Головуючий у 1 інстанції - Ушаков Т.С.

                                                                                       Суддя-доповідач - Арабей Т.Г.

           

                                                                                        

                                                                                  Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

   

ПОСТАНОВА

                                                                          Іменем України

15 жовтня  2008 року                                                                    справа № 22-а-11374/08

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого     судді	Арабей Т.Г
суддів  при секретарі за участю: розглянувши  у відкритому  апеляційну скаргу  на постанову                від по справі за позовом до про	Геращенко І.В., Малашкевич  С.А. Шептульовій С.Ю. сторони не з'явились судовому засіданні Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровську Луганської області Луганського  окружного  адміністративного  суду  18 червня  2008  року  № 2-а-5456/08 ОСОБА_1Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровську Луганської області визнання дій неправомірними, зобов`язання зробити  перерахунок  пенсії, -

ВСТАНОВИЛА:

 

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, яка була змінена  до Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровську Луганської області про визнання неправомірними дій щодо відмови в перерахунку пенсії, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії по інвалідності згідно ст. 50, ст. 54 ч.4 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, зобов'язання провести перерахунок державної пенсії як інваліда 2 групи в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком; зобов'язання провести перерахунок щомісячної додаткової пенсії як інваліду ІІ групи в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2008 року.

            Постановою   Луганського  окружного  адміністративного  суду  від   18  червня 2008 року позов було задоволено, а  саме:  визнанні  дії  посадових  осіб  Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровську Луганської області щодо  нарахування   та  виплати  пенсії незаконними,  та  зобов'язано  відповідача  зробити  перерахунок  та  виплату  пенсії  позивачу  в  розмірі  8   мінімальних  пенсій   за  віком  та  додаткової  пенсії   за  шкоду  заподіяну  здоров'ю  в  розмірі  75 %   мінімальної  пенсії  за  віком  з   01.01.2008  року.

                Не погодившись з таким судовим рішенням Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровську Луганської області подало апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права.

Позивач та його представник до апеляційного суду не прибули, про розгляд справи повідомлялись належним чином. Письмово просили розглянути справу за їх відсутність.

Представник апелянта до апеляційного суду не прибув, про розгляд справи повідомлявся належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу таку, що підлягає частковому задоволенню, а судове рішення таким, що підлягає зміні, з наступних підстав.

При розгляді справи в апеляційній інстанції встановлено наступне.

Позовні вимоги позивача полягають у визнанні неправомірною відмови з боку відповідача в перерахунку пенсії по інвалідності у відповідності зі статтями 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного з прожиткового мінімуму відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України № 1058 “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”.

ОСОБА_1 належить  до першої категорії як особа, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1(а.с.2).

Позивачу   встановлена друга група інвалідності з встановленням причини інвалідності - захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

1 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-4, який відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.

Абзацом другим преамбули цього Закону передбачено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Частиною 3 статті 4 даного Закону передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення.

Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначене статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 2 частини 1 статті 8 зазначеного Закону таке право закріплене за особами, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України «Про пенсійне забезпечення» - за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел.

Право вибору пенсійних виплат передбачене статтею 10 наведеного Закону, і означає, що особі, яка має одночасне право на різні види пенсії: за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника, призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Абзац перший пункту 13 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, у разі, якщо особа має право на отримання пенсії, у тому числі відповідно до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначених законодавчих актів, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.    

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціального захисту потерпілого населення, визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (надалі -  спеціальний закон), оскільки відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Розділ 8 даного Закону передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4. Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Приписами зазначеної статті встановлено, що з 1 січня 2007 року максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги та пенсій за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством), призначених (перерахованих) у 2006 - 2007 роках відповідно до цього Закону не може перевищувати 12 мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини 1 статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, на місяць згідно із Законом № 489-5 від 19 грудня 2006 року. Такий самий граничний розмір визначений даною статтею для пенсій призначених у 2006 році відповідно до Закону № 3235-15 від 20 грудня 2005 року.

Стаття 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідних розмірах, зокрема інвалідам 2 групи - 75 відсотків мінімальної пенсії за віком. Виплата зазначеної пенсії відповідно до статті 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Нормами статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника. Зазначені норми розповсюджуються на позивача як віднесеного до категорії 1.

Частина четверта статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим по 2 групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.

Колегія судів зазначає, що даною нормою визначений для даної категорії нижчий  розмір державних пенсій. Таким чином, якщо нормами статті 49 спеціального закону передбачений максимальний розмір, то частиною 4 статті 54 даного закону нижчий розмір державної пенсії для інвалідів, віднесених виключно до першої категорії,   внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Законом України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” від 5 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону № 2505-4 від 25 березня 2005 року, що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Колегія судів не приймає посилання відповідача на те, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлений абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, з огляду на те, що зазначена стаття частиною третьою доповнена Законом України № 2505 від 25 березня 2005 року (набрав чинності 31 березня 2005 року), тоді як частина третя статті 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” змінена Законом України від 17 листопада 2005 року №  3108-15 (набрав чинності 13 грудня 2005 року). Саме неврахування відповідачем зазначених змін стало однією з причин хибного висновку щодо неможливості застосування стосовно позивача норм абзацу 1 статті 28 загального закону в частини визначення мінімального розміру пенсії за віком на рівні прожиткового мінімуму.

Таким чином, для позивача як інваліда 2 групи, особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, нижчий розмір державної та додаткової пенсії повинен розраховуватися, виходячи із прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність згідно Закону України від 28.12.2007 року № 107-VІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік».

Здійснюючи апеляційний перегляд справи і ухвалюючи судове рішення у даній справі колегія суддів виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, частиною 2 статті 6, статтею  8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, з огляду на частину 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, якою принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини зазначає, що не надання правової оцінки судом першої інстанції доводам позивача, не вчинення жодної спроби проаналізувати всі підстави позову з точки зору обґрунтування вимог певними правовими нормами, свідчать про порушення судом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, про що було зазначено у рішенні суду по справі «Проніна проти України».  

Колегія суддів вважає, що дії Управління щодо виплати пенсій позивачу державної та додаткової пенсії у розмірах менших від 8 та 75% мінімальних пенсій за віком є неправомірними, оскільки не відповідають вимогам ст.50, ч. 4 ст. 54, Закону України «Про статус і соціальний захист, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Крім того, Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у відповідності до якого відповідач здійснив перерахунок пенсії з січня 2008 року та суд першої інстанції помилково визначив такі дії відповідача неправомірними з 01.01.2008 року, що не погоджується колегією суддів.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. щодо внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, колегія суддів вважає неправомірним висновок суду першої інстанції щодо зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1  у 2008 році з 01.01. 2008 року., і саме в цій частині постанова суду підлягає зміні.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що судом правильно встановлені обставини справи та ухвалено судове рішення, але при зазначенні судом дати з якої необхідно відповідачеві здійснити перерахунок пенсії визначився помилково, а тому колегія суддів вважає визнати незаконними дії Управління з 22.05.2008 року, а перерахунок пенсії ОСОБА_1 вказати з 22.05.2008 року.

Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.2 ч.1 ст. 198, п.1 ст.201,  ч.2 ст. 205, ст. 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

 

ПОСТАНОВИЛА:

 

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровську Луганської області  - задовольнити частково.

Постанову  Луганського окружного  адміністративного  суду  від  18 червня  2008  року по справі № 2-а-5456/08 за позовом ОСОБА_1до Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровську Луганської області про визнання дій незаконними,  зобов`язання зробити  перерахунок пенсії - змінити.

Додати у абзаці другому резолютивної частини постанови наступне: «Визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровську Луганської області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 у відповідності зі ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 22.05.2008 року».

В абзаці третьому резолютивної частини постанови вказати: «з 22.05.2008 року».

            Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту набрання законної сили.

 

 

 

            Головуючий:                                                                                  Т.Г. Арабей

 

            Судді:                                                                                              І.В. Геращенко

 

                                                                                                                      С.А. Малашкевич