Провадження № 2/470/1/13

Справа № 2-311/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2013 року смт. Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Лусти С.А.

при секретарі Дячук А.А.,

за участю відповідачки ОСОБА_1, представника відповідачки ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

02 серпня 2011 року позивач звернувся до Березнегуватського районного суду Миколаївської області з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В позові зазначив, що 13 вересня 2007 року між закритим акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір про надання кредиту в розмірі 10 000,00 грн. зі сплатою за користування кредитом 30 % річних строком до 10 вересня 2009 року. Повернення даного кредиту забезпечено укладеним з ОСОБА_3 договором поруки від 13 вересня 2007 року. ОСОБА_1 зобов’язалася щомісячно сплачувати банку основний борг та відсотки за користування кредитом в розмірі, обумовленому графіком, однак прийнятих зобов’язань не виконала, платежі у визначеному розмірі і у встановлений термін не вносила. Станом на 31 січня 2011 року її заборгованість склала 13 884,23 грн.

Протягом розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги, просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку 16 043,73 грн. заборгованості за відсотками та пенею.

Представники позивача протягом розгляду справи позовні вимоги підтримали, просили суд їх задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_1 в судовому засіданні проти позовних вимог заперечувала, пояснила, що кредиту від позивача не отримувала, будь-яких документів з банком не підписувала, підпис в кредитному договорі не її, а з відповідачем ОСОБА_3 взагалі не знайома.

Представник відповідачки в судовому засіданні також проти позовних вимог заперечувала, пояснила, що відповідачка кредитні кошти від позивача не отримувала, кредитного договору не підписувала, а тому не має йому нічого повертати. Крім того вказала, що в справі відсутні будь-які докази, які б свідчили про отримання коштів відповідачкою.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши докази у справі суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

13 вересня 2007 року між закритим акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», правонаступником якого є позивач та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1059-04/07, згідно з яким банк надав відповідачці кредит у розмірі 10 000,00 грн. Відповідно до умов кредитного договору за користування коштами було встановлено процентну ставку в poзмірі 30 % річних. Згідно п. 3.4. договору у випадку порушення позичальником строку погашення одержаного кредиту, сплачуються відсотки за неправомірне користування кредитом – 60 % річних. ОСОБА_1 зобов’язалася повернути банку суму отриманого кредиту за графіком погашення в строк до 10 вересня 2009 року та сплачувати відсотки за користування кредитом згідно умов договору (а.с.10-12).

З метою забезпечення виконання зобов’язань за вищевказаним кредитним договором, 13 вересня 2007 року між банком, ОСОБА_1 та ОСОБА_3, було укладено договір поруки, за яким відповідачі зобов’язалися відповідати солідарно перед банком за несвоєчасне та повне виконання зобов’язань ОСОБА_1 (а.с.13).

Банком виконані взяті на себе зобов’язання та передано ОСОБА_1 грошові кошти готівкою (а.с.19).

Однак відповідачка зобов’язань за договором не виконала, кошти та відсотки за користування кредитом своєчасно не сплачувала.

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 02 липня 2008 року з відповідачів солідарно стягнуто на користь позивача кредитну заборгованість станом на 13 лютого 2008 року (а.с.23).

Згідно збільшених позовних вимог, станом на 29 липня 2011 року заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем склала 16 043,73 грн., яка складається із заборгованості по відсотках – 13 191,18 грн., пені за несвоєчасну сплату кредиту – 1 109,07 грн. та пені за несвоєчасну сплату відсотків – 1743,48 грн. (а.с.44,48). Однак згідно розрахунку заборгованості, наданого суду представником позивача станом на 17 січня 2012 року, заборгованість ОСОБА_1 зокрема по відсотках складає лише 11 863,79 грн. за період з 14 лютого 2008 року по 06 квітня 2011 року, оскільки після цього відсотки за кредитом їй не нараховувалися (а.с.69).

Відповідачі суму заборгованості перед позивачем в добровільному порядку не сплачують.

Суд вважає, що між сторонами мають місце цивільно-правові відносини із зобов’язального права по кредитному договору, забезпеченого порукою.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.1054 зазначеного Кодексу за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов’язуються надати грошові кошти позичальникові в розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частина 1 ст.554 вказаного Кодексу передбачає, що у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники.

У відповідності до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Суд не приймає до уваги доводи відповідачки та її представника про те, що вона не підписувала кредитний договір з позивачем, оскільки рішенням Березнегуватського районного суду від 12 лютого 2013 року в задоволенні її позову про визнання кредитного договору недійсним з цих підстав, було відмовлено (а.с.108).

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідачка ОСОБА_1 порушила умови кредитного договору та солідарно з поручителем ОСОБА_4 не розраховуються з позивачем в добровільному порядку, суд дійшов висновку, що позовна заява є обґрунтованою i підлягає частковому задоволенню.

Вимоги позивача про стягнення відсотків за користування кредитом підлягають задоволенню в розмірі 11 863,79 грн., оскільки згідно наданого розрахунку саме такий розмір відсотків ОСОБА_1 був нарахований.

Вимоги про стягнення пені за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків, підлягають задоволенню в розмірі 100,00 грн. і 150,00 грн. відповідно, оскільки ОСОБА_1 є матір’ю-одиначкою, ніде не працює, утримує двох малолітніх дітей та хворіє.

Відповідно до ст.88 ЦПК України суд покладає на відповідачів обов’язок по відшкодуванню позивачу судових витрат пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212 – 215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» заборгованість за кредитним договором № 1059-04/07 від 13 вересня 2007 року, в розмірі 12 113,79 (дванадцять тисяч сто тринадцять грн. 79 коп.) грн., яка складається з: 11 863,79 грн. – заборгованість по відсотках за період з 14 лютого 2008 року по 29 липня 2011 року; 100,00 грн. – пеня за несвоєчасну сплату кредиту та 150,00 грн. пеня за несвоєчасну сплату відсотків.

Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» витрати по сплаті судового збору, в розмірі по 60,57 грн. з кожного та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, в розмірі по 60,00 грн. з кожного.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Березнегуватський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів, з дня його проголошення.

Суддя С. А. Луста