АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ , вул. Солом'янська, 2-а

Справа № 22-ц/796/5700/2013 Головуючий в суді 1 інстанції - Куренков Є.С.

Доповідач - Ящук Т.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді Ящук Т.І.

суддів Немировської О.В., Волошиної В.М.

при секретарі Бабіч К.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 27 листопада 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві, Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», ОСОБА_3, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Укргазбанк» про визнання недійсними прилюдних торгів та протоколу про проведення прилюдних торгів,

встановила:

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 27 листопада 2012 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_2 до ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві, ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», ОСОБА_3, третя особа - ПАТ «Укргазбанк» про визнання недійсними прилюдних торгів та протоколу про проведення прилюдних торгів.

Не погоджуючись з ухвалою, ОСОБА_2 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу, якою позовну заяву залишити без розгляду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Зазначала, що вона звернулась до суду з позовом про визнання недійсними прилюдних торгів та протоколу про проведення прилюдних торгів. 21.11.2012 року нею була подана заява про залишення її позову без розгляду на підставі ст. 207 ЦПК України. Однак, суд першої інстанції неправомірно розглянув позовну заяву, як скаргу на дії державного виконавця в порядку ст. 383-389 ЦПК України, і ухвалою суду відмовив в її задоволенні. Ухвала суду не місить жодних обґрунтувань, пояснень чи досліджень обставин справи, з яких виходив суд при її винесенні.

Заслухавши доповідь судді Ящук Т.І., пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки заявниця надала до суду заяву, в якій просила не розглядати її скаргу, тому згідно ч. 3 ст. 387 ЦПК України в задоволенні скарги необхідно відмовити.

Проте з вказаним висновком колегія суддів не погоджується, оскільки висновок суду першої інстанції не відповідає обставинам справи та зроблений з порушенням норм процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до відповідачів : ВДВС Дарницького РУЮ в м. Києві, ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», ОСОБА_3, третя особа - ПАТ «Укргазбанк», та просила:

- визнати підготовку по проведенню прилюдних торгів по реалізації квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2, реєстраційний номер лоту 819694, номер у торгах 1, проведену з порушенням вимог діючого законодавства;

- визнати недійсними результати прилюдних торгів та протокол № 1-К-138-ДР-і від 26.09.2012 року про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, що належить боржнику ОСОБА_2

Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва від 26.10.2012 року відкрито провадження по справі за позовом ОСОБА_2 до ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві, ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», ОСОБА_3, третя особа: ПАТ «Укргазбанк» про визнання недійсними прилюдних торгів та протоколу про проведення прилюдних торгів.

21 листопада 2012 року ОСОБА_2 подала до суду заяву про залишення її позовної заяви без розгляду.

Однак, суд першої інстанції заяву ОСОБА_2 про залишення її позовної заяви без розгляду не розглянув, на власний розсуд визначив, що позовна заява про визнання недійсними прилюдних торгів є скаргою на дії ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві, та на підставі положень ст. 383-389 ЦПК України відмовив у задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 ухвалою суду.

Статтею 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач подав заяву про залишення позову без розгляду.

Подання заяви про залишення позову без розгляду - це є вільне волевиявлення і право позивача, яке передбачене законом та обмежене лише ч. 8 ст. 193 ЦПК України (заява про залишення позову без розгляду може бути подана до судових дебатів), однак, суд першої інстанції, в порушення вищевказаних норм належним чином не вирішив подану заяву про залишення позову без розгляду.

Крім того, всупереч ч. 1 ст. 210 ЦПК України оскаржувана ухвала суду не містить мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов вказаних в ухвалі висновків.

Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України у п. 17 Постанови № 14 від 26.12.2003 року, дії державного виконавця, пов'язані з реалізацією арештованого майна, є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, до таких правовідносин мають застосовуватися загальні положення про захист цивільних прав шляхом пред'явлення позову.

Згідно з матеріалами справи, ухвалою судді від 26.10.2012 року відповідно до вимог ст. 122, 127 ЦПК України було відкрито позовне провадження.

Однак, вирішивши позовну заяву ОСОБА_2 з посиланням на розділ VІІ ЦПК України ( ст. 383-389 ЦПК) «Судовий контроль за виконанням судових рішень», не розглядаючи по суті заявлені позовні вимоги, та відмовивши у задоволенні позову постановленням ухвали, при цьому не мотивуючи зазначені висновки, суд першої інстанції порушив вимоги ст. 10, 27, 31, 60 ЦПК України щодо права позивачки розпоряджатися своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, доводити в судовому засіданні ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, та положення глави 4 Розділу ІІІ ЦПК України щодо порядку судового розгляду в позовному провадженні, а також положення глави 7 цього ж розділу щодо порядку ухвалення судових рішень.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з грубим порушенням норм процесуального права, тому ухвала підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

При цьому апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню частково, оскільки залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, не входить до компетенції суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 311-315, 317, 218 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 27 листопада 2012 року - скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий : Судді: