Справа № 121/1760/13-а

2-а/121/164/13

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          26 квітня 2013 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючій судді Кулєшовій О.І., при секретарі Зималєві В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ялті адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби взводу дорожньо-патрульної служби при Ялтинському міському управлінні Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим старшого сержанта міліції ОСОБА_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить суд скасувати постанову серії СВ1 № 105797 від 14 лютого 2013 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП. Свої вимоги мотивує тим, що в його діях відсутній склад правопорушення, передбачений ч. 2 ст. 122 КУпАП. Крім того, оскаржувана постанова не відповідає вимогам, встановленим законом. Також не були відібрані пояснення у пішохода, якому він нібито не надав переваги у русі, у протоколі та постанові не зазначено свідків скоєння правопорушення. Постанова ґрунтується на домислах та припущеннях, в зв’язку з чим не відповідає дійсності.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, після оголошення перерви в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, був сповіщений завчасно та належним чином під розпис.

Відповідач інспектор ДПС ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позову заперечував, пояснивши також, що 14 лютого 2013 року відносно позивача було складено три протоколи за порушення ч. 2 ст. 122, ч. 1 ст. 130, та ст. 185 КУпАП.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали даної справи та оригінал справи про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

          Відповідно до ст. 7 КУпАП, провадження по справам про адміністративне правопорушення повинно здійснюватись на основі суворого додержання законності. Застосування заходів адміністративного впливу має провадитися у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративне правопорушення забезпечується серед інших способів, правом оскарження відповідної постанови.

Згідно ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справи в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свобод в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що постановою серії СВ1 № 105797 від 14 лютого 2013 року інспектора ДПС взводу ДПС при ЯМУ ГУ МВС України в АР Крим старшого сержанта міліції ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за те, що він 14 лютого 2013 року о 16 годин 21 хвилин у м. Ялта по вул. Гоголя, 28, керуючи автомобілем НОМЕР_1, на перехресті нерівнозначних доріг вул. Червоноармійська-Гоголя при повороті ліворуч не надав перевагу у русі пішоходу, що переходив проїжджу частину дороги, на яку він повертав, чим порушив п. 16.2 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП (а.с. 5).

Вказане рішення посадовою особою – відповідачем по справі, було прийнято в межах повноважень, що передбачено п. 3 ч. 2 ст. 222 КУпАП, оскільки він, як посадова особа, є працівником Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, який має спеціальні звання.

Оскаржувана постанова складена відповідачем у відповідності з положеннями ст. 283 КУпАП, яка регламентує зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Як встановлено судом, дійсно мав місце факт скоєння позивачем правопорушення, визначеного п. 16.2 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП, що підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення, складеним відповідно до вимог КУпАП (а.с. 4); та відеозаписом, оглянутим судом, де підтверджується вина ОСОБА_1, який також є належним та допустимим доказом відповідно до вимог діючого законодавства України.

Доводи позивача про те, що в його діях відсутній склад правопорушення та про допущення інспектором ДПС порушень при складанні протоколу і винесенні оскаржуваної постанови, нічим не підтверджені та суперечать встановленим судом обставин.

Таким чином, постанова серії СВ1 № 105797 від 14 лютого 2013 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, є законною та обґрунтованою, в зв’язку з чим в позові повинно бути відмовлено у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 9, 70-72, 86, 99, 158-163, 167, 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. ст. 2, 7, 11, 122, 222, 258, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ:

В позові ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби взводу дорожньо-патрульної служби при Ялтинському міському управлінні Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим старшого сержанта міліції ОСОБА_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності серії СВ1 № 105797 від 14 лютого 2013 року, – відмовити.

Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя