Головуючий у 1 інстанції - Кузнецова М.Л.

                                                                        Суддя-доповідач - Арабей Т.Г.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

     ПОСТАНОВА

Іменем України

20 серпня 2008 року                                                                  справа № 22-а-8609/08

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суд у складі:

В С Т А Н О В И  Л  А :

30.11.2007 року ОСОБА_1. звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Постановою Стаханівського міського суду Луганської області від 10 липня 2008 року позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Стаханівської міської ради Донецької області та Головного Управління Державного казначейства України в Луганській області про визнання дій неправомірними, стягнення недоплаченої разової компенсації, був задоволений частково, а саме: визнані дії відповідача неправомірними та стягнуто на користь позивача недоплачену одноразову компенсацію у сумі 11810,40 грн.

            Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом І інстанції вимог матеріального права.

В судовому засіданні представник позивача підтримав рішення суду І інстанції залишити без змін.

Представник апелянта у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

            Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає їх такими, що підлягають задоволенню частково, а постанова суду І інстанції скасуванню, з наступних обставин.

            Суд апеляційної інстанції при розгляді справи встановив, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії. З 12.07.2006 року йому встановлена третя група інвалідності, пов'язана з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до абз. 4 ч. 1 ст.48 Закону України № 796-ХП від 28.02.1991 року (далі Закон 796-ХІІ) одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами 3 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, виплачується у розмірі 30 мінімальних заробітних плат, при цьому розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати (абз.7 ч.4 ст. 48 Закону № 796-ХП), тобто право на отримання одноразової компенсації виникло в липні 2006 року.

Позивач отримав одноразову компенсацію у сумі, встановленій постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - 189,60 грн. в липні 2006 року.

            Суд першої інстанції не обґрунтовано визнав дії відповідача неправомірними при нарахуванні позивачеві одноразової компенсації як інваліду 3 групи  у 2006 році, не врахувавши, що дія частини першої статті 48 була зупинена в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати на 2006 рік згідно із п. 37 ст. 77 Закону України N 3235-IV від 20.12.2005 р. “Про Державний бюджет України на 2006 рік”, який до теперішнього часу не визнаний неконституційним Конституційним Судом України. Тому не можна стверджувати, що дії відповідача в цій частини були протиправними.

Зупинення дії закону не дає право його застосовувати. Такі ж висновки й Верховного Суду України в аналогічному по суті спору, викладені в Ухвалі від 20 грудня 2006 року по справі за позовом Хорошилова В.К. до ВВДФССНВВПЗУ в м. Добропіллі про відшкодування моральної шкоди.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови  були порушені норми матеріального права, тому постанова підлягає скасуванню.

         Керуючись статтями 24, 167, 184, 195, 196, п.3 ч. 1 ст.198, п.4 ч.1ст. 202, ч.2 ст. 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

            Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Стаханівської міської ради на постанову Стаханівського міського суду Луганської області від 10 липня 2008 року у справі № 2-а-69/08- задовольнити частково.

            Скасувати постанову Стаханівського міського суду Луганської області від 10 липня 2008 року у справі № 2-а-69/08 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Стаханівської міської ради, Головного Управління Державного казначейства України в Луганській  області про визнання дій неправомірними, стягнення недоплаченої разової компенсації інваліду ІІІ групи у розмірі встановленому ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

            У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Стаханівської міської ради, Головного Управління Державного казначейства України в Луганській  області про визнання дій неправомірними, стягнення недоплаченої разової компенсації інваліду ІІІ групи у розмірі встановленому ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи - відмовити.

         Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

        Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя                                                                        Т.Г. Арабей

Судді                                                                                                В.Г. Яманко

                                                                                                          К.П. Горбенко