Справа № 1326/2-2026/11 Головуючий у 1 інстанції: Дячишин В.Ф.

Провадження № 22-ц/783/835/13 Доповідач в 2-й інстанції: Шумська Н. Л.

Категорія:30

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючий суддя - Шумська Н.Л.

судді: Шандра М.М., Штефаніца Ю.Г.

секретар Альховська С.М.

особи, які беруть участь у справі: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Франківського районного суду м. Львова від 6 червня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 від імені та в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення моральної та матеріальної шкоди, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 6 червня 2012 року позов ОСОБА_2 від імені та в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення моральної та матеріальної шкоди задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 91 599,51грн. матеріальної шкоди, стягнення даної суми з ОСОБА_3 проводити на рахунок відкритий ПАТ «Універсал Банк» для погашення заборгованості за кредитним договором № 11-1/843к-07 від 13.11.2007р. укладеним між ВАТ «Банк Універсальний» та ОСОБА_4, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судові витрати - 120 грн. ІТЗ, 17 грн. державного мита, 200грн. вартість проведеного авто-товарознавчого дослідження, а всього 337грн. судових витрат, стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 899 грн. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено за безпідставністю.

Рішення оскаржив ОСОБА_3, вважає дане рішення суду таким, що підлягає скасуванню в зв'язку з неповним зясуванням судом обставин, що мають значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи, необ'єктивність розгляду даної цивільної справи та неправильне визначення правовідносин. Власником автомобіля Опель-Астра, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 являється ОСОБА_4, який проживає у АДРЕСА_1, як зазначає позивач ОСОБА_2 - даний автомобіль перебуває у заставі ПАТ «Універсал Банк» згідно договору застави від 13.11.2007 року, у відповідності до договору застави, ОСОБА_4 тільки за згодою Банку, має право на передачу в оренду (суборенду) автомобіля чи на передачу права керування автомобілем іншій особі. Власник автомобіля, а саме ОСОБА_4, без згоди Банку, підписує довіреність на імя своєї матері - ОСОБА_2, яка в свою чергу видає доручення на право керування вищевказаного автомобіля третім особам - фактично позивачка здавала даний транспортний засіб в оренду на таксі, своїми діями ОСОБА_4 порушив умови договору застави. У відповідності до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Особливим видом права власності є право довірчої власності, яке виникає внаслідок закону або договору управління майном. Як видно із позовної заяви договору управління майном ніхто не укладав. У відповідності до ст.323 ЦК України ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник, якщо інше не встановлено договором або законом. Позивачка у своїй заяві посилається на те, що так як автомобіль є заставним майном Банку, то порушуються права Банку по поверненню кредиту. Так як заставне майно свідомо передавалося третім особам у володіння та користування - позивачка повинна була розуміти, що може виникнути ризик випадкового знищення майна. Тому в разі не можливості звернути стягнення на заставний автомобіль, Банком буде звернено стягнення на інше майно ОСОБА_4 Позивачка знала, що в кінці січня 2011 року транспортний засіб, а саме автомобіль Опель-Астра, яким керував ОСОБА_3, внаслідок ДТП був знищений і відновленню не підлягав. Позивачка не вважала за потрібне поставити до відома Банк і 12.04.2011 року подала цивільний позов до суду, знаючи, що автомобіля Опель-Астра 2007 р.в., який належав її сину не існує, у своїх позовних вимогах ОСОБА_2 просить зобов'язати відповідача повернути із свого незаконного володіння вищезгаданий автомобіль, а тому прошу суд змінити рішення Франківського районного суду м. Львова від 6 червня 2012 року відмовивши в задоволенні ОСОБА_2 та визнати її та від імені та в інтересах ОСОБА_4 неналежним позивачем.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які беруть участь у справі, з»ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів вбачає підстави для часткового задоволення скарги, скасування рішення суду в частині задоволення позову, з ухваленням нового рішення по суті позову.

Судом першої інстанції правильно визначено характер правовідносин та застосовано закон, який їх регулює. Відповідач не оспорює, що його винними діями було спричинено майнової шкоди власнику транспортного засобу, яким є ОСОБА_4

Апелянт неправильно сприймає повноваження представника позивача ОСОБА_2 щодо представництва ОСОБА_4, який є її сином. Відтак доводи скарги щодо неналежності позивача помилкові. Позивачем у справі є ОСОБА_4

Апелянт у скарзі просив суд скасувати рішення суду та відмовити у позові через неповне з»ясування обставин справи. Колегія суддів частково погоджується з такими доводами.

Судом першої інстанції не взято до уваги, що при розгляді кримінальної справи вироком Франківського районного суду від 20.12.2011року, яким ОСОБА_3 засуджено за ч.2ст.289 КК, встановлено розмір завданої шкоди через незаконне заволодіння транспортним засобом - 75000грн. вирок не оскаржував ся та вступив у законну силу.

Згідно ч.3, 4 ст.61 ЦПК обставини, встановлені судовим рішенням, вироком у кримінальній справі, що набрав законної сили, обов»язкові для суду, що розглядає справу про цивільно- правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок.

Відтак, вимога позивача обґрунтована, однак розмір завданої шкоди завищено. З відповідача на користь позивача на підставі ст.1166 ЦК належить стягнути 75000грн. майнової шкоди.

Решту рішення щодо відмови у відшкодування моральної шкоди, в частині, що не оскаржено, слід залишити без змін.

Крім того, колегія суддів не може залишити поза увагою формулювання резолютивної частини рішення щодо стягнення суми шляхом перерахування на рахунок ПАТ «Універсал Банк» для погашення кредитної заборгованості, оскільки такі вимоги позивачем не заявлялись та не стосуються спірних правовідносин. Це питання способу виконання рішення суду про відшкодування шкоди. Така процесуальна помилка перешкодила зміні рішення в сумі та призвела до скасування.

Таким чином, згідно п.1,4ч.1ст.309 ЦПК апеляційний суд скасовує рішення суду першої інстанції у зв»язку з неповним з»ясування обставин у справі та порушення норм процесуального та матеріального права.

Керуючись ст.303, п.2 ч.1 ст.307, п.1,4 ч.1 ст.309, ч.2 ст.314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Франківського районного суду м.Львова від 06 червня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення. Позов ОСОБА_4 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 75 000 грн. відшкодування майнової шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судові витрати у розмірі 337 грн. Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 733 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів подачею касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя Н.Л.Шумська

Судді М.М.Шандра

Ю.Г. Штефаніца