Головуючий в 1 інстанції - Бабенко С.С.
Суддя-доповідач - Арабей Т.Г.
Донецький апеляційний адміністративний суд
ПОСТАНОВА
Іменем України
13 серпня 2008 року Справа № 22-а-7988/08
приміщення суду за адресою: м.Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суд у складі:
|
головуючого |
Арабей Т.Г. |
|
суддів при секретарі за участю: представника позивача |
Геращенко І.В., Нікулін О.А. Літвіновій Л.О. Шемук В.О. |
|
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача: |
Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради Донецької області |
|
на постанову |
Дзержинського міського суду Донецької області |
|
|
від 05 травня 2008 року |
|
по справі |
№ 2-а-12/2008 |
|
за позовом |
ОСОБА_1 |
|
до |
Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради Донецької області |
|
про |
визнання відмови у виплаті разової грошової допомоги неправомірною та стягнення одноразової грошової допомоги до 5 травня 2007 року, - |
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського міського суду Донецької області з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради Донецької області про визнання відмови у виплаті разової грошової допомоги неправомірною та стягнення одноразової грошової допомоги до 5 травня 2007 року.
Постановою Дзержинського міського суду Донецької області від 05.05.2008р.по справі № 2-а-12/08 позовні вимогиОСОБА_1 були задоволені повністю. Визнано неправомірною відмову Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради Донецької області в виплаті разової допомоги та стягнуто на користьОСОБА_1 1750,00 грн. за 2007р.
Управлінням праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради Донецької області подана апеляційна скарга, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням судом норм матеріального права.
Вважає правомірним та обґрунтованим застосування у спірних правовідносинах положень ст. 29 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік”.
Представник позивача у судовому засіданні просив рішення суду І інстанції залишити без змін.
Представник апелянта до судового засідання не з'явився, повідомлявся належним чином.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила.
ОСОБА_1. має статус ветерана війни - учасника бойових дій безстроково, про що свідчить посвідчення НОМЕР_1(а.с.6 ), у зв'язку з чим та відповідно до вимог ч. 5 ст. 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” має право на отримання щорічної грошової допомоги до 9 травня (яка повинна виплачуватися до 5 травня) в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Фактично позивач отримав від відповідача у 2007 році - 280 грн., при цьому відповідач керувався положеннями ст. 29 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік”.
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції, в апеляційній скарзі відповідач посилається на невірне застосування норм матеріального права, оскільки при виплаті зазначених сум він діяв в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства.
Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст.2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначає Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 цього Закону, щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Абзацем 1 ст. 17 цього Закону встановлено, що фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.
Згідно абз. 1 ст. 17-1 щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Таким чином, у спірних правовідносинах відповідач є органом владних повноважень, на якого чинним законодавством покладений обов'язок по здійсненню виплат, передбачених Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, в тому числі разової грошової допомоги.
Колегія суддів вважає неправомірним довід заявника скарги щодо правомірності застосування у 2007 році розміру таких виплат, встановленому п. 13 ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, відповідно до якого у 2007 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” здійснюється у таких розмірах: інвалідам I групи - 450 гривень, інвалідам II групи - 360 гривень, інвалідам III групи - 300 гривень; учасникам бойових дій - 280 гривень; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною - 450 гривень; членам сімей загиблих та дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни - 150 гривень; учасникам війни - 55 гривень, оскільки положення зазначеної норми Закону - визнані неконституційним рішенням Конституційного Суду України у справі № 6-рп від 09.07.2007 року.
Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не довів правомірність дій щодо нарахування ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги до 9 травня протягом 2007 року - в розмірі 280 грн., встановленому Законом України “Про Державний бюджет на 2007 рік”, а не в розмірі, встановленому Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Згідно ст. 22 зазначеного закону рішення підприємств, установ і організацій, які надають пільги, можуть бути оскаржені до районної державної адміністрації, виконавчого комітету міської Ради або до районного (міського) суду.
Оскільки орган праці та соціального захисту населення порушив право позивача на отримання разової грошової допомоги, виплата якої встановлена ч. 5 ст. 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, він звернувся за захистом порушеного права з позовною заявою, та суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Наряду з викладеним, постанова суду підлягає зміні з наступних підстав.
Суд першої інстанції в своїй постанові не вказав за рахунок яких коштів необхідно стягнути разову грошову допомогу з відповідача. Тому колегія суддів вважає за необхідне змінити постанову суду першої інстанції і уточнити, що стягнення разової грошової допомоги повинно здійснюватися на користь позивача за рахунок Державного бюджету України.
Керуючись Конституцією України, Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, ст. 2, ст. 71, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п.2 ст. 198, ст. 201, ч. 2 ст. 205, ст. 207, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради Донецької області на постанову Дзержинського міського суду Донецької області від 05.05.2008р. по справі № 2-а-12/2008 - задовольнити частково.
Постанову Дзержинського міського суду Донецької області від 05.05.2008р. по справі № 2-а-12/2008 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради Донецької області про визнання відмови у виплаті разової грошової допомоги неправомірною та стягнення одноразової грошової допомоги до 5 травня 2007 року в розмірі 1750,00 грн. - змінити.
Абзац 3 резолютивної частини постанови Дзержинського міського суду Донецької області від 05.05.2008р. по справі № 2-а-12/2008 доповнити словами «за рахунок Державного бюджету України».
В іншій часті постанову Дзержинського міського суду Донецької області від 05.05.2008р. по справі № 2-а-12/2008 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту складення її в повному обсязі.
Постанова у повному обсязі складено 13.08.2008р.
Головуючий суддя Т.Г. Арабей
Судді І.В. Геращенко
О.А. Нікулін