Головуючий в 1 інстанції - Гончаров О.М.

                                                                         Суддя-доповідач - Арабей Т.Г.

 

                                                                          

Україна

 

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 

УХВАЛА

Іменем України

20 серпня 2008 року                                                                           Справа № 22-а-8033/08

зал судового засідання у приміщенні суду за адресою:  м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

 

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Арабей Т.Г.

суддів:                       Яманко В.Г., Горбенко К.П.

                                 

при секретарі                                         Шептульовій С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу	Управління праці і соціального захисту населення Стаханівської міської ради
на постанову Стаханівського міського суду Луганської області
від по адміністративній справі	17 червня 2008 року № 2а-676/08
за позовом	ОСОБА_1
до	Управління праці і соціального захисту населення Стаханівської міської ради Головне управління державного казначейства України в Луганській області
про	визнання дій незаконними та стягнення разової грошової допомоги як учаснику війни з 2004 по 2007 роки, -

ВСТАНОВИЛА:

 

       ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до управління праці і соціального захисту населення Стаханівської міської ради, Головного управління державного казначейства України в Луганській області про визнання дій незаконними та стягнення разової грошової допомоги як учаснику війни з 2004 по 2007 рік відповідно до ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

           Постановою Стаханівського міського суду Луганської області від 17 червня 2008 року у справі № 2а-676/08 позовна заява задоволена частково: стягнуто з управління на користь ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 5 травня за 2007 рік у сумі 1175,18 грн. В задоволені іншої частини позову відмовлено.

            Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, та винести нову постанову, якою у частині задоволення позовних вимог про стягнення разової грошової допомоги до 5 травня за 2007 рік - відмовити.

            Вважає правомірним та обґрунтованим застосування у спірних правовідносинах положень Законів України “Про державний бюджет України ” на відповідний рік.

            Позивач у судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Представник апелянта у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, письмово просив розглянути справу за його відсутності.

            Дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила.

 ОСОБА_1. має статус учасника війни з 18.08.1997 року, про що свідчить посвідчення серії В-ІІІ № 125801 (а.с. 7), у зв'язку з чим та відповідно до вимог ч. 5 ст. 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” має право на отримання щорічної грошової допомоги до 9 травня (яка повинна виплачуватися до 5 травня) в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

             Фактично позивач отримала від відповідача у  2005 році - 50 грн., у 2006 році - 50 грн., у 2007 році - 55 грн., при цьому відповідач керувався положеннями Законів України “Про державний бюджет України ” на відповідний рік.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції, в апеляційній скарзі відповідач  посилається на невірне застосування норм матеріального права, оскільки  при виплаті зазначених сум він діяв в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства.

Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що задоволенню не підлягає з наступних обставин.

Відповідно до ст.2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначає Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 цього Закону щорічно до 5 травня учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі трьох  мінімальних пенсій за віком.

Абзацом 1 ст. 17 цього Закону встановлено, що фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Згідно абз. 1 ст. 17-1  щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Таким чином, у спірних правовідносинах відповідач є органом владних повноважень, на якого чинним законодавством покладений обов'язок по здійсненню виплат, передбачених Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, в тому числі разової грошової допомоги.

Колегія суддів вважає неправомірним довід заявника скарги щодо правомірності застосування у 2007 році розміру таких виплат, встановленому п. 13 ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, відповідно до якого у 2007 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” здійснюється у таких розмірах, зокрема,  учасникам війни  -  55 гривень, оскільки положення зазначеної норми Закону - визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України  у справі  № 6-рп від 09.07.2007 року.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів правомірність дій щодо нарахування  Єрмолєнкиній В.М. щорічної грошової допомоги до 9 травня протягом 2007 року - в розмірі 55 грн., встановлених Законами України “Про Державний бюджет на 2007 рік”, а не в розмірі, встановленому Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

Згідно ст. 22 зазначеного закону рішення підприємств, установ і організацій, які надають пільги, можуть бути оскаржені до районної державної адміністрації, виконавчого комітету міської Ради або до районного (міського) суду.

Оскільки орган праці та соціального захисту населення порушив право позивача на отримання разової грошової допомоги, виплата якої встановлена ч. 5 ст. 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, він звернувся за захистом порушеного права з позовною заявою, та суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову в частині стягнення разової грошової допомоги до 5 травня за 2005, 2006 роки, оскільки здійснення відповідачем виплати в ці роки у розмірах, передбачених Законами України „Про Державний бюджет” на відповідні роки є правомірним, тому, що вони передбачені вищезазначеними законами, що прямо встановлюють розмір щорічної грошової допомоги до 5 травня, які не визнані неконституційними, що підтверджує правомірність їх застосування при виплаті допомоги.

Крім того, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову в частині стягнення разової грошової допомоги до 5 травня за 2004 рік, оскільки КАС України набув чинності з 01.09.2005 року. Позивач звернувся з теперішнім позовом до суду 12.05.2008 року, тобто більш ніж через рік після набрання чинності процесуальним Кодексом.

Згідно ч.2 ст. 99 КАС України для звернення за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

ОСОБА_1.  щорічно отримувала грошову допомогу до 9 травня, яка їй виплачувалася до 5 травня поточного року, тобто з виплачених сум вона повинна була дізнатися, що, на її думку, її право на отримання цих сум в більшому розмірі, порушено.

Далі, юридична необізнаність позивача не може бути визнана поважною причиною для поновлення йому строку звернення до суду.

Закони та інші нормативно-правові акти є доступними для ознайомлення всіма громадянами, і можливість обізнаності людини про те чи інше положення законодавства залежить виключно від бажання такої людини.

Тобто, судова колегія зазначає, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду з позовом про стягнення грошової допомоги 2004 рік і поважних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду не вбачає.

Згідно ч.1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін, а відповідачі в даному випадку на цьому наполягають. Тому пропуск такого строку є підставою для відмови в позові за 2004 рік.

  Приймаючи викладене до уваги суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені  обставини справи та ухвалено постанову  з додержанням  норм матеріального і процесуального права.

  Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

 

У Х В А Л И Л А:

 

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Стаханівської міської ради Луганської області на постанову Стаханівського міського суду Луганської області від 17 червня 2008 року у справі № 2-а-676/08 за позовом ОСОБА_1  до Управління праці та соціального захисту населення Стаханівської міської ради Луганської області, Головного управління державного казначейства України в Луганській області  про визнання незаконною  відмову  у  виплаті недоотриманої  одноразової  щорічної  грошової  та стягнення недоотриманої одноразової щорічної грошової допомоги учаснику війни за 2004-2007р.р. - залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

 

 

 

            Головуючий:                                                                      Т.Г. Арабей

             

            Судді:                                                                                   В.Г. Яманко

 

                                                                                                          К.П. Горбенко