Справа № 2-450
Категорія 46
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 вересня 2008 року Маневицький районний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Невара О.В.,
при секретарі Каращук В.С.,
з участю позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маневичі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
В С Т А Н О В И В:
14 серпня 2008 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом доОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що 19.10.2003 року відділом РАГСу Маневицького районного управління юстиції Волинської області було зареєстровано шлюб з відповідачем, актовий запис № 76. Від даного шлюбу вони мають одну дитину: сина ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1 народження. Спільне життя з відповідачем не склалося. Він почав зловживати спиртними напоями, перебуваючи в нетверезому стані постійно влаштовує в сім'ї сварки та бійки. Їх шлюбно-сімейні відносини фактично припинилися і налагодити їх уже неможливо. Відповідач вихованням дитини не займається, не надає належної матеріальної допомоги сім'ї. ОСОБА_1 намагалась зберегти сім'ю, але її намагання виявилися марними. Вони втратили повагу одне до одного, між ними відсутнє взаєморозуміння. Вважаючи, що їх сім'я розпалась з вини відповідача, ОСОБА_1 просила шлюб між ними розірвати, дитину залишити у неї на проживанні.
В судовому засіданні ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у поданій до суду позовній заяві, вважає, що з вини відповідача подальше спільне життя та збереження сім'ї стали неможливими, їх шлюб носить лише формальний характер, а тому настоює на його розірванні та просила дитину залишити у неї на проживанні.
Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнав у повному обсязі, пояснивши, що спільне життя з позивачем у них не склалося, вони втратили взаєморозуміння та повагу одне до одного. З травня 2008 року вони спільно не проживають, не підтримують шлюбно-сімейних відносин. Спільного господарства не ведуть. ОСОБА_2 переконаний, що їх сім'я розпалася повністю, а тому проти розірвання шлюбу не заперечує. Спору про їх місце проживання та місце проживання неповнолітньої дитини між ними немає.
Заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов підставним і таким, що підлягає до задоволення.
Згідно ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
В судовому засіданні встановлено, що сім'я між подружжям розпалася повністю. Про це свідчить небажання подружжя спільно проживати, їх наполягання на розірванні шлюбу, а також те, що вони проживають окремо, не підтримують шлюбно-сімейних відносин, спільного господарства не ведуть. Спору про місце проживання і виховання неповнолітньої дитини між ними немає.
Наведені обставини дають суду підстави вважати, що сім'я між даним подружжям розпалась і збережена бути не може, а тому шлюб між ним слід розірвати. Подальше збереження подружжям шлюбу є недоцільним, оскільки стосунки між ними істотно суперечать їх інтересам та інтересам неповнолітньої дитини.
Виходячи із інтересів неповнолітньої дитини і враховуючи бажання батьків, суд вважає за доцільне залишити дитину після розірвання шлюбу на проживанні у позивача ОСОБА_1
Сторони є потерпілими внаслідок Чорнобильської катастрофи, а тому при реєстрації в органах РАЦСу розірвання шлюбу вони згідно п. 18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від 21 січня 1993 року підлягають звільненню від сплати державного мита, а ОСОБА_2 також підлягає звільненню від сплати судового збору в доход держави.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачаОСОБА_2 підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 7 грн. 50 копійок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, сплачених позивачем при поданні позову.
Керуючись ст.ст. 4, 10, 60, 88, 212 ЦПК України та ст.ст. 104, 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити повністю.
Шлюб, зареєстрований 19 жовтня 2003 року відділом реєстрації актів громадянського стану Маневицького районного управління юстиції Волинської області, актовий запис № 76, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, від якого є одна неповнолітня дитина, розірвати.
Дитину: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, залишити на проживанні у ОСОБА_1.
При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу в органах РАЦСу сторін від сплати державного мита, аОСОБА_2 також від сплати судового збору в доход держави, звільнити згідно п. 18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від 21 січня 1993 року, як потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 7 (сім) гривень 50 копійок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Рішення набирає законної сили протягом десяти днів з дня його проголошення, якщо не буде подана заява про апеляційне оскарження. Якщо подається заява про апеляційне оскарження, рішення набирає законної сили протягом двадцяти днів, якщо не буде подана апеляційна скарга. У випадку подачі апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Суддя: