Суддя-доповідач - Арабей Т.Г.
Головуючий у 1 інстанції - Соболєв Є.О.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
Іменем України
24 вересня 2008 року справа № 22-а-9065/08
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
|
головуючого |
Арабей Т.Г. |
|
|
Суддів при секретарі за участю відповідача: представника третьої особи: |
Геращенко І.В., Малашкевич С.А. Літвіновій Л.О. Семенцової О.Ю. Арінушкіної М.О. |
|
|
розглянувши у відкритому апеляційну скаргу |
судовому засіданні Семенцової Олени Юріївни - головного державного інспектора праці Територіальної державної інспекції праці в Луганській області |
|
|
на постанову |
Станично-Луганського районного суду Луганської області |
|
|
від |
12 червня 2008 року |
|
|
у адміністративній справі |
№ 2-а-6/2008 |
|
|
за позовом |
ОСОБА_1 |
|
|
до третя особа |
Семенцової Олени Юріївни - головного державного інспектора праці Територіальної державної інспекції праці в Луганській області Територіальна державна інспекція праці в Луганській області, |
|
|
про |
визнання незаконною постанову про накладення адміністративного стягнення, |
|
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовними вимогами до Семенцової Олени Юріївни - головного державного інспектора праці Територіальної державної інспекції праці в Луганській області про визнання незаконною постанову від 13.11.2007р. про накладення на неї адміністративного стягнення в сумі 170 грн., яка винесена Головним державним інспектором праці у Луганській області Семенцовою О.Ю.
Ухвалою Станично-Луганського районного суду Луганської області від 12.06.2008 року до участі у справі було залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Територіальна державна інспекції праці в Луганській області.
Постановою Станично-Луганського районного суду Луганської області від 12 червня 2008 року позов було задоволено частково, а саме: скасовано як незаконну постанову про накладання адміністративного стягнення в сумі 170 грн. на ОСОБА_1від 13 листопада 2007 року, винесену Головним державним інспектором праці Територіальної державної інспекції праці у Луганській області Семенцовою О.Ю.
Не погодившись з вказаною постановою суду, Семенцова Олена Юріївна - головнй державний інспектор праці Територіальної державної інспекції праці в Луганській області подала апеляційну скаргу на це судове рішення, в якій вказує про не правильно встановлені обставини справи та порушення судом першої інстанції норм процесуального права , що призвело до неправильного вирішення справи та просить скасувати постанову і прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.
У судовому засіданні відповідач та представник третьої особи підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.
Позивач у судове засідання не з'явилась, про дату, місце і час розгляду справи була належним чином повідомлена.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги та наданих заперечень, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити, постанову суду скасувати з наступних підстав.
Стаття 159 КАС України передбачає, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову від 13.11.2007 р. про накладання на неї адміністративного стягнення за ст. 188-6 КУпАП в розмірі 170 грн. як незаконну, провадження у справі закрити, посилаючись на те що, ця постанова була винесена з порушенням порядку розгляду справ про адміністративне провадження, у зв'язку з чим були порушені її права, передбачені ст. 268 КУпАП, також у позові зазначає, що в її діях були відсутні подія та склад правопорушення передбачені ст. 188-6 КУпАП, а також при проведенні перевірок дотримання законодавства про працю інспектором праці не було дотримано порядку проведення цих перевірок, а саме в актах перевірок відсутні підписи всіх осіб, які брали участь у перевірці та які були при неї присутніми.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог та визнав недійсним акт перевірки № 12-31-90/39 від 08.08.2007 року стану додержання законодавства про працю недійсним, а складений за результатами перевірки припис нікчемним, посилаючись на те, що в акті перевірки відсутні підписи інших осіб, які були присутні при перевірці , а тому в діях позивача відсутні подія та склад правопорушення передбаченого ст. 188-6 КУпАП.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачкою 08.08.2007 року було проведено перевірку стану додержання законодавства про працю в Комунальній радіоінформаційній організації « Станично-Луганська районна редакція радіомовлення», відповідного якого був складений акт перевірки № 12-31-90/39 та припис відповідно до п.6.3 Положення про Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю з зазначення двомісячного строку для вжиття заходів усунення порушень на підприємстві керівника якої обіймає позивачка .
Дійсно, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Не можуть оспорюватися акти ревізій, документальних перевірок, дії службових осіб, вчинені у процесі чи за результатами перевірок, оскільки ці акти не мають обов'язкового характеру.
Так, відповідно до п.п. 3.3 п. 3 Порядку проведення перевірки стану додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що проводиться посадовими особами державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю та його територіальних органів, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21.03.2003 року № 72 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.06.2003 року за № 432/7753, перевірка об'єкта складається з таких етапів: оформлення акта, в якому фіксуються виявлені порушення, та отримання підтвердних документів і необхідних пояснень від роботодавця або працівника. П.п. 4.1 п. 4 вищезазначеного Порядку змістує, що акт - це документ, складений посадовою особою Держнаглядпраці чи ТДП, що підтверджує будь-які встановлені факти порушення законодавства про працю. П.П. 4.2 п. 4 вказує, що у разі незгоди з фактами, викладеними в акті перевірки, до них додаються заперечення, які повинні бути підтверджені документально. П.п 4.4 визначає, що контроль за виконанням припису, який має для керівника підприємства певні правові наслідки, є обов'язковим у діяльності інспектора праці.
Колегія суддів також звертає увагу на те, що відповідно до п. 3 ст. 6 Положення про Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 18.01.2003 року № 50 посадові особи Держнаглядпраці (головні державні інспектори праці, їх заступники, державні інспектори праці) мають право давати роботодавцям приписи щодо усунення порушень законодавства про працю, які підлягають обов'язковому виконанню з письмовим повідомленням про вжиті заходи у місячний або в інший, зазначений у приписі строк. Таким чином, належним відповідачем у справі, якщо буде оспорювати ся припис, а не акт перевірки, буде посадова особа органу, а не сам орган.
Акт перевірки не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії та не можуть розглядатись судом з огляду на ч. 3 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України з визнанням його незаконним. Він є документом, що лише фіксує певні обставини, а тому суд першої інстанції безпідставно визнав цей акт незаконним з наслідковим визнанням нікчемним припису.
Колегія суддів відзначає, що диспозиція ст. 188-6 КпАП України передбачає, насамперед, невиконання законних вимог посадових осіб органів спеціально уповноважених органів виконавчої влади з державного нагляду за додержанням законодавства про працю. При розгляді справи позивач не довів, що вимоги відповідача були незаконні. Суд апеляційної інстанції враховує той факт, що позивач не оскаржила припис головного державного інспектора Територіальної державної інспекції праці, яка діяла в межах своїх повноважень згідно до Положення про Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003р. № 50 (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 17.07.03р. №1106,від 12.09.05р. №894, від 15.12.05р. №1197), Порядку проведення перевірки стану додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що проводиться посадовими особами Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю та його територіальних органів, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №72 від 21.03.2003р., а без такого оскарження і скасування припису притягнення до адміністративної відповідальності є правомірним.
Щодо порушення відповідачкою порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, колегія суддів зазначає, що відповідно підпису позивачки в постанові № 12-31-90/54-14 від 13.11.2007 року про притягнення та накладення відносно неї адміністративного стягнення у вигляду штрафу в розмірі 170 гривень відповідно до ст. 188-6 КпАП України, позивач була присутня при розгляді адміністративного протоколу від 06.11.2007 року № 12-31-90/54 , з яким вона також була ознайомлена та надавала письмові пояснення ( а.с.7,14-15), копію якої отримала тільки 13.11.2007 року, а тому колегія суддів вважає , що судом першої інстанції передчасно дані висновки про те, що позивачкою доведено факт отримання даної постанови 08.11.2007 року, тобто до часу розгляду адміністративного протоколу . Суд першої інстанції посилався на усні пояснення свідка ОСОБА_2 та на лист за № 400 від 12.11.2007 року яким на ім'я начальника Територіальної державної інспекції праці у Луганській області була надіслана постанова від 13.11.2007 року.
Як убачається з відбитку на поштовому конверті , в якому був надісланий даний лист з постановою, дата його відправлення 20.11.2007 року, а отримання третьою особою 23.11.2007 року ( а.с. 107-108), що погоджує доводи апелянта про хибність доказів наданих позивачем в суді першої інстанції з цього питання.
Окрім того, згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Колегія суддів відзначає, що такі докази відповідач надала в повному обсязі і вони є належними.
Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції неповно були з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судове рішення постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА :
Апеляційну скаргу Територіальної державної інспекції праці в Луганській області на постанову Станично-Луганського районного суду Луганської області від 12 червня 2008 року - задовольнити.
Скасувати постанову Станично-Луганського районного суду Луганської області від 12 червня 2008 року у справі № 2-а-6/08 за позовом ОСОБА_1 до Семенцової Олени Юріївни - головного державного інспектора праці Територіальної державної інспекції праці в Луганській області, третя особа: Територіальна державна інспекція праці в Луганській області про визнання незаконною постанову про накладення адміністративного стягнення.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити .
Вступна та резолютивна частини постанови ухвалені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 24 вересня 2008 року. Постанова у повному обсязі складена 26 вересня 2008 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом одного місяця з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції - Вищого адміністративного суду України, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий: Т.Г. Арабей
Судді: І.В. Геращенко
/підписи/ С.А. Малашкевич
З оригіналом згідно:
Суддя Т.Г. Арабей
Суддя-доповідач - Арабей Т.Г.
Головуючий у 1 інстанції - Соболєв Є.О.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
Іменем України
(вступна та резолютивна частини)
24 вересня 2008 року справа № 22-а-9065/08
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
|
головуючого |
Арабей Т.Г. |
|
|
Суддів при секретарі за участю відповідача: представника третьої особи: |
Геращенко І.В., Малашкевич С.А. Літвіновій Л.О. Семенцової О.Ю. Арінушкіної М.О. |
|
|
розглянувши у відкритому апеляційну скаргу |
судовому засіданні Семенцової Олени Юріївни - головного державного інспектора праці Територіальної державної інспекції праці в Луганській області |
|
|
на постанову |
Станично-Луганського районного суду Луганської області |
|
|
від |
12 червня 2008 року |
|
|
у адміністративній справі |
№ 2-а-6/2008 |
|
|
за позовом |
ОСОБА_1 |
|
|
до третя особа |
Семенцової Олени Юріївни - головного державного інспектора праці Територіальної державної інспекції праці в Луганській області Територіальна державна інспекція праці в Луганській області, |
|
|
про |
визнання незаконною постанову про накладення адміністративного стягнення, |
|
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА :
Апеляційну скаргу Територіальної державної інспекції праці в Луганській області на постанову Станично-Луганського районного суду Луганської області від 12 червня 2008 року - задовольнити.
Скасувати постанову Станично-Луганського районного суду Луганської області від 12 червня 2008 року у справі № 2-а-6/08 за позовом ОСОБА_1 до Семенцової Олени Юріївни - головного державного інспектора праці Територіальної державної інспекції праці в Луганській області, третя особа: Територіальна державна інспекція праці в Луганській області про визнання незаконною постанову про накладення адміністративного стягнення.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити .
Вступна та резолютивна частини постанови ухвалені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 24 вересня 2008 року. Постанова у повному обсязі буде складена 26 вересня 2008 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом одного місяця з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції - Вищого адміністративного суду України, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий: Т.Г. Арабей
Судді: І.В. Геращенко
С.А. Малашкевич