Головуючий в 1 інстанції - Лебеженко В.О.

                                                                         Суддя-доповідач - Арабей Т.Г.

 

                                                                          

Україна

 

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 серпня 2008 року                                                                           Справа № 22-а-8091/08

зал судового засідання у приміщенні суду за адресою:  м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

 

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Арабей Т.Г.

суддів:                       Геращенко І.В., Нікуліна О.А.

                                 

при секретарі                                          Літвіновій Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу	Управління праці і соціального захисту населення Дружківської міської ради
на постанову Дружківського міського суду Донецької області
від по адміністративній справі	28 травня 2008 року № 2а-125/08
за позовом	ОСОБА_1
до	Управління праці і соціального захисту населення Дружківської міської ради
про	визнання дій незаконними та стягнення разової грошової допомоги як інваліду війни з 2000 по 2007 рік, -

ВСТАНОВИЛА:

 

            ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до управління праці і соціального захисту населення Дружківської міської ради про визнання дій незаконними та стягнення разової грошової допомоги як інваліду війни з 2000 по 2007 рік відповідно до ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

           Постановою Дружківського міського суду Донецької області від 28 травня 2008 року у справі № 2а-125/08 позовна заява задоволена частково: визнані дії відповідача незаконними та стягнуто з управління на користь ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 5 травня за 2007 рік у сумі 2570 грн. 42 коп. В задоволені іншої частини позову відмовлено.

            Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду змінити, та винести нову постанову, якою у частині задоволення позовних вимог про стягнення разової грошової допомоги до 5 травня за 2007 рік у сумі 2570 грн. 42 коп. - відмовити.

            Вважає правомірним та обґрунтованим застосування у спірних правовідносинах положень Законів України “Про державний бюджет України ” на відповідний рік.

            Сторони у судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином. 

            Дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила.

Позивач, належить (віднесений) до 1 категорії як особа, що потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи, визнаний інвалідом 3 групи, що підтверджується довідкою МСЕК (а.с. 11) і згідно  ч. 5 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на отримання разової щорічної грошової допомоги до 5 травня у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до п. 9 ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особами, які є учасниками війни, є особи, залучені до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

             Фактично позивач отримав від відповідача у 2000 році - 40 грн., у 2001 році - 40 грн., 2002 році - 100 грн., у 2003 році - 100 грн., у 2004 році - 130 грн., у 2005 році - 270 грн., у 2006 році - 270 грн., у 2007 році - 300 грн., при цьому відповідач керувався положеннями Законів України “Про державний бюджет України ” на відповідний рік (а.с.22).

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції, в апеляційній скарзі відповідач  посилається на невірне застосування норм матеріального права, оскільки  при виплаті зазначених сум він діяв в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства.

Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що задоволенню не підлягає з наступних обставин.

Відповідно до ст.2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначає Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 цього Закону щорічно до 5 травня інвалідам війни ІІІ групи виплачується разова грошова допомога у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.

Абзацом 1 ст. 17 цього Закону встановлено, що фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Згідно абз. 1 ст. 17-1  щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Таким чином, у спірних правовідносинах відповідач є органом владних повноважень, на якого чинним законодавством покладений обов'язок по здійсненню виплат, передбачених Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, в тому числі разової грошової допомоги.

Колегія суддів вважає неправомірним довід заявника скарги щодо правомірності застосування у 2007 році розміру таких виплат, встановленому п. 13 ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, відповідно до якого у 2007 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” здійснюється у таких розмірах, зокрема,  інвалідам  III  групи  -  300 гривень, оскільки положення зазначеної норми Закону - визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України  у справі  № 6-рп від 09.07.2007 року.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів правомірність дій щодо нарахування  ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги до 9 травня протягом 2007 року - в розмірі 300 грн., встановлених Законами України “Про Державний бюджет на 2007 рік”, а не в розмірі, встановленому Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

Згідно ст. 22 зазначеного закону рішення підприємств, установ і організацій, які надають пільги, можуть бути оскаржені до районної державної адміністрації, виконавчого комітету міської Ради або до районного (міського) суду.

Оскільки орган праці та соціального захисту населення порушив право позивача на отримання разової грошової допомоги, виплата якої встановлена ч. 5 ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, він звернувся за захистом порушеного права з позовною заявою, та суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову в частині стягнення разової грошової допомоги до 5 травня за 2000, 2001, 2002, 2003,  2005, 2006 роки, оскільки здійснення відповідачем виплати в ці роки у розмірах, передбачених Законами України „Про Державний бюджет” на відповідні роки є правомірним, тому, що вони передбачені вищезазначеними законами, що прямо встановлюють розмір щорічної грошової допомоги до 5 травня, які не визнані неконституційними, що підтверджує правомірність їх застосування при виплаті допомоги.

Колегія суддів вважає правомірним застосування судом першої інстанції строку звернення до суду, однак необхідно керуватися не загальними нормами ЦК України, а ст. 99 КАС України, який передбачає річний строк звернення до суду за захистом порушеного права, з огляду на те, що на цьому наполягав відповідач у суді І інстанції відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України, а тому правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення грошової допомоги до 5 травня за період 2000-2006 роки.

Таким чином, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо права позивача на отримання відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» разової грошової допомоги у 2007 році.

Приймаючи викладене до уваги суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені  обставини справи та ухвалено постанову  з додержанням  норм матеріального і процесуального права.

Наряду з викладеним, постанова суду підлягає зміні з наступних підстав.

Суд першої інстанції в своїй постанові не вказав за рахунок яких коштів необхідно стягнути разову грошову допомогу з відповідача. Тому колегія суддів вважає за необхідне змінити постанову суду першої інстанції і уточнити, що  стягнення разової грошової допомоги повинно здійснюватися на користь позивача за рахунок Державного бюджету України.

            Керуючись Конституцією України, Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, ст. 2, ст. 71, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п.2 ст. 198, ст. 201, ч. 2 ст. 205, ст. 207, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

 

ПОСТАНОВИЛА:

 

  Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради Донецької області на постанову Дружківського міського суду Донецької області від  28 травня 2008 року у справі № 2а-125/08- задовольнити частково.

 Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради Донецької області на постанову Дружківського міського суду Донецької області від  28 травня 2008 року у справі № 2а-125/08 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради про стягнення недоотриманої суми щорічної грошової допомоги - змінити.

 Абзац 3 резолютивної частини постанови Дружківського міського суду Донецької області від  28 травня 2008 року у справі № 2а-125/08 доповнити  словами «за рахунок Державного бюджету України».

        В іншій часті постанову Дружківського міського суду Донецької області від  28 травня 2008 року у справі № 2а-125/08 - залишити без змін.

            Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту складення її в повному обсязі.

 В повному обсязі постанову складено 13.08.2008р.

 

 

 

Головуючий суддя                                                                          Т.Г. Арабей                                                                          

Судді                                                                                                 І.В. Геращенко

                                   /підписи/                                                       О.А. Нікулін  

 

 

З оригіналом згідно:

 

 

Суддя                                                                                                Т.Г. Арабей