Головуючий суду І інстанції- Буйкін М.І.
Суддя-доповідач-Арабей Т.Г.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
08 серпня 2008 року справа № 22-а-7827/08
зал судового засідання у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Арабей Т.Г.
суддів: Геращенко М.І., Колеснік Г.А.
при секретарі |
Літвіновій Л.О. |
|
|
розглянувши в порядку письмового провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу |
Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради |
на постанову Рубіжанського міського суду Луганської області |
|
від |
29 травня 2008 року |
|
|
по адміністративній справі |
№ 2-а-39/08 |
|
|
за позовом |
ОСОБА_1 |
до |
Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради |
про |
стягнення недоотриманих сум на оздоровлення за 2004-2007 роки |
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Рубіжанського міського суду Луганської області від 29 травня 2008 року частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1, внаслідок чого стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради на користь позивача недоотриману щорічну компенсацію на оздоровлення в розмірі 2854,60 грн. за 2004,2005,2007 роки. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постанова, виходячи із приписів спеціального Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року № 796-12 (з наступними змінами та доповненнями), вмотивована необхідністю їх застосування у межах спірних відносинах.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог та застосувати вимоги ст. 99 КАС України.
Сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду справи. Письмово просили розглянути справи за їх відсутність.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
З матеріалів справи вбачається, що позивач належить (віднесений) до 2 категорії як особа, яка евакуйована із зони відчуження, що підтверджується посвідченням серії Б № 005806 від 02 лютого 1993 року (а. с.5).
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, соціального захисту потерпілого населення визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (надалі - спеціальний закон).
Порядок надання щорічної допомоги регулюється статтею 48 зазначеного Закону, якою передбачена виплата щорічної компенсації на оздоровлення учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії в розмірі трьох мінімальних заробітних плат. Згідно Закону розмір мінімальної заробітної плати встановлюється на момент виплати компенсації на оздоровлення.
Фактично відповідачем виплачена позивачу щорічна допомога на оздоровлення:
за 2004 рік - в сумі 15 грн. 70 коп.,
за 2005 рік - в сумі 15 грн. 70 коп.,
за 2007 рік - в сумі 75 грн.
Дію частини четвертої статті 48 наведеного Закону зупинено на 2006 рік в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно із Законом України № 3235-4 від 20 грудня 2005 року, внаслідок чого відсутні правові підстави вважати порушеними права позивача щодо невиплати відповідачем одноразової щорічної допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати у 2006 році. Зазначена норма протягом 2004,2005,2007 років (спірні періоди)була чинною і підлягає застосуванню.
Колегія суддів зазначає, що пунктом 1 Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України, серед інших, положення пункту 30 статті 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, яким була зупинена дія, у том числі статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», внаслідок чого положення статті 48 підлягають застосуванню у 2007 році.
Колегія суддів вважає, що позиція Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради щодо виплати позивачу щорічної компенсації на оздоровлення для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії в розмірі меншому від трьох мінімальних заробітних плат є неправомірними, оскільки ґрунтується виключно на постановах Кабінету Міністрів України, проте як закони мають вищу юридичну силу.
Відповідно до частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі не відповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо відмови в частині стягнення з відповідача коштів на оздоровлення за 2006 рік, оскільки дія абзацу другого та третього частини четвертої статті 48 Закону № 796-ХІІ була зупинена в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати на 2006 рік згідно із п. 37 ст. 77 Закону України N 3235-IV (3235-15) від 20.12.2005 р. “Про Державний бюджет України на 2006 рік”, який до теперішнього часу не визнаний неконституційним Конституційним Судом України
Стосовно посилання відповідача на пропущення позивачем процесуального строку для звернення з позовом до суду, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 3 статті 99 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлювати інші строки для звернення до адміністративного суду. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 268 Цивільного кодексу України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
Наряду з викладеним, постанова суду підлягає зміні з наступних підстав.
Суд першої інстанції в своїй постанові не вказав за рахунок яких коштів необхідно стягнути разову грошову допомогу з відповідача. Тому колегія суддів вважає за необхідне змінити постанову суду першої інстанції і уточнити, що стягнення щорічної компенсації на оздоровлення повинно здійснюватися на користь позивача за рахунок Державного бюджету України.
Керуючись ст. 2, ст. 71, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 201, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 207, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради на постанову Рубіжанського міського суду Луганської області від 29 травня 2008 року в справі № 2-а-39/08 - задовольнити частково.
Постанову Рубіжанського міського суду луганської області від 29 травня 2008 року в справі № 2-а-39/08 за позовом ОСОБА_1до управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради про визнання дій неправомірними та стягнення недоотриманих сум на оздоровлення за 2004-2007 роки- змінити.
Абзац 3 резолютивної частини постанови Рубіжанського міського суду Луганської області від 29 травня 2008 року в справі № 2-а-39/08 доповнити словами «за рахунок Державного бюджету України».
В іншій частині постанову Рубіжанського міського суду луганської області від 29 травня 2008 року в справі № 2-а-39/08 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту складення її в повному обсязі.
Головуючий Т.Г. Арабей
Судді І.В. Геращенко
Г.А. Колеснік