, відкладено розгляд справи на 05.03.2013 р., зобов'язано сторони та третю особу надати необхідні для розгляду спору докази.

У зв'язку з надходженням 05.03.2013р. від третьої особи Головного Управління Державного казначейства України у Житомирській області заяви про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю направити уповноваженого представника в судове засідання та неповним виконанням учасниками процесу вимог ухвал суду щодо подання необхідних для розгляду справи доказів, розгляд справи було відкладено на 12.03.2013 р.

11.03.2013р. від Служби автомобільних доріг у Житомирській області надійшов лист від 11.03.2013р. №3-1/41, з додатками - копіями актів звірки взаєморозрахунків та копіями платіжних доручень. Разом з тим, всупереч зазначеному в даному листі, відповідачем не у повному обсязі виконано вимоги ухвали суду, зокрема, не наведено обґрунтованих пояснень щодо правових підстав непідписання довідок про вартість виконаних підрядних робіт, за наявності підписаних актів приймання виконаних робіт.

Крім того, 11.03.2013р. від відповідача надійшла заява від 07.03.2013р. №3-1/406 про перенесення розгляду справи, у зв'язку з участю представника відповідача в судовому засіданні в іншому суді.

Позивачем - ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" надано до справи додаткові пояснення №484 від 12.03.2013 р., в яких позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Головним управлінням Державної казначейської служби України у Житомирській області подано в судовому засіданні лист від 12.03.2013р. №09.2-12/33-2697 на виконання ухвали, а також, довідку від 12.03.2013р. за №09.2-12/34-2698 про те, що фінансування у 2010 році Державною службою автомобільних доріг України одержувача - Служби автомобільних доріг у Житомирській області на поточний ремонт та утримання автомобільних доріг, виконаних у 2010 році на спеціальний реєстраційний рахунок здійснено в сумі 102865700,00 грн.

В засіданні суду представником третьої особи заявлено письмове клопотання (вх.№4076/12 від 12.03.2013р.) про відкладення розгляду справи на іншу дату для забезпечення можливості надати необхідні докази по справі та продовжити строк розгляду спору.

За таких обставин, ухвалою суду від 12.03.2013р. розгляд справи відкладено на 28.03.2013р.

Проте, у зв'язку з перебуванням на лікарняному судді Ляхевич А.А. розгляд справи №5/906/3/13-Г, призначений на 28 березня 2013р. не відбувся, у зв'язку з чим ухвалою суду від 04.04.2013р. призначено слухання справи на 18.04.2013р.

18.04.2013р. в судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві та надали додаткові пояснення (вих.№754 від 18.04.2013р.), долучені до матеріалів справи, виконавши частково вимоги ухвали суду.

Представники відповідача проти позову заперечили з підстав, зазначених у відзиві на позов.

Третя особа свого представника в судове засідання не направила, вимог ухвали суду не виконала. При цьому, згідно пояснень позивача, третя особа не отримувала ухвали суду і змінила місце знаходження.

З врахуванням вищевказаного, ухвалою суду від 18.04.2013р. розгляд справи відкладено на 26.04.2013 р.

При цьому, щодо строків розгляду даної справи суд зауважує наступне.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006р. №3477-ІУ суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права.

У відповідності до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., ратифікованої Україною 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Згідно п.31 Рішення Європейського суду з прав людини від 1 лютого 2007р. у справі "Макаренко проти України" суд нагадує, що "розумний" строк проваджень має визначатись відповідно до обставин справи та наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявника і компетентних органів та інтерес, який мав заявник у цьому спорі.

Відповідно до п.27 Рішення Європейського суду з прав людини від 8 квітня 2010 року у справі "Гутка проти України" суд також частково погодився з твердженням Уряду України про те, що сторони сприяли тривалості оскаржуваного провадження. Вірним є те, що, хоча стороні в цивільній справі не можна ставити за вину використання доступних за національним законодавством засобів для захисту своїх інтересів, вона має враховувати те, що такі дії неминуче призводять до затягування відповідного провадження (ухвала у справі "Малицька-Васовська проти Польщі" (від 5 квітня 2001 року, №41413/98).

При розгляді даної справи судом неодноразово вимагались від сторін та третьої особи необхідні для розгляду справи документи. В свою чергу, учасниками процесу неодноразово заявлялись клопотання про відкладення розгляду справи для забезпечення можливості надання доказів по справі та, як наслідок, продовження строку розгляду справи; вказані клопотання приймались судом до уваги. Оскільки зважаючи на заявлені учасниками процесу клопотання, подання сторонами та дослідження усіх доказів по справі в їх сукупності було неможливим без відкладення слухання справи, розумним для розгляду даної справи є строк, що мав забезпечити як повний, всебічний, об'єктивний розгляд справи, так і реалізацію процесуальних прав сторін по справі.

В судовому засіданні 26.04.2013р. представники позивача позовні вимоги підтримали повністю, зазначивши, що роботи, вказані в актах та довідках були виконані у повному обсязі, роботи виконувались субпідрядчиком, зазначеним у техдокументації, проведення розрахунків з яким є неможливим до здійснення оплати виконаних робіт відповідачем. Представники позивача пояснили, що за результатами фактично виконаних робіт, що повністю відповідали поставленим завданням відповідача, структурні підрозділи підприємства, які безпосередньо виконували роботу, складали акти приймання виконаних робіт (типові форми КБ-2В), підписані представниками обох сторін та скріплені печатками, які підтверджують виконання робіт та прийняття їх відповідачем. Водночас, пояснити мотиви відповідача щодо непідписання ним довідок про вартість виконаних робіт представники позивача не можуть, вважають такі дії відповідача спрямованими на ухилення від проведення оплати за виконані роботи. Представники позивача пояснили, що з вимогою підписати довідки про вартість виконаних робіт позивач звертався ще до пред'явлення даного позову до суду, зокрема, листом №1053 від 20.12.2012 р. (а.с.36, т.1, докази направлення - а.с.20, т.1), проте вказана вимога залишена відповідачем без задоволення. Також, представники позивача стверджують, що окрім письмового звернення, відповідачу неодноразово передавались на підпис довідки та акти виконаних робіт, що документально підтвердити позивач не має можливості.

В засіданні суду 26.04.2013р. представники відповідача заперечили доводи позивача та зазначили, що акти виконаних робіт на загальну суму 107424,00 грн. не передавались позивачем для підписання відповідачу до пред'явлення позову в даній справі.

На запитання судді з даного приводу представник позивача пояснив, що всі докази щодо листування між сторонами надані суду, доказів передачу (вручення) відповідачу актів, які останній не підписав, надати суду не може.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечили проти позовних вимог у повному обсязі та просять відмовити у його задоволенні. Свої заперечення представники відповідача мотивують тим, що відповідно до п.8.1. договору фінансування послуг здійснюється за рахунок державних (бюджетних) коштів, а в пункті 8.3. договору передбачено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2009 р. №1335 бюджетні зобов'язання за договором виникають у разі наявності та в межах відповідних бюджетних асигнувань. Вказують, що Служба автомобільних доріг у Житомирській області прийняла та оплатила надані позивачем послуги за договором в межах бюджетних призначень, а саме, в повному обсязі в межах отриманого фінансування.

В письмових поясненнях по справі (а.с.139-142, т.6) відповідач вказує, що статтею 11 Закону України "Про автомобільні дороги" встановлений обов'язок Служби автомобільних доріг у Житомирській області як органу державного управління автомобільними дорогами утримувати автомобільні дороги загального користування у належному стані, а саме: розробляти пропозицій щодо фінансування та здійснення контролю за цільовим використанням бюджетних коштів, розробляти та реалізовувати заходи з безпеки дорожнього руху, організовувати будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання автомобільних доріг, забезпечувати технічний нагляд за станом автомобільних доріг, виявляти аварійно-небезпечні місця (ділянки) та місця концентрації дорожньо-транспортних пригод на автомобільних дорогах і здійснювати заходів щодо їх ліквідації, забезпечувати стале функціонування автомобільних доріг у зимовий період.

З метою недопущення порушення вищезазначених обов'язків Службою автомобільних доріг у Житомирській області приймались виконані роботи за договором навіть за відсутності фінансування, водночас, довідки про вартість виконаних робіт, за наявності підписаних актів виконаних робіт, не підписувались у зв'язку з відсутністю фінансування за договором.

Щодо дефектних актів, на підставі яких позивачем здійснювались роботи за договором з відповідачем, останній пояснив, що дефектні акти на виконання будь-яких робіт складаються замовником за наслідками будь-якого комісійного обстеження транспортно-експлуатаційного стану автомобільних доріг та споруд на них. Дефектні акти по договору були складені на предмет необхідності виконання тих чи інших робіт на об'єктах та визначення їх вартості з метою вирішення питання щодо відповідного фінансування Укравтодором, так як на момент складання вищезазначених актів фінансування в достатній кількості було відсутнє. Дефектні акти відповідач вважає документами, що свідчать про наміри відповідача як замовника виконати необхідні види робіт на об'єктах.

Стосовно реєстрації та прийняття фінансового зобов'язання відповідач також зазначає, що реєстрація договору була проведена в органах державного казначейства 13.03.2010р. на суму 127867860 грн. Фінансові зобов'язання за договором виникали на протязі року в межах виділених асигнувань та реєструвалися в органах державного казначейства на загальну суму виконання 67412567,94 грн. Відповідно до фінансового плану 31.12.2010р., за відсутності фінансування, юридичні зобов'язання за договором були зняті в сумі 60455292,06грн. В підтвердження надходження видатків на проведення поточного планово-попереджувального ремонту та експлуатаційного утримання доріг загального користування відповідач посилається на звіт, прийнятий Держказначейством за 2010 рік.

Відповідач вказує, що ним вжито всіх заходів до належного виконання своїх зобов'язань за договором. Водночас, зазначає, що на лист від 05.01.2011р. №8-10/10, з яким відповідач звернувся до ГУ Держказначейства у Житомирській області з проханням розглянути питання щодо можливості фінансування послуг за договором №2 від 11.03.2010 р., Головне управління Державного казначейства у Житомирській області в листі від 10.01.2011р. повідомило про неможливість фінансування послуг за вищевказаним договором у 2011 році, у зв'язку з тим, що зобов'язання, взяті у 2010 році погашені в повному обсязі відповідно до фактичних надходжень до спеціального фонду.

Посилаючись на наведене, а також, зазначаючи про те, що на документах відсутня дата підписання, тому фінансові зобов'язання за договором не виникли, відповідач вважає позов, що розглядається в даній справі, передчасним, при цьому, просить припинити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Головне управління Державної казначейської служби України у Житомирській області, яке є третьою особою, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, подало до справи письмові пояснення (а.с.102, т.6), в яких зазначило, зокрема, що Порядок обліку зобов'язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України було затверджено наказом Державного казначейства України від 09.08.2004р. №136 (втратив чинність згідно з наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012р. №309). Пунктом 2.11. названого Порядку передбачалось, що органи Державного казначейства України не реєструють фінансові зобов'язання при: відсутності відповідного бюджетного зобов'язання, відображеного у бухгалтерському обліку виконання державного та місцевих бюджетів; відсутності документів, які підтверджують факт узяття фінансового зобов'язання; недотриманні вимог щодо оформлення поданих документів; невідповідності фінансового зобов'язання відповідному бюджетному зобов'язанню, відображеному в бухгалтерському обліку виконання державного та місцевих бюджетів; недотриманні розпорядниками бюджетних коштів бюджетних повноважень та обмежень, які вводяться законодавчими та іншими нормативно-правовими актами. Наказом Державного казначейства України від 17.12.2010р. №494 були внесені зміни до Порядку, відповідно до яких органи Державного казначейства України не реєструють фінансові зобов'язання у разі відсутності у розпорядника бюджетних коштів фактичних надходжень спеціального фонду.

При цьому, третя особа повідомила, що реєстрація фінансових зобов'язань здійснювалась в межах фактичних надходжень спеціального фонду.

В засіданні суду представники третьої особи підтвердили реєстрацію в 2010 році зобов'язань з оплати послуг з експлуатаційного утримання та поточного (планово-попереджувального) ремонту автомобільних доріг у розмірі 127867860,00 грн., виходячи з очікуваної вартості закупівлі послуг, оскільки у 2010 році півроку не було затверджено державного бюджету на 2010 рік. Зобов'язання було зареєстровано з перспективою отримати вказані кошти, реєстрація зобов'язання з оплати спірних послуг підтверджується, зокрема, звітом про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду (форма №4-3д, №4-3м) за 2010 рік (а.с.150-152, т.6). Представники також пояснили, що з 01.01.2011р. з врахуванням нового бюджету введено новий порядок реєстрації бюджетних зобов'язань, зокрема, Закон України "Про закупівлю" відмінив можливість пролонгації попередніх договорів.

Щодо вирішення даного господарського спору представники третьої особи покладаються на розсуд суду.

Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

11 березня 2010 року, за результатами конкурсних торгів, що проводились розпорядником державних коштів - Службою автомобільних доріг у Житомирській області (як замовником) укладено з переможцем тендеру - Дочірнім підприємством "Житомирський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" (як підрядником) договір №2 про надання послуг з експлуатаційного утримання та поточного (планово-попереджувального) ремонту автомобільних доріг державного та місцевого значення загального користування Житомирської області (а.с.24-31).

У відповідності до п.1.1. даного договору, замовник доручає підряднику і зобов'язується прийняти і оплатити надання послуг з експлуатаційного утримання та поточного (планово-попереджувального) ремонту автомобільних доріг державного та місцевого значення загального користування Житомирської області протяжністю 8522км. (далі - послуги), в межах виділених фінансових ресурсів згідно з вимогами діючих нормативно-правових актів, зокрема, "Технічних правил ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування України", "Класифікації робіт з ремонтів автомобільних доріг загального користування", "Класифікації робіт з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування", а підрядник зобов'язується на свій власний ризик виконати роботи, доручені йому замовником.

Згідно п.2.1. договору, підрядник надає послуги (виконує роботи) з 11.03.2010 р. по 31.12.2010 р.

Водночас, в пункті 15.1. договору визначено, що строком дії договору є час, протягом якого сторони будуть здійснювати свої права та виконувати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2010р. У разі неповного виконання сторонами своїх зобов'язань договір продовжує свою дію до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Відповідно до пункту 1.2. договору, послуги (роботи) виконуються підрядником згідно щомісячних планів-завдань та затверджених замовником актів-дефектів та на основі їх складених підрядником та затверджених замовником щомісячних кошторисів на уточнені обсяги і види робіт.

За змістом пункту 2.2. договору, надання послуг (виконання робіт) підрядником здійснюється після одержання ним, в термін до 1 числа календарного місяця, у якому необхідно надавати послуги (виконати роботи) по даному договору плану-завдання, акту дефектів, затвердженого замовником та на основі їх складеного кошторису, підписаного підрядником та затвердженого службою.

У відповідності до пункту 3.1. договору, договірна ціна послуг (робіт), що доручаються підряднику по цьому договору визначається тендерною пропозицією підрядника і складає 127867860,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що у випадку зміни обсягу фінансування з державного бюджету у 2010 році, вартість договору можу бути скоригована шляхом укладання додаткової угоди.

В цьому ж пункті (абзац другий) зазначено, що визначення вартості (послуг) робіт проводиться згідно з "Правилами визначення вартості робіт з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування" ВБН В.3.2-218-180-2003 (із змінами) та "Порядком визначення вартості будівництва, реконструкції, капітального та поточного ремонтів автомобільних доріг загального користування" ВБН.Д.1.1.-218-1-2001 (із змінами та доповненнями) та іншими діючими нормативними документами.

Згідно пункту 5.1. договору, закупівлю, одержання, складування, збереження необхідних для надання послуг матеріалів, устаткування та інших ресурсів здійснює підрядник, а в розділі 6 договору передбачено залучення підрядником до надання послуг (виконання робіт) субпідрядників за погодженням із замовником, у порядку, встановленому чинним законодавством. При цьому, укладання субпідрядних договорів не створює будь-яких правових відносин між замовником і субпідрядниками.

Відповідно до пункту 8.1. договору, фінансування послуг (робіт) здійснюється за рахунок державних (бюджетних) коштів.

В пункті 8.2. договору передбачено право замовника уточнити план фінансування протягом поточного року у разі внесення змін у строки надання послуг (виконання робіт), а також із урахуванням наявних у нього коштів, обсягів фактично наданих послуг (виконаних робіт). Одночасно із уточненням плану фінансування сторони зобов'язуються внести зміни в інші умови договору.

Зміст пункту 8.3. договору визначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.12.09 №1335 бюджетні зобов'язання за договором виникають у разі наявності та в межах відповідних бюджетних асигнувань.

У розділі 9 договору сторони узгодили порядок проведення розрахунків за надані послуги (виконані роботи). А саме, відповідно до пункту 9.1. договору, підрядник виконує обсяги послуг (робіт) в межах фінансових ресурсів замовника, призначених на ці цілі. Усі розрахунки за надані послуги (виконані роботи) по цьому договору здійснюються шляхом перерахування відповідних коштів на рахунок підрядника.

Згідно п.9.2. договору, замовник здійснює щомісячні розрахунки за надані послуги (виконані роботи) підрядником по мірі надходження коштів на реєстраційний рахунок служби на підставі "Актів приймання виконаних підрядних робіт" (форма №КБ-2в) та "Довідок про вартість виконаних підрядних робіт" (форма КС №3) за рахунок джерел фінансування замовника.

Відповідно до пункту 9.3. договору, акти наданих послуг (виконаних робіт) готує підрядник і разом із представником замовника протягом 3 днів перевіряє акти з фактично наданими послугами (виконаними роботами). За змістом даного пункту, питання, зокрема, щодо несвоєчасного підписання актів (за три дні до кінця місяця), вирішується у встановленому законодавством порядку.

Пунктом 9.4. договору передбачено, що замовник може здійснювати подекадно проміжні платежі за надані послуги (виконані роботи) після підписання акту приймання наданих послуг (виконаних робіт) (форма №КБ-2в) і довідки про вартість наданих послуг (виконаних робіт) та витрат (форма №КБ-3), складених у відповідності з положеннями чинних ДБН та ВБН, підписаних уповноваженими представниками сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору №2 від 11.03.2010р. та на підставі дефектних актів, які складались комісійно відповідачем та надавались останнім позивачу для проведення робіт згідно договору, позивачем з моменту укладення договору до грудня 2010 року виконувались обумовлені договором та актами дефектів роботи (послуги) з експлуатаційного утримання та поточного (планово-попереджувального) ремонту автомобільних доріг загального користування Житомирської області, що підтверджується наданими до справи відповідними доказами (акти дефектів, акти приймання наданих послуг (виконаних робіт) (форма №КБ-2в) і довідки про вартість наданих послуг (виконаних робіт) та витрат (форма №КБ-3) - а.с.37-149, т.1; а.с.1-149, т.2; а.с.1-155, т.3; а.с.1-114, т.4).

Судом при розгляді справи встановлено, що хоча пунктом 1.2. договору передбачалось виконання робіт позивачем на підставі щомісячних планів-завдань, затверджених відповідачем актів - дефектів та на основі їх складених позивачем та затверджених відповідачем щомісячних кошторисів на уточнені обсяги і види робіт, - фактично відповідач надавав акти дефектів, безпосередньо в яких розшифровувались види робіт та кількість цих робіт в залежності від одиниці виміру. На підставі складених комісійно та затверджених відповідачем актів-дефектів складалися щомісячні локальні та об'єктні кошториси, які уточнювали види та обсяги робіт. Проектно-кошторисна документація щодо виконання робіт складалась відповідно до чинних нормативних актів та згідно пункту 4.1. договору, що не заперечується відповідачем. За результатами фактично виконаних робіт, які повністю відповідали поставленим завданням відповідача, структурні підрозділи підприємства, які безпосередньо виконували роботу, складали акти приймання виконаних робіт, типові форми КБ-2в.

Проте, щодо оплати наданих послуг (виконаних робіт) за договором виник спір, що й стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Розглядаючи питання про обґрунтованість та законність позовних вимог по справі, господарський суд враховує вищевикладені встановлені обставини справи, а також, наступне.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором підряду.

Відповідно до ст.837 Цивільного кодексу України, одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У відповідності до ст.ст.626, 629, 638 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди щодо усіх умов договору та є обов'язковим до виконання.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до ч.1 ст.854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно встановлених судом обставин справи, позивач на виконання умов договору №2 від 11.03.2010р. обумовлені договором та визначені актами дефектів підрядні роботи виконав своєчасно та належним чином. Відповідач, в свою чергу, прийняв роботи частково, не підписавши складені акти приймання наданих послуг (виконаних робіт) (форма №КБ-2в) на загальну суму 107424,00 грн. (реєстр актів виконаних робіт, не прийнятих Службою автомобільних доріг у Житомирській області у 2010 році - а.с.147-149, т.6). В решті виконані позивачем роботи за договором прийняті відповідачем без зауважень та претензій, про що свідчить підписання актів приймання наданих послуг (виконаних робіт) та скріплення їх печаткою Служби автомобільних доріг у Житомирській області.

Слід зазначити, що факт виконання позивачем робіт за договором та належного їх виконання не заперечується відповідачем, заперечення останнього мотивовані умовами договору, за якими, на думку відповідача, оплата виконаних робіт залежить від наявності бюджетного фінансування.

З даного приводу, суд приймає до уваги таке.

Як уже зазначалось, спірні правовідносини виникли за договором підряду, який відповідно до положень ст.837 ЦК України, є оплатним, а тому обов'язок підрядника виконати певну роботу обумовлює обов'язок замовника цю роботу прийняти та оплатити.

Згідно імперативних приписів ч.1 ст.854 Цивільного кодексу України, у випадку відсутності домовленості сторін щодо попередньої оплати виконаної роботи, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже, оскільки договір підряду є оплатним, обов'язок відповідача як замовника за договором №2 від 11.03.2010р. оплатити прийняті роботи виникає в силу положень закону, а також, п.1.1. та п.9.2. договору.

При цьому, зміст пункту 9.2. договору свідчить про те, що в ньому визначено не умови виникнення у відповідача обов'язку з оплати виконаних робіт, а порядок і строки здійснення розрахунків, а саме, щомісячні розрахунки по мірі надходження коштів на реєстраційний рахунок служби.

Щодо посилання відповідача на умову пункту 8.3. договору, в якому зазначено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.12.2009р. №1335 бюджетні зобов'язання за договором виникають у разі наявності та в межах відповідних бюджетних асигнувань, суд зазначає, що відповідно до постанови КМ України від 08.12.2009р. №1335 затверджено зміни, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, зокрема, у Положенні про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженому постановою КМ України від 17.10.2008р. №921, пункт 6 доповнено, зокрема, положенням такого змісту: "Замовник має право розпочати процедуру закупівлі до затвердження відповідних кошторисів (планів використання бюджетних коштів) у разі встановлення в тендерній документації (запиті щодо цінових пропозицій) при проведенні торгів та/або у договорі про закупівлю умов щодо виникнення бюджетних зобов'язань за договором у разі наявності та в межах відповідних бюджетних асигнувань.

Разом з тим, вимога щодо обмеження закупівель товарів і послуг межами та наявністю надходжень з бюджету мала бути врахована саме відповідачем при проведенні процедури закупівлі послуг та визначенні ціни договору.

Крім того, суд приймає до уваги, що, як передбачено умовами договору, відповідач мав можливість протягом року скоригувати вартість договору, враховуючи наявні обсяги фінансування з державного бюджету у 2010 році та обсяги фактично наданих послуг (виконаних робіт), шляхом лише укладення додаткової угоди, що прямо визначено в пунктах 3.2., 8.2. договору. Проте, саме відповідач не скористався своїм правом уточнити план фінансування та внести відповідні зміни до договору, в т.ч. на виконання умов пунктів 8.3., 9.1. договору щодо здійснення робіт та розрахунків за них в межах існуючого фінансування з державного бюджету. Так, згідно поданих до справи доказів та пояснень обох сторін по справі, жодної додаткової угоди до договору №2 від 11.03.2010 р. між позивачем та відповідачем не укладалося.

За таких обставин, посилання відповідача на вищевказані умови договору не спростовують наявності у нього зобов'язання з оплати фактично виконаних робіт за договором з позивачем.

Так, згідно ч.1 ст.96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Про помилковість позиції про те, що відсутність бюджетного асигнування є підставою для звільнення від виконання грошового зобов'язання зазначено також у постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 у справі №11/446.

Стосовно посилання відповідача на те, що в актах приймання виконаних підрядних робіт не зазначено дати підписання, а, отже, строк виконання зобов'язання з оплати робіт не наступив і позов у справі є передчасним, суд приймає до уваги, що, всупереч доводам відповідача, у кожному з підписаних актів приймання виконаних робіт зазначено місяць підписання, тому, з урахуванням загальних положень матеріального права, датою підписання слід вважати останній день місяця, у якому підписано акт. Крім того, як уже зазначалось, нормою ст.854 Цивільного кодексу України встановлено обов'язок замовника сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи. Тому посилання відповідач на невизначеність строку виконання зобов'язання у спірних правовідносинах є безпідставним та не приймається судом до уваги.

Слід також зазначити, що відповідно до умов договору оплата робіт відповідачем передбачена на підставі підписаних сторонами актів приймання виконаних підрядних робіт (форма №КБ-2в) та довідок про вартість виконаних підрядних робіт (форма КС№3).

У даному випадку, довідки про вартість виконаних підрядних робіт щодо виконаних за договором з позивачем робіт, які були прийняті відповідачем за актами приймання виконаних підрядних робіт, не були підписані відповідачем, про що уже вище зазначалось, згідно пояснень останнього, у зв'язку з відсутністю бюджетного фінансування.

Отже, за наявності підписаних актів приймання виконаних підрядних робіт непідписання відповідачем довідок про вартість таких робіт (форми КС №3) є неправомірним та спрямованим саме на ухилення від здійснення розрахунків за виконані та прийняті за актами роботи.

Водночас, порушення відповідачем зобов'язання щодо підписання довідок про вартість виконаних робіт (форми КС №3) відповідно як до умов договору, так і вимог чинного законодавства, не може бути підставою для звільнення відповідача від обов'язку по оплаті фактично виконаних належним чином та прийнятих ним за актами підрядних робіт.

Слід зазначити, що за виконані за договором №2 від 11.03.2010р. та прийняті за актами роботи відповідач з березня по грудень 2010 року здійснював часткові розрахунки, а саме, на загальну суму 67535625,07 грн., що підтверджується наявними у справі платіжними дорученнями (а.с.105-151, т.5), та, крім того, свідчить про здійснення державного фінансування на виконання робіт по вищевказаному договору.

З урахуванням здійснення часткової оплати прийнятих відповідачем робіт за договором, згідно підписаних актів приймання виконаних підрядних робіт, матеріалами справи підтверджується, що несплаченою позивачу залишилась сума заборгованості 23422778,50 грн.

Згідно зі ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення господарського спору; ці дані можуть встановлюватись письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників та інших осіб, що беруть участь у судовому засіданні.

Відповідно до статей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень належними та допустимими у справі доказами; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Згідно ст.4-3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В даному випадку, відповідач не обґрунтував своїх заперечень належними та допустимими засобами доказування.

З огляду на викладене, та оскільки суду не надано доказів сплати відповідачем позивачу заборгованості в сумі 23422778,50 грн., позов про стягнення вказаної суми боргу заявлений обґрунтовано, підтверджується відповідними доказами та ґрунтується на нормах чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню господарським судом.

Щодо позову в частині стягнення 107424,00 грн. заборгованості за роботи, які не були прийняті відповідачем, оскільки останнім не підписані складені позивачем акти приймання виконаних підрядних робіт на вказану суму, за відсутності, при цьому, належних доказів подання відповідачу актів приймання виконаних підрядних робіт на суму 107424,00 грн. для підписання, суд дійшов висновку про відмову у позові в цій частині з підстав необґрунтованості.

Таким чином, позовні вимоги у даній справі задовольняються частково.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно до обґрунтовано заявлених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути зі Служби автомобільних доріг у Житомирській області (10014, Житомирська область, м.Житомир, вул.Щорса, 16, ідентифікаційний код 03451526) на користь Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (10003, Житомирська область, м.Житомир, вул.Перемоги,75, ідентифікаційний код 32008278):

- 23422778,50 грн. заборгованості за виконані роботи,

- 64083,85 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. В позові щодо стягнення 107424,00 грн. заборгованості відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 08.05.13

Суддя Ляхевич А.А.

віддрук.прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (наручно)

3 - відповідачу (наручно)

5,6 - третій особі (10014, Бульвар Новий, 5) (прост. за двома адресами)