Головуючий у 1 інстанції - Каліуш О.В.
Суддя-доповідач - Арабей Т.Г.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
20 червня 2008 року справа № 22-а-5517/08
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
|
головуючого |
Арабей Т.Г. |
|
|
суддів: при секретарі за участю позивача |
Геращенко І.В., Малашкевич С.А. Літвіновій Л.О. ОСОБА_1 |
|
|
розглянувши у відкритому апеляційну скаргу |
судовому засіданні Микитівського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради Донецької області |
|
|
на постанову |
Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області |
|
|
від |
04 квітня 2008 року |
|
|
у адміністративній справі |
№ 2-а-15/08 |
|
|
за позовом |
ОСОБА_1 |
|
|
до |
Микитівського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради Донецької області |
|
|
про |
визнання відмови відповідача щодо виплати разової грошової допомоги неправомірною та стягнення недоотриманих сум за 2005 - 2007 роки, |
|
В С Т А Н О В И Л А :
У лютому 2008 року ОСОБА_1. звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Постановою Микитівського районного суду м. Горлівки від 04.04.2008 року позов ОСОБА_1. до Микитівського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради Донецької області про визнання відмови відповідача щодо виплати разової грошової допомоги неправомірною та стягнення недоотриманих сум за 2005 - 2007 роки було задоволено частково.
Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість з щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня у розмірі восьми мінімальних пенсій за 2007 рік у розмірі 2920,48 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, а саме: на ст. 29 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік”, тобто розмір грошової допомоги ОСОБА_1. у 2007 році складав 360 грн.
Суд першої інстанції при розгляді справи встановив, що позивач є інвалідом війни другої групи( до 19.12.2005р. був інвалідом третьої групи) та перебуває на обліку у відповідача, тому у відповідності до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на щорічну грошову допомогу до 5 травня у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Проте, виплати позивачу грошової допомоги у 2005, 2006 роках здійснені на підставі Закону України «Про Державний бюджет України», на відповідний рік та є правомірними і розмір цих виплат які отримав позивач не визнані неконституційними.
Таким чином недорахована є сума у 2007 році у розмірі 3280,48 грн., а з урахуванням сплаченої 2920,48 грн.
Позивач у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, надав відповідні пояснення.
Представник відповідача до судового засідання не з'явився. Письмово просив суд розглянути справи за його відсутності.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Суд апеляційної інстанції при розгляді справи встановив, що ОСОБА_1. є інвалідом війни другої групи, у зв'язку з чим та відповідно до вимог ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” має право на отримання щорічної грошової допомоги до 9 травня (яка повинна виплачуватися до 5 травня) в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Фактично позивач отримав від управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради Донецької області ( як інвалід 3 групи) в 2005 р. - 270 грн., ( як інвалід 2 групи) в 2006 р. - 330 грн. та у 2007 р. - 360 грн. При цьому відповідач керувався положеннями Закону України «Про державний бюджет України» на відповідний рік.
Проте, ст. 34 Закону України “Про державний бюджет України на 2005 рік”, ст. 30 Закону України “Про державний бюджет України на 2006 рік” до теперішнього часу не визнані неконституційними Конституційним Судом України.
Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правильно дійшов до висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. в цій частині.
Положення пункту 13 статті 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, яким зупинено на 2007 рік дію в частині виплати компенсацій і допоміг у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати - частини п'ятої статей 12, 13, 14 та 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України у справі № 6-рп від 09.07.2007 р.
Таким чином, неправомірність дій відповідача про нарахування позивачу щорічної грошової допомоги до 9 травня протягом 2007 року в розмірі 360 гривень, встановлених Законом України “Про Державний бюджет на 2007 рік”, а не в розмірі 3280,48 грн. (410,06 х 8) згідно абз.5 ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09.07.2003 р. із змінами та доповненнями є очевидною. Відповідача належить зобов'язати нарахувати ОСОБА_1. недоплачену суму щорічної грошової допомоги як інваліду війни другої групи в розмірі 2920,48 гривень (410,06 х 8 - 360).
Відповідно до ст. 3 Конституції України «Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави».
Згідно ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Крім того, ч. 2, 3 ст. 22 Конституції України передбачено, що «Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані при прийнятті нових законів, або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод».
Приймаючи викладене до уваги суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Микитівського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради Донецької області - залишити без задоволення.
Постанову Микитівського районного суду м. Макіївки від 04 квітня 2008 року у справі за № 2-а-15/08 за позовом ОСОБА_1до Микитівського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради Донецької області про визнання відмови відповідача щодо виплати разової грошової допомоги неправомірною та стягнення недоотриманих сум за 2005 - 2007 роки - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили.
Головуючий: Т.Г. Арабей
Судді: І.В. Геращенко
С.А. Малашкевич