Справа № 127/5239/13-к
1-кп/127/178/13
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.05.2013 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого – судді Каленяка Р.А.,
при секретарі Собчук Т.П.,
за участю прокурора Хоменка П.Л.,
обвинуваченої ОСОБА_1,
захисника ОСОБА_2
потерпілої ОСОБА_3,
адвоката ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Вінниці матеріали кримінального провадження №12012010390000143, які надійшли з прокуратури м. Вінниці з обвинувальним актом за фактом неумисного нанесення тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості:
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженкою ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянкою України, українкою, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючою, не одруженою, раніше не судимою, зареєстрованою за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючою за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5,
за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_5 19.10.2012 року о 20.00 год. перебувала на подвір’ї будинку № 12, який розташований за адресою вул. Келецька в м. Вінниці де на ґрунті неприязних відносин у неї виникла суперечка з ОСОБА_3
В ході суперечки ОСОБА_5, не передбачаючи та не бажаючи спричинення ОСОБА_3 тілесних ушкоджень середньої тяжкості, хоча повинна була і могла передбачити їх настання, нанесла ОСОБА_3 удар по голіностопу, після чого штовхнула її руками у плечі, від чого остання впала на землю та підвернула ногу.
Внаслідок дій ОСОБА_5 потерпілій ОСОБА_3, відповідно до висновку судово-медичної експертизи №3086/100/202 від 19.02.2013 року заподіяні тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому зовнішнього виростку правої великогомілкової кістки з розривом латерального (зовнішнього) меніску правого колінного суглобу, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі, що не являються небезпечними для життя в момент заподіяння, але спричиняють тривалий розлад здоров’я – понад 21 день. Характер виявленої у ОСОБА_3 травми правого колінного суглобу передбачає можливість його утворення внаслідок різкого згинання та ротації колінного суглобу при напруженій кінцівці, в тому числі, при падінні на зігнутий колінний суглоб.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні визнала повністю, щиро розкаялася у вчиненому і визнала фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті. Суду пояснила, що з жовтня 2012 року вона разом з ОСОБА_6 проживаюли в частині будинку №12 по вул. Келецькій в м. Вінниці. В сусідній кімнаті цього ж будинку проживали ОСОБА_3 та дівчина на ім'я Христина. Між ними та дівчатами з сусідньої кімнати часто виникали суперечки. 19.10.2012 року обвинувачена та ОСОБА_6 почули, як ОСОБА_3 говорить по телефону і при цьому ображає їх нецензурною лайкою. Вони зробили їй зауваження, однак потерпіла відповіла їм у грубій формі, тоді між нею та ОСОБА_6 виникла бійка. Обвинувачена при цьому намагалась розборонити дівчат. Через декілька хвилин прийшла хазяйка помешкання і дівчата перестали битися, однак ОСОБА_3 продовжувала її ображати, тоді ОСОБА_5 штовхнула її, від чого потерпіла впала та пошкодила ногу.
Потерпіла в судовому засіданні пояснила, що 19.10.2012 року між нею та її сусідкою по будинку ОСОБА_6 виникла бійка. Після того, як їх розборонила хазяйка будинку, де вони мешкали, до неї раптово підійшла ОСОБА_1 та штовхнула її в груди, від чого потерпіла впала, підігнувши під себе ногу. ОСОБА_5 підійшла до неї та сіла їй на живіт, при цьому нога ОСОБА_3, яку вона підігнула під себе при падінні хруснула. Обвинувачена почала дряпати їй обличчя, не підводячись та не звертаючи уваги на прохання потерпілої встати. Наступного дня нога у ОСОБА_3 розпухла та сильно боліла, тому вона звернулась до лікарні, де їй повідомили, що у неї перелом та їй потрібно робити операцію.
Відповідно до вимог ст. 349 КПК України, враховуючи, що проти цього не заперечували учасники судового провадження, з'ясувавши чи правильно розуміють обвинувачена та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, а також роз'яснивши їм, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються.
Згідно довідки Ямпільської центральної районної лікарні ОСОБА_1 на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (а.с. 74).
По місцю навчання та реєстрації ОСОБА_1 характеризується позитивно (а.с. 75).
Оцінивши досліджені докази, суд вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення повністю знайшла своє підтвердження в ході судового слідства, а тому суд кваліфікує її дії за ст. 128 КК України - необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_5 суд визнає повне визнання вини обвинуваченою та її щире каяття.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_5 судом не встановлені.
При обранні виду та міри покарання обвинуваченої суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, наявність пом’якшуючих та відсутність обтяжуючих обставин.
Цивільний позов ОСОБА_3 залишити без розгляду.
З урахуванням викладеного, конкретних обставин кримінального провадження, особи обвинуваченої, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_5 можливе без ізоляції її від суспільства, а тому їй слід призначити покарання у виді громадських робіт.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 371, 374 КПК України суд, -
ЗАСУДИВ :
Визнати винною ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України і призначити їй покарання у вигляді двохсот годин громадських робіт.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 – залишити без розгляду.
На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області протягом 30 діб з моменту його проголошення.
Суддя: