Справа №  2 - 227/08

                                                                     Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я 

                                                           І М  Е Н Е М            У К Р А Ї Н И

                       24 вересня  2008 року.                                              

                      Близнюківський         районний суд Харківської області у складі:  судді  Мороза О.І., при секретарі Коняєвій Н.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Близнюки Харківської  області цивільну  справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу, -

                                                                     В С Т А Н О В И В  :

               ОСОБА_1  звернулася   до суду з позовом  до  ОСОБА_1  про розірвання шлюбу, який   було зареєстровано  26 жовтня 1991  року. Позивач вказує, що між нею та відповідачем по справі  з січня 2006 року   припинені шлюбно-сімейні відносини та ведення спільного господарства  у зв'язку з   постійними сварками,   відсутністю  взаєморозуміння,  що спричинене  зловживанням відповідачем спиртними напоями, порушенням ним шлюбної вірності.  Відповідач покинув сім'ю та проживає з  другою жінкою. Спору про поділ майна не виникає. Неповнолітній син Володимир проживає разом із нею.  Стягувати із відповідача аліменти на його утримання вона не бажає.  Посилаючись на вищевказані обставини вважає, що подальше спільне проживання і збереження сім'ї  стало неможливим. Витрати при реєстрації розірвання шлюбу в державному органі реєстрації актів цивільного стану просить покласти на  відповідача.

                    Позивач та відповідач, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, надавши суду письмові  заяви про розгляд справи  за їх  відсутності. Позивач на задоволенні позову наполягає.  Відповідач вказав, що  позовні вимоги визнає повністю, з наслідками задоволення позову ознайомлений. 

                    Відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України,  суд знаходить за необхідне позов задовольнити, оскільки визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси третіх осіб.              

                    Відповідно до ч.1 ст. 110 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлено одним із подружжя. Відповідно до ст. 112 цього ж Кодексу, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне проживання подружжя і збереження  шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

      Матеріалами справи встановлено,  що шлюб між ОСОБА_2 та  ОСОБА_1 зареєстровано  26 жовтня 1991 року, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу (а.с.5).

      Подружжя від шлюбу має  неповнолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що вбачається із його свідоцтва про народження (а.с.6).

     Позивач працює товарознавцем  в приватному підприємстві, про що свідчить довідка ПП „Краматорськ -Торг-Бакалія”(а.с.12).

     Із заяви позивача  вбачається, що їх неповнолітній син проживає разом із нею і перебуває на її утриманні,   стягувати з позивача аліменти на нього вона не бажає, згода про його утримання після розірвання шлюбу досягнута, спору про поділ майна,  яке є   сумісною  власністю подружжя  не виникає. На примирення сторони не згодні.

     Наведене і дає підстави суду дійти висновку, що сім'я сторін розпалася остаточно і зберегти її неможливо, подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам  сторін,   що має істотне значення.  За таких обставин шлюб має бути розірвано.

        Визначаючи розмір державного мита при реєстрації розірвання шлюбу в державному органі реєстрації актів цивільного стану, суд приймає до уваги сімейний та матеріальний стан подружжя  та вважає за необхідне витрати щодо розірвання шлюбу покласти на відповідача   по справі,  виходячи із визнання ним  позову.          

                        А тому, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 174, 213-215  ЦПК України, ст.110, 112 Сімейного кодексу  України, суд,

                                                                       В И Р І Ш И В  :

                        Позов задовольнити.

                        Розірвати  шлюб  між  ОСОБА_1,   ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований   26 жовтня 1991 року Олександрівською сільською радою  Петропавлівського району Дніпропетровської області, Україна. Актовий запис №  10. 

                         При реєстрації розірвання шлюбу в державному органі реєстрації актів цивільного стану стягнути державне мито на користь держави у розмірі сімнадцять гривень із ОСОБА_2. 

                         ОСОБА_1  від сплати державного мита   звільнити.

                        Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги  або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

                           Суддя