Справа № 0907/15589/2012

Провадження № 11/779/215/13

Категорія ч.1 ст.185 КК України

Головуючий у 1 інстанції Кишакевич Л.Ю.

Суддя-доповідач Томенчук Б.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Томенчука Б.М.,

суддів Поповича С.С., Вилки С.С.,

з участю прокурора Рибки Л.Я.,

засудженого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляційними скаргами засудженого ОСОБА_2, його захисника ОСОБА_3 та потерпілої ОСОБА_4 на вирок Івано-Франківського міського суду від 13 березня 2013 року, -

в с т а н о в и л а:

вказаним вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, жителя АДРЕСА_2, із середньою спеціальною освітою, непрацюючого, неодруженого, українця, громадянина України, засуджено:

за ч.1 ст.185 КК України на шість місяців арешту.

На підставі ст.71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком Івано-Франківського міського суду від 05.06.2006 року остаточно визначено ОСОБА_2 покарання - 3 роки 1 місяць позбавлення волі з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі.

Питання речових доказів вирішено відповідно до ст.81 КПК України 1960 року.

Строк відбування покарання засудженому постановлено обчислювати з 26.11.2012 року, тобто з дня затримання.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишено попередньо обраний - взяття під варту.

Згідно вироку суду ОСОБА_2 визнано винуватим та засуджено за те, що він вчинив таємне викрадення чужого майна.

Злочин вчинено за таких обставин. 15.09.2012 року приблизно о 05:30 годині ОСОБА_2, перебуваючи у приміщенні кафе "Спрут", що по вул. Стуса, 25 в м. Івано-Франківську, таємно викрав зі столу майно потерпілої ОСОБА_4 на загальну суму 458 грн., а саме: мобільний телефон марки "Нокія Аша 202" вартістю 438 грн., стартовий пакет мобільного оператора "МТС" вартістю 10 грн., стартовий пакет мобільного оператора "Діджус" вартістю 10 грн., після чого з місця злочину втік.

Засуджений ОСОБА_2 у своїй апеляційній скарзі просить вирок Івано-Франківського міського суду від 13 березня 2013 року змінити, призначивши йому менш суворе покарання. Вважає, що судом першої інстанції призначено покарання, що не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого, оскільки не враховано тих обставин, що на час вчинення злочину він перебував у важкому матеріальному становищі, важкий стан здоров,я у зв'язку із перенесенням кількох операцій, у тому числі по видаленню нирки, вину визнав, сприяв досудовому та судовому слідству, по місцю проживання характеризується позитивно. Вказує, що йому не було відомо про оголошення його у розшук, а також, що його жодного разу не викликали для реєстрації в органах кримінально-виконавчої системи.

Захисник ОСОБА_3, що діє в інтересах засудженого ОСОБА_2, в апеляційній скарзі просить вирок Івано-Франківського міського суду від 13 березня 2013 року змінити, виключити з вироку рішення суду про часткове приєднання на підставі ст.71 КК України невідбутої частини покарання за попереднім вироком Івано-Франківського міського суду від 05.06.2006 року та пом'якшити призначене судом покарання. Покликається на те, що вирок суду першої інстанції підлягає до зміни з підстав однобічності й неповноти досудового та судового слідства, невідповідності висновків суду, викладених у вироку фактичним обставинам справи та неправильного застосування кримінального закону.

Потерпіла ОСОБА_4 в апеляційні скарзі просить вирок суду змінити, пом'якшивши засудженому призначене судом покарання. Вважає, що судом не в повній мірі враховано її позицію щодо відсутності претензій до засудженого ОСОБА_2 та відшкодування ним завданих збитків шляхом повернення їй майна, а також стану здоров,я засудженого, який переніс операцію з видалення нирки, походить із багатодітної сім,ї, навчався та виховувався у школі-інтернаті.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка вважає вирок суду незаконним та необґрунтованим в частині призначення ОСОБА_2 покарання на підставі ст.71 КК України, засудженого ОСОБА_2, який підтримав апеляційні скарги та просить змінити вирок суду й пом,якшити йому покарання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи і мотиви апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що вони підлягають до часткового задоволення з таких підстав.

Висновки суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_2 у вчиненому відповідають фактичним обставинам справи і ґрунтуються на зібраних досудовим слідством та належно досліджених і правильно оцінених в судовому засіданні доказах. За згодою учасників процесу розгляд справи проведено відповідно до ст.299 КПК України1960 року.

Кваліфікація його неправомірних дій за ч.1 ст. 185 КК України також відповідає встановленим судом обставинам.

Оскільки судом першої інстанції розгляд справи проведено згідно ст.299 КПК України1960 року тому, відповідно до ст.365 КПК України1960 року, законність та обґрунтованість вироку в частині доведеності вини та кваліфікація неправомірних дій ОСОБА_2 апеляційним судом не перевіряються.

Призначаючи покарання засудженому ОСОБА_2 за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.65 КК України врахував характер та ступінь тяжкості вчинених злочинів, зокрема те, що засуджений був раніше судимий, не працює, ухилявся від суду, позитивно характеризується за місцем проживання, його молодий вік, виховувався у школі-інтернаті, хворіє. Обставинами, що пом,якшують покарання судом визнано щире каяття засудженого та добровільне відшкодування завданих збитків.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_2 покарання на підставі ст.71 КК України є незаконним та необґрунтованим.

Відповідно до вимог ч.1 ст.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003р. № 7 " Про практику призначення судами кримінального покарання " у випадках вчинення особою, звільненою від відбування покарання з випробуванням, нового злочину після закінчення іспитового строку, суди повинні долучати до справи копію судового рішення про звільнення засудженого від призначеного покарання або про направлення його для відбування. Якщо таке рішення не ухвалювалося, суд при розгляді справи про новий злочин не вправі призначати покарання за сукупністю вироків.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.89 КК України такими, що не мають судимості визнаються особи, засуджені відповідно до ст.75 КК України, якщо протягом іспитового строку вони не вчинять нового злочину і якщо протягом іспитового строку рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням не буде скасовано з інших підстав, передбачених законом.

У матеріалах справи відсутнє рішення про звільнення засудженого ОСОБА_2 від призначеного покарання або про направлення його для відбування покарання, призначеного вироком Івано-Франківського міського суду від 05.06.2006 року.

Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_2 з січня по червень 2007 року, відповідно до встановленого графіка, постійно приходив на реєстрацію, а з 06.06.2007р. по 04.03.2008 року КВІ ніяких дій не вчиняв і тільки 11.03.2008 року було направлено подання до суду, яке постановою суду повернуто для виконання 28.03.2011року (а.с.191,192,196).

Із листа за підписом начальника Івано-Франківського МВ УМВС від 28.03.2011року вбачається, що постанова про розшук ОСОБА_2 до Івано-Франківського МВ УМВС не надходила і в розшуку він не перебував (а.с. 206,207,216), а із рапорту дільничного інспектора міліції Вовчинецького МВМ м. Івано-Франківська від 29.09.2012 року видно, що ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_3, раніше жодних правопорушень не вчиняв (а.с.221,225).

Крім цього, як вбачається із довідки УІАЗ УМВС в Івано-Франківській області від 24.09.2012 року, даних про вчинення ОСОБА_2 нового злочину в період іспитового строку немає (а.с.61).

За таких обставин суд незаконно вказав у вироку, що засуджений вчинив злочин під час невідбутого покарання за попереднім вироком та визнав обставиною, що обтяжує покарання - рецидив злочинів, а тому незаконно призначив ОСОБА_2 покарання на підставі ст.71 КК України, приєднавши невідбуту частину покарання за попереднім вироком Івано-Франківського міського суду, оскільки у матеріалах справи відсутнє рішення про звільнення засудженого від призначеного покарання або про його направлення для відбування покарання.

Також відповідно до п.3 ч.1 ст.80 КК України, особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано протягом п'яти років.

Виходячи із вище наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги засудженого ОСОБА_2, його захисника ОСОБА_3 та потерпілої ОСОБА_4 слід задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 367 КПК 1960 року, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги засудженого ОСОБА_2, його захисника ОСОБА_3 та потерпілої ОСОБА_4 задовольнити частково.

Вирок Івано-Франківського міського суду від 13 березня 2013 року відносно ОСОБА_2 змінити.

Виключити з вироку рішення суду про часткове приєднання на підставі ст.71 КК України невідбутої частини покарання за попереднім вироком Івано-Франківського міського суду від 05.06.2006 року та посилання на обставину, що обтяжує покарання - рецидив злочинів.

В решті вирок залишити без змін.

Головуючий Б.М. Томенчук

Судді С.С. Попович

С.С. Вилка

Згідно з оригіналом

Суддя Б.М. Томенчук