Головуючий в 1 інстанції - Чапланова О.М.
Суддя-доповідач - Арабей Т.Г.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
20 серпня 2008 року справа № 22-а-8536/08
зал судового засідання у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Арабей Т.Г.
суддів: Яманко В.Г., Горбенко К.П.
при секретарі Шептульовій С.Ю.
за участю:
представника відповідача Глущенко Ю.А. за довір. № 2 від 09.01.2008р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу |
Управління праці і соціального захисту населення Торезької міської ради |
на постанову Торезького міського суду Донецької області |
|
від по адміністративній справі |
13 червня 2008 року № 2а-197/08 |
|
|
за позовом |
ОСОБА_1 |
до |
Управління праці і соціального захисту населення Торезької міської ради, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області |
про |
визнання дій протиправними та стягнення недоотриманої суми щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2005-2007 роки, - |
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до Торезького міського суду Донецької області з позовною заявою до відповідачів про визнання дій протиправними та стягнення недоотриманої суми щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2005-2007 роки, згідно ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Постановою Торезького міського суду Донецької області від 13 червня 2008 року у справі № 2а-197/08 позовна заява задоволена частково: визнана неправомірною відмова відповідача щодо виплати ОСОБА_1 грошової допомоги до 5 травня у розмірі 7 мінімальних пенсій за 2005-2007 роки та стягнуто недоотриману суму щорічної допомоги за 2005 - 2007 роки у розмірі 6839 грн. 00 коп.
Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовної заяви відмовити.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням судом норм матеріального права.
Вважає правомірним та обґрунтованим застосування у спірних правовідносинах положень Закони України “Про державний бюджет України ” на відповідні роки.
Позивач у судове засідання апеляційної інстанції за викликом не з'явився, був повідомлений належним чином. Надав суду заяву про розгляд апеляційної скарги по справі без його участі.
Представник апелянта у судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги.
Представник Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області в судове засідання апеляційної інстанції за викликом не з'явився, був повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила.
ОСОБА_1 є інвалідом війни ІІІ групи, у зв'язку з чим та відповідно до вимог ч. 5 ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” має право на отримання щорічної грошової допомоги до 9 травня (яка повинна виплачуватися до 5 травня) в розмірі семи мінімальних пенсій за віком.
Фактично позивач отримав від відповідача у 2005 році - 270 грн., у 2006 році - 270 грн., у 2007 році - 300 грн., при цьому відповідач керувався положеннями Закону України “Про державний бюджет України ” на відповідний рік.
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції, в апеляційній скарзі відповідач посилається на невірне застосування норм матеріального права, оскільки при виплаті зазначених сум він діяв в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства.
Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.
Відповідно до ст.2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначає Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Відповідно до ч. 5 ст. 13 цього Закону щорічно до 5 травня інвалідам війни ІІІ групи виплачується разова грошова допомога у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.
Абзацом 1 ст. 17 цього Закону встановлено, що фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.
Згідно абз. 1 ст. 17-1 щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Таким чином, у спірних правовідносинах відповідач є органом владних повноважень, на якого чинним законодавством покладений обов'язок по здійсненню виплат, передбачених Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, в тому числі разової грошової допомоги.
Колегія суддів вважає неправомірним довід заявника скарги щодо правомірності застосування у 2007 році розміру таких виплат, встановленому п. 13 ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, відповідно до якого у 2007 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” здійснюється у таких розмірах: інвалідам I групи - 450 гривень, інвалідам II групи - 360 гривень, інвалідам III групи - 300 гривень; учасникам бойових дій - 280 гривень; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною - 450 гривень; членам сімей загиблих та дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни - 150 гривень; учасникам війни - 55 гривень, оскільки положення зазначеної норми Закону - визнані неконституційним рішенням Конституційного Суду України у справі № 6-рп від 09.07.2007 року.
Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не довів правомірність дій щодо нарахування ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги до 9 травня протягом 2007 року - в розмірі 300 грн., встановленому Законом України “Про Державний бюджет на 2007 рік”, а не в розмірі, встановленому Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Проте, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо задоволення позову в частині стягнення разової грошової допомоги до 5 травня за 2005, 2006 роки, оскільки здійснення відповідачем виплати у 2005 та 2006 роках у розмірах, передбачених Законами України „Про Державний бюджет” на відповідні роки є правомірним, тому, що вони передбачені вищезазначеними законами, що прямо встановлюють розмір щорічної грошової допомоги до 5 травня, які не визнані неконституційними, що підтверджує правомірність їх застосування при виплаті допомоги.
Отже, враховуюче вищенаведене, з відповідача повинна бути стягнута недоотримана сума грошової допомоги до 5 травня за 2007 рік на користь позивача у розмірі 2570,42 грн.(410,06 х 7) - 300).
Керуючись ч. 3 ст. 24, ст.ст. 160, 167, 184 ч.1, 195, 196, п. 3 ч.1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА :
Апеляційну скаргу Управління праці і соціального захисту населення Торезької міської ради на постанову Торезького міського суду Донецької області від 13 червня 2008 року у справі № 2а-197/08 - задовольнити частково.
Постанову Торезького міського суду Донецької області від 13 червня 2008 року у справі № 2а-197/08 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Торезької міської ради, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання неправомірною відмови відповідача щодо виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком за 2005-2007 роки та стягнення недоотриманої суми щорічної разової грошової допомоги за 2005 - 2007 роки у розмірі 6839 грн. 00 коп. - скасувати.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Торезької міської ради, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання дій протиправними та стягнення недоотриманої суми щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2005-2007 роки - задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління праці і соціального захисту населення Торезької міської ради з відмови у проведенні виплати заборгованості з щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2007 рік ОСОБА_1 у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.
Стягнути з Управління праці і соціального захисту населення Торезької міської ради за рахунок Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 недоотриману щорічну разову грошову допомоги до 5 травня за 2007 рік у розмірі 2570,42 грн.
В задоволені іншої частини позовної заяви - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя Т.Г. Арабей
Судді В.Г. Яманко
К.П. Горбенко