Головуючий в 1 інстанції - Очеретний О.В.

                                                                         Суддя-доповідач - Арабей Т.Г.

 

                                                                                                 

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 

ПОСТАНОВА

Іменем України

 

13 серпня 2008 року                                                                            справа № 22-а-8036/08

зал судового засідання у приміщенні суду за адресою:  м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

 

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Арабей Т.Г.

суддів:                       Геращенко І.В., Нікуліна О.А.

                                 

при секретарі                                              Літвіновій Л.О.

за участю позивача:                                 

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу	Управління праці і соціального захисту населення Стаханівської міської ради
на постанову Стаханівського міського суду Донецької області
від по адміністративній справі	28 травня 2008 року № 2а-576/08
за позовом	ОСОБА_1
до	Управління праці і соціального захисту населення Стаханівської міської ради
про	визнання дій незаконними та стягнення разової грошової допомоги як інваліду війни з 2004 по 2007 рік, -

ВСТАНОВИЛА:

 

             ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Управління праці і соціального захисту населення Стаханівської міської ради про визнання дій незаконними та стягнення разової грошової допомоги як інваліду війни з 2004 по 2007 рік відповідно до ст.13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

           Постановою Стаханівського міського суду Донецької області від 28 травня 2008 року у справі № 2а-576/08 позовна заява задоволена частково: визнані дії відповідача незаконними та стягнуто з управління на користь ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 5 травня за 2007 рік у сумі 2920,48 грн. В задоволені іншої частини позову відмовлено.

            Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду змінити, та винести нову постанову, якою у частині задоволення позовних вимог про стягнення разової грошової допомоги до 5 травня за 2007 рік у сумі 2920,48 грн. - відмовити.

            Вважає правомірним та обґрунтованим застосування у спірних правовідносинах положень Законів України “Про державний бюджет України ” на відповідний рік.

            Позивач  у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином.

            Апелянт до суду не з'явився, письмово просив розглянути справу за його відсутності.

            Дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила.

Позивач є інвалідом війни ІІ групи, що підтверджується посвідченням серії ІІ № 006186 (а.с.5), у зв'язку з чим та відповідно до вимог ч. 5 ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” має право на отримання щорічної грошової допомоги до 9 травня (яка повинна виплачуватися до 5 травня) в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

             Фактично позивач отримав від відповідача у  2004 році - 160 грн., у 2005 році - 330 грн., у 2006 році - 330 грн., у 2007 році - 360 грн., при цьому відповідач керувався положеннями Законів України “Про державний бюджет України ” на відповідний рік (а.с.13).

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції, в апеляційній скарзі відповідач  посилається на невірне застосування норм матеріального права, оскільки  при виплаті зазначених сум він діяв в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства.

Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Відповідно до ст.2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначає Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 цього Закону щорічно до 5 травня інвалідам війни ІІІ групи виплачується разова грошова допомога у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.

Абзацом 1 ст. 17 цього Закону встановлено, що фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Згідно абз. 1 ст. 17-1  щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Таким чином, у спірних правовідносинах відповідач є органом владних повноважень, на якого чинним законодавством покладений обов'язок по здійсненню виплат, передбачених Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, в тому числі разової грошової допомоги.

Колегія суддів вважає неправомірним довід заявника скарги щодо правомірності застосування у 2007 році розміру таких виплат, встановленому п. 13 ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, відповідно до якого у 2007 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” здійснюється у таких розмірах, зокрема,  інвалідам  II  групи  -  360 гривень, оскільки положення зазначеної норми Закону - визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України  у справі  № 6-рп від 09.07.2007 року.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів правомірність дій щодо нарахування  ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги до 9 травня протягом 2007 року - в розмірі 360 грн., встановлених Законами України “Про Державний бюджет на 2007 рік”, а не в розмірі, встановленому Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

Згідно ст. 22 зазначеного закону рішення підприємств, установ і організацій, які надають пільги, можуть бути оскаржені до районної державної адміністрації, виконавчого комітету міської Ради або до районного (міського) суду.

Оскільки орган праці та соціального захисту населення порушив право позивача на отримання разової грошової допомоги, виплата якої встановлена ч. 5 ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, він звернувся за захистом порушеного права з позовною заявою, та суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія погоджує висновок суду І інстанції, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду з позовом про стягнення грошової допомоги 2004-2006 роки  і поважних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду не вбачає.

Згідно ч.1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін, а відповідачі в даному випадку на цьому наполягають. Тому пропуск такого строку є підставою для відмови в позові за 2004-2006 роки.

Наряду з викладеним, постанова суду підлягає зміні з наступних підстав.

Суд першої інстанції в своїй постанові не вказав за рахунок яких коштів необхідно стягнути разову грошову допомогу з відповідача. Тому колегія суддів вважає за необхідне змінити постанову суду першої інстанції і уточнити, що  стягнення разової грошової допомоги повинно здійснюватися на користь позивача за рахунок Державного бюджету України.

            Керуючись Конституцією України, Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, ст. 2, ст. 71, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п.2 ст. 198, ст. 201, ч. 2 ст. 205, ст. 207, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

 

ПОСТАНОВИЛА:

 

            Апеляційну скаргу управління праці і соціального захисту населення Стаханівської міської ради на постанову Стаханівського міського суду Луганської області від 28 травня 2008 року у справі № 2а-576/08 - задовольнити частково.

Постанову Стаханівського міського суду Луганської області від 28 травня 2008 року у справі № 2а-576/08 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Стаханівської міської ради про визнання дій відповідача незаконними та стягнення з управління на користь ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 5 травня за 2007 рік у сумі 2920,48  грн.- змінити.

Абзац 4 резолютивної частини постанови Стаханівського міського суду Луганської області від 28 травня 2008 року у справі № 2а-576/08 доповнити  словами «за рахунок Державного бюджету України».

        В іншій часті постанову Стаханівського міського суду Луганської області від 28 травня 2008 року у справі № 2а-576/08 - залишити без змін.

            Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту складення її в повному обсязі.

 

 

 

 

 

Головуючий суддя                                                              Т.Г. Арабей                                   

                                                           

Судді                                                                                    І.В. Геращенко

 

                                                                                              О. А. Нікулін