Судове рішення #2963322

Суддя-доповідач - Арабей Т.Г.

Головуючий у 1 інстанції - Морозова С.М.

                                                           

                                                                                                    

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

   

УХВАЛА

Іменем України

 

10 жовтня 2008 року                                                                             Справа № 22-а-11213/08

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:                             Арабей Т.Г.

суддів:                                                   Геращенко І.В., Малашкевич С.А.

при секретарі  розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу на постанову  від по адміністративній справі за позовом до  третя особа  про

Шептульовій С.Ю.

 

управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної у м. Луганську ради

 

 

Артемівського районного суду м. Луганська

 

 

01 вересня 2008 року

 

 

№ 2-а-265/08

 

 

ОСОБА_1     

 

 

управління праці та соціального захисту населення

 

 

Артемівської районної у м. Луганську ради Головне управління Державного казначейства України в Луганській області

 

 

стягнення недоотриманих  сум  на оздоровлення за 2007 роки, - 

 

                                                            ВСТАНОВИЛА:

 

 Постановою Артемівського районного суду м. Луганська від 01 вересня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної у м. Луганську ради, третя особа: Головне управління Державного казначейства України в Луганській області про стягнення  недоотриманих коштів на оздоровлення за 2007  роки задоволені, визнані дії незаконними та стягнуто з Управління на користь позивача суму допомоги на оздоровлення за 2007 рік у розмірі 1590 грн.

            Не погодившись з таким судовим рішенням, управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної у м. Луганську ради подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Зазначає, що постанова суду першої інстанції прийнята без урахування  розміру цього виду допомоги, встановленому постановою КМУ від 26.07.1996 року №  836 “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та постановою КМУ від 12.07.2005 року № 562 “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.  Всі виплати, передбачені Законом України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, у тому числі виплати щорічної допомоги на оздоровлення, і які базуються на розмірі мінімальної заробітної плати, виплачується у розмірах, встановлених вказаними постановами КМУ. Крім того апелянт наголошує на тому, що суд першої інстанції не застосував вимоги ст. 99 КАС України.

            Позивач та представник апелянта у судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник апелянта письмово просив розглянути справу за відсутності їх представника.

            Представник третьої особи письмово просив розглянути справу за його відсутності.

            Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

            Позивач до 05.10.2007 року був інвалідом 3 групи внаслідок хвороби, яка пов'язана з участю в роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС,  що підтверджується посвідченням категорії 1НОМЕР_1від 11.11.1996р. (а. с. 4).

Відповідно до ст. 48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, передбачена щорічна допомога на оздоровлення, зокрема, інвалідам ІІІ групи - 4 мінімальних заробітних плат, при цьому розмір мінімальної заробітної плати встановлюється на момент виплати.

Фактично відповідачем виплачена позивачу щорічна допомога на оздоровлення за 2007 рік - в сумі 90 грн.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції, в апеляційній скарзі відповідач  посилається на невірне застосування норм матеріального права, оскільки  при виплаті зазначених сум він діяв в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства.

Колегія суддів вважає апеляційну скаргу відповідача такою, що не підлягає задоволенню, а постанову суду І інстанції зміні з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, у тому числі, органів державної влади.

Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

            Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Статтею 63 Закону передбачено, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього  Закону, здійснюється за рахунок Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 48 спеціального Закону щорічна допомога на оздоровлення сплачується органами соціального захисту населення за місцем проживання громадянина.

Постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року № 256, якою затверджений Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, встановлено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належить питання праці та соціального захисту населення.

Таким чином, відповідач є головним розпорядником коштів місцевого бюджету за рахунок субвенцій з державного бюджету та нього покладений обов'язок щодо реалізації механізму фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, зокрема, пільг громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Колегія суддів вважає необґрунтованим застосування відповідачем при виплаті щорічної допомоги на оздоровлення розміру таких виплат, який встановлений Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Статтею 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачена щорічна допомога на оздоровлення особам, зокрема, інвалідам ІІІ групи - чотири мінімальні заробітні плати. 

Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Тобто, нормами спеціального Закону визначений розмір щорічної допомоги як величина, кратна розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на час здійснення виплати.

Всупереч нормам спеціального закону, зазначеною постановою встановлені конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі, зокрема, для інвалідів ІІІ групи -90 грн.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно частини 4 статті 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу у відповідності до пункту 2 Указу Президента України “Про Єдиний державний реєстр нормативних актів” від 27.06.1996 року стосовно преюдиції нормативних актів.

            Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню норми ст. 48 Закону “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та Закони України про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на   2007  рік, а не вказана Постанова КМУ.

Конституція - Основний Закон України і має найвищу юридичну силу, а тому колегія суддів приходить до висновку, що у зазначеній ситуації, суд першої інстанції вірно застосував конституційні положення щодо пільг, компенсацій і гарантій, які Держава надає громадянам.

Тобто суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

До того ж, колегія суддів вважає посилання відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом не є обґрунтованими з огляду на наступне.

             Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

             Проте згідно ч. 1 тієї ж статті адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. 

             Так, іншим законом - Цивільним Кодексом України у п. 3 ч. 1 ст. 268 встановлено, що позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням  здоров'я  або смертю.

             В розумінні ст. 48 Закону 796-ХІІ допомога на оздоровлення є способом відшкодування шкоди, спричиненої здоров'ю громадянина внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги з причини пропущення строку звернення до адміністративного суду.

Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

 

УХВАЛИЛА:

 

Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної у м. Луганську ради - залишити без задоволення.

Постанову Артемівського районного суду м. Луганська  від 01 вересня  2008 року у справі № 2-а-265/08 за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної у м. Луганську ради, третя особа: Головне управління Державного казначейства України в Луганській області про стягнення недоотриманих коштів  на оздоровлення за 2005-2007 роки - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 10 жовтня 2008 року. Ухвала в повному обсязі складена у нарадчій кімнаті  13 жовтня 2008р.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

 

 

 

 

            Головуючий:                                                                                  Т.Г. Арабей

            Судді:                                                                                    І.В. Геращенко

                                                           /підписи/                                           С.А. Малашкевич

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Суддя-доповідач - Арабей Т.Г.

Головуючий у 1 інстанції - Морозова С.М.

 

                                                           

                                                                                                    

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

   

УХВАЛА

Іменем України

(вступна та резолютивна частини)

 

 

10 жовтня 2008 року                                                                             Справа № 22-а-11213/08

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:                             Арабей Т.Г.

суддів:                                                   Геращенко І.В., Малашкевич С.А.

при секретарі  розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу на постанову  від по адміністративній справі за позовом до  третя особа  про

Шептульовій С.Ю.

 

управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної у м. Луганську ради

 

 

Артемівського районного суду м. Луганська

 

 

01 вересня 2008 року

 

 

№ 2-а-265/08

 

 

ОСОБА_1     

 

 

управління праці та соціального захисту населення

 

 

Артемівської районної у м. Луганську ради Головне управління Державного казначейства України в Луганській області

 

 

стягнення недоотриманих  сум  на оздоровлення за 2007 роки, - 

 

Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

 

УХВАЛИЛА:

 

Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної у м. Луганську ради - залишити без задоволення.

Постанову Артемівського районного суду м. Луганська  від 01 вересня  2008 року у справі № 2-а-265/08 за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної у м. Луганську ради, третя особа: Головне управління Державного казначейства України в Луганській області про стягнення недоотриманих коштів  на оздоровлення за 2005-2007 роки - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 10 жовтня 2008 року. Ухвала в повному обсязі буде складена у нарадчій кімнаті  13 жовтня 2008р.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

 

 

            Головуючий:                                                                                 Т.Г. Арабей

 

            Судді:                                                                                               І.В. Геращенко

 

                                                                                                                      С.А. Малашкевич

 

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація