ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

29.04.13р. Справа № 904/2099/13

За позовом Фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровська область

до Приватного підприємства "СТК-Компані", м. Павлоград Дніпропетровська

про стягнення 52 090 грн. 20 коп.

Суддя Кармазіна Л.П.

Без участі представників

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовом до приватного підприємства "СТК-Компані" про стягнення 52 090 грн. 20 коп.

Ухвалою господарського суду про порушення провадження у справі від 19.03.2013р. розгляд справи призначено на 28.03.2013 року.

28.03.2013 року розгляд справи відкладено до 29.04.2013 року, у зв'язку з неявкою представників сторін в судове засідання.

29.04.2013року до початку розгляду справи по суті від позивача надійшла заява про уточнення обґрунтування позову та збільшення позовних вимог щодо стягнення з відповідача моральної шкоди, якою просив суд стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості а також суми інфляційних витрат, відсотків на суму 52 090 грн. 20 коп. та спричинену моральну шкоду на суму 10 000 грн., а всього 62 090 грн. 20 коп.

Розглянувши подану позивачем заяву, суд не приймає її до розгляду в межах даної справи з наступних підстав.

У відповідності до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до п.3.12. Постанови ВГСУ №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.11р., право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу. Невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм процесуального права є підставою для її повернення з підстав, передбачених частиною першою статті 63 ГПК.

Згідно з п.3.10. Постанови ВГСУ №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.11р., Передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. При цьому питання щодо повернення зайво сплаченої суми судового збору у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначеному законодавством. Якщо ж до заяви про збільшення розміру позовних вимог не додано доказів сплати суми судового збору у встановленому порядку та розмірі (з урахуванням такого збільшення), то відповідна заява повертається господарським судом на підставі пункту 4 частини першої статті 63 ГПК України.

Як встановлено судом, за поданою заявою позивач не сплатив у встановлену порядку та розмірі суму судового збору.

Крім того, при подачі даної заяви позивач порушив приписи ст.54-57 Господарського процесуального кодексу України, щодо направлення копії заяви відповідачу.

Належним доказом направлення на адресу відповідача копії заяви та доданих до неї документів є розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція) та опис вкладення, який відповідає спеціалізованій формі бланків №107.

Судом встановлено, що позивач не направив на адресу відповідача копію заяви про уточнення обґрунтування позову та збільшення позовних вимог щодо стягнення з відповідача моральної шкоди, оскільки до заяви позивачем не надано доказів направлення копії заяви на адресу відповідача.

Отже, позивач не надав належних доказів направлення копії заяви з доданими до неї документами відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення, що є порушенням вимог 54 - 57, 63 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 3.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" недодержання вимог ст. 56 Господарського процесуального кодексу України тягне за собою наслідки, передбачені ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, заява та додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду.

Керуючись ст. ст. 22, п.4, 6 ч.1 ст.63, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд-

УХВАЛИВ:

Повернути заяву про уточнення обґрунтування позову та збільшення позовних вимог щодо стягнення з відповідача моральної шкоди і додані до неї документи без розгляду.

Додаток: заява про уточнення обґрунтування позову та збільшення позовних вимог щодо стягнення з відповідача моральної шкоди з доданими до неї матеріалами на 7 арк.

Суддя Л.П. Кармазіна