Головуючий у 1 інстанції - Кузнецова М.Л.
Суддя-доповідач - Арабей Т.Г.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
10 жовтня 2008 року справа № 22-а-11232/08
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
|
головуючого |
Арабей Т.Г. |
|
|
суддів при секретарі |
Геращенко І.В., Малашкевич С.А. Шептульовій С.Ю. |
|
|
розглянувши у відкритому апеляційну скаргу в порядку письмового провадження |
судовому засіданні |
|
|
|
Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради Луганської області |
|
|
на постанову |
Стахановського міського суду Луганської області |
|
|
від |
28 серпня 2008 року |
|
|
у справі |
№ 2-а-746/2008 |
|
|
за позовом |
ОСОБА_1 |
|
|
до третя особа: |
Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради Луганської області Головне управління Державного казначейства України в Луганській області |
|
|
про |
стягнення недоотриманої допомоги до 5 травня за 2008 рік,- |
|
|
|
|
|
ВСТАНОВИЛА:
07.07.2008 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Постановою Стахановського міського суду Луганської області від 28 серпня 2008 року у справі № 2-а-746/08 позов задоволено.
Суд першої інстанції при розгляді справи встановив, що позивач є інвалідом війни ІІ групи та перебуває на обліку у відповідача, тому у відповідності до ч. 5 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на щорічну грошову допомогу до 5 травня у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, вважає правомірність виплати допомоги за 200 рік відповідно до Постанови КМУ № 183 від 12.03.2008 року. Просить розглянути справу в його відсутності.
Позивач до судового засідання не з'явився, надіслав письмові заперечення та заяву про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача до апеляційного суду не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Суд апеляційної інстанції при розгляді справи встановив, що позивач ОСОБА_1. є інвалідом війни ІІ групи, у зв'язку з чим та відповідно до вимог ч. 5 ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” має право на отримання щорічної грошової допомоги до 9 травня (яка повинна виплачуватися до 5 травня) в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Фактично позивач отримав від відповідача в 2008 році - 400 грн.
Положення п.п. «б» п.п. 2 пункту 20 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік”, згідно якого розмір допомоги до 5 травня визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України" визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від № 10-рп від 22.05.2008 року.
Крім того, згідно з ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” розмір мінімальної пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму визначеного законом для осіб, що втратили працездатність. Станом на 01.04.2008 року мінімальний розмір пенсії за віком становив 481 гривню.
Таким чином, неправомірність дій відповідача про нарахування позивачу щорічної грошової допомоги до 9 травня протягом 2008 року в розмірі 400 гривень, встановлених Законом України “Про Державний бюджет на 2008 рік”, згідно ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09.07.2003 р. із змінами та доповненнями є очевидною.
Відповідно до ст. 3 Конституції України «Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави».
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Крім того, ч. 2, 3 ст. 22 Конституції України передбачено, що «Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані при прийнятті нових законів, або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод».
Тобто, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
В повному обсязі ухвала складена 10.10.2008 року.
Керуючись ст.ст. 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради Луганської області - залишити без задоволення.
Постанову Стахановського міського суду Луганської області від 28 серпня 2008 року у справі № 2-а-746/2008 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради Луганської області, третя особа: Головне управління Державного казначейства України в Луганській області про стягнення недоотриманої допомоги до 5 травня - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення її в повному обсязі.
Головуючий: Т.Г.Арабей
Судді: І.В.Геращенко
/підписи/ С.А.Малашкевич
З оригіналом згідно:
Суддя Т.Г.Арабей