УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 413/2447/12 22-ц/774/842/К/13
Справа № 413/2447/2012 Головуючий в суді першої
Провадження № 22-ц/774/842/К/13 інстанції - Власенко М.Д.
Категорія 57 (4) Доповідач - Савіна Г.О.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 квітня 2013 року м. Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :
головуючого - судді Савіної Г.О.,
суддів - Барильської А.П., Зубакової В.П.,
при секретарі - Євтодій К.С.,
за участю - представника відповідача Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Кредо» Бродька Анатолія Івановича,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Інвестиційно-фінансовий консалтинг» на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 27 червня 2012 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Інвестиційно-фінансовий консалтинг» до ОСОБА_4, Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Кредо» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, -
В С Т А Н О В И Л А:
У березні 2012 року Публічне акціонерне товариство «Інвестиційно-фінансовий консалтинг» (далі - ПАТ «Інвестиційно-фінансовий консалтинг») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_4, Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Кредо» (далі - ТДВ Страхова компанія «Кредо») про відшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 06 листопада 2008 року у м. Дніпропетровську сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Dacia Logan, державний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_5, під його ж керуванням, та автомобіля ВАЗ 2110, держномер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, цивільно-правова відповідальність якого була застрахована в ТДВ Страхова компанія "Кредо".
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_5 на час ДТП була застрахована ЗАТ СК "ВУСО".
В результаті ДТП автомобілю Dacia Logan завдано матеріальну шкоду і платіжним дорученням на суму 2600грн. страхове відшкодування було сплачено на рахунок погашення кредиту та нарахованих процентів, а ОСОБА_4 було сплачено 255грн.
Посилаючись на ці обставини позивач просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ТДВ СК "Кредо" завдану матеріальну шкоду в сумі 2345грн. та судові витрати по справі.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 27 червня 2012 року "ПАТ "Інвестиційно-фінансовий консалтинг" у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4, ТДВ СК "Кредо" - відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права. Зокрема, на його думку, суд дійшов помилкового висновку про те, що між сторонами виникли правовідносини не у порядку регресу, а у порядку суброгації, оскільки після виплати страхового відшкодування виникли регресні зобов'язання, не врахував, що перебіг строку позовної давності почався з дня виплати страхового відшкодування, тобто з 13 березня 2009 року, а не з дня виникнення страхового випадку, а тому позовна заява була подана в межах цього строку. Крім того, суд не прийняв як належний та допустимий доказ рахунок виконаний ПП ОСОБА_6, про завдані збитки на суму 2600грн.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 06.11.2008 року в м. Дніпропетровську, по проспекту Карла Маркса 52, сталася ДТП за участю транспортного засобу "Dacia Logan", д/н НОМЕР_1, за кермом якого перебував ОСОБА_5 та транспортного засобу ВАЗ 2110, д/н НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4 (а.с. 7)
Постановою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 26.11.2008 року ОСОБА_4 був визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Внаслідок ДТП автомобілю, що належить ОСОБА_5 на праві приватної власності, були заподіяні технічні пошкодження.
25.10.2007 року між ЗАТ СК "ВУСО" та ОСОБА_5 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 687395002. Страховим випадком, згідно до договору страхування, визначається подія, у разі якої внаслідок ДТП було завдано шкоду автомобілю Страхувальника. Розмір страхового відшкодування визначається страховиком виходячи із суми заподіяного в результаті настання страхового випадку матеріального збитку, але не більше розміру страхової суми.
Відповідно до рахунку - фактури ПП ОСОБА_6 № 19 від 12.01.2009 року, розмір майнового збитку, заподіяного власнику пошкодженого автомобіля "Dacia Logan" ОСОБА_5 склала 2600 гривень без ПДВ.
На підставі цього ЗАТ СК «ВУСО» 13 березня 2009 року було складено страховий акт № 1666-02.
Виплата страхового відшкодування потерпілому ЗАТ СК "ВУСО" в сумі 2600,00 грн. була здійснена у відповідності до ст. 25 ЗУ "Про страхування", на підставі заяви страхувальника, страхового акту № 1666-02 від 13.03.2009 року, що підтверджується відповідним платіжним дорученням № 3934 від 13.03.2009 року.
Відмовляючи позивачу в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами виникли правовідносини не у порядку регресу, а у порядку суброгації, а тому, звернувшись 07 березня 2012 року до суду із позовом, позивач пропустив строк позовної давності, оскільки страховий випадок мав місце 06 листопада 2008 року.
Однак погодитися з таким висновком суду не можна, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
На думку колегії суддів рішення суду не відповідає вимогам цієї статті.
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Із матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з настанням страхового випадку ЗАТ «ВУСО» 13 березня 2009 року за платіжним дорученням № 3934 провело страхову виплату у розмірі 2600,00 грн.
23 грудня 2009 року між ПАТ «Інвестиційно-фінансовий консалтинг» та ЗАТ СК «ВУСО» укладено договір відступлення права вимоги, яке виникло у останнього на підставі ст. 27 Закону України «Про страхування» у зв'язку з виплатами страхових відшкодувань за договорами добровільного страхування наземного транспорту до осіб, відповідальних за заподіяні збитки.
Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Частиною 1 ст. 1191 ЦК України передбачено право особи, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що між сторонами виникли спірні правовідносини в порядку суброгації, оскільки зобов'язання з відшкодування шкоди, яке виникло у відповідача перед позивачем, як таке збереглося, але у ньому змінилася сторона - кредитор (на підставі договору відступлення прав вимоги) з огляду на наступне.
Відповідно коментарію до ст. 993 ЦК України та роз'яснення, яке міститься в п. 27 Постанови № 4 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація». Наприклад, у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов'язанні (заміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається.
При цьому регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, статтею 1191 ЦК), а також статтею 38 Закону № 1961-IV, а для суброгації відповідно до статті 993 ЦК і статті 27 Закону України «Про страхування» встановлено особливий правовий режим.
При суброгації перебіг строку позовної давності починає обчислюватися з моменту виникнення страхового випадку, а при регресі - з того моменту, коли страховик виплатив страхове відшкодування. Розмір страхового відшкодування визначається за правилами, встановленими у договорі страхування. Страховик не має права вимагати від завдавача шкоди суму, яку він виплатив страхувальнику у зв'язку з порушенням умов договору страхування.
Проценти, неустойка виплачуються страховиком через несвоєчасне виконання ним власного зобов'язання перед страхувальником (стаття 992 ЦК) і не можуть бути стягнуті у порядку суброгації з особи, винної в завданні шкоди. Також у порядку суброгації страховик може стягнути із завдавача шкоди лише ту суму, яку він сам виплатив страхувальнику.
Оскільки при суброгації відбувається заміна особи в зобов'язанні, тому з урахуванням положення статті 515 ЦК суброгація застосовується лише до майнового страхування.
Позивач, ставлячи питання про солідарне стягнення з ТДВ «СК «Кредо» та ОСОБА_4 2345 грн. в порядку регресу, послався на ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та ст. ст. 541, 543 ЦК України та вважає, що повернути сплачену на відшкодування майнової шкоди суму повинні солідарно ОСОБА_4, як винна особа у завданні шкоди та ТДВ «СК «Кредо», яке згідно з полісом страхування взяла на себе зобов'язання відшкодувати шкоду завдану ОСОБА_4
Однак ст. 1191 ЦК України передбачено право зворотної вимоги до винної особи. Тобто право зворотної вимоги (регресу) - це вимога кредитора до боржника (особи, яка завдала шкоди) про повернення сплаченого за його вини відшкодування потерпілому.
За загальним правилом, на боржника за зворотною вимогою покладається обов'язок відшкодувати кредитору сплачений ним третій особі платіж у повному обсязі.
Винною особою в дорожньо-транспортній пригоді та у завданні ОСОБА_5 матеріальної шкоди внаслідок механічного пошкодження його транспортного засобу та у відшкодуванні цієї майнової шкоди потерпілому ЗАТ СК «ВУСО» згідно договору добровільного страхування наземного транспорту визнано ОСОБА_4, який відповідно до положень ст. 1191 ЦК України повинен відшкодувати позивачу сплаченого за його вини грошового відшкодування потерпілому. У позові до ТОВ «СК «Кредо» слід відмовити.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням, відповідно до п.п. 3,4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ПАТ «Інвестиційно-фінансовий консалтинг» та стягнення на його користь з ОСОБА_4 коштів сплачених на відшкодування матеріальної шкоди в сумі 2345грн. та про відмову у позові до ТДВ СК «Кредо».
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Інвестиційно-фінансовий консалтинг» підлягає стягненню судовий збір за розгляд справи у судах першої та апеляційної інстанцій в сумі 321 грн. 90 коп.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, п. 3, 4 ч. 1 ст. 309, 313, 314-316 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Інвестиційно-фінансовий консалтинг» задовольнити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 27 червня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Стягнути в порядку регресу з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Інвестиційно-фінансовий консалтинг» кошти сплачені на відшкодування матеріальної шкоди в сумі 2345грн.
У позові до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Кредо» відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Інвестиційно-фінансовий консалтинг» судовий збір за розгляд справи у судах першої та апеляційної інстанцій в сумі 321 грн. 90 коп.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий :
Судді: