4

Головуючий першої інстанції Моцний В.В.

Категорія 45 Доповідач Зайцева С.А.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2013 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

Головуючого: Маширо О.П.

Суддів: Баркова В.М., Зайцевої С.А.

при секретарі Лавицькому Д.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Старобешівського районного суду Донецької області від 28 листопада 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи : Роздольненська сільська рада Старобешівського району Донецької області, відділ Держкомзему у Старобешівському районі Донецької області про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, стягнення матеріальної та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

У січні 2011 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду із вказаним позовом до відповідача. Протягом розгляду справи уточнювала позовні вимоги ,мотивувавши їх тим,що їй належить будинок АДРЕСА_1, який розташований на земельній ділянці площею 0,12 га для будівництва та обслуговування житлового будинку. По сусідству з її будинком розташований будинок № 84, який належить померлому ОСОБА_3 та знаходиться на земельній ділянці розміром 0,164 га і межує з її присадибною ділянкою. Раніше на час надання земельних ділянок між сміжними земельними ділянками стояла кам'яна огорожа. Відповідач без її згоди самовільно побудувала нову огорожу на її земельній ділянці. Просила поновити межу сміжних земельних ділянок у відповідності до плану земельної ділянки з будівлями , поновити огорожу -тверді межові знаки між спірними земельними ділянками, згідно до положення, яке існувало на 01.01.2007 року,зобов*язати відповідача демонтувати огорожу встановлену відповідачем на її земельній ділянці ; зобов*язати відповідача не чинити перешкоди у користуванні її земельною ділянкою ; стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 8 886 грн.,моральну шкоду у розмірі 30 000 грн.,витрати за надання правової допомоги у розмірі 500 грн.

Рішенням Старобешівського районного суду Донецької області від 28 листопада 2012 року позовні вимоги ОСОБА_2 - задоволено : поновлено межу між земельними ділянками, на яких розташовані домоволодіння № 97-а та 95-а по АДРЕСА_1 станом на 01.01.2007 року ; зобов'язано ОСОБА_1 поновити огорожу між спірними земельними ділянками, згідно до положення, яке існувало на 01.01.2007 року; зобов'язано ОСОБА_1 не чинити ОСОБА_2 перешкоди у користуванні земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 з господарськими будівлями, розташованими на ній та демонтувати огорожу встановлену ним на земельній ділянці ОСОБА_2 ; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 8886 гривень, моральну шкоду у розмірі 1000 гривень та грошові кошти за надання правової допомоги у розмірі 500 гривень.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог з тих підстав ,що судом першої інстанції неповно з*ясовано обставини ,що мають значення для справи , висновки суду не відповідають обставинам справи та судом порушено вимоги матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_1 ОСОБА_4 підтримав доводи апеляційної скарги. Позивачка ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_5 просили апеляційну скаргу відхилити. Представник Роздольненської сільської ради Старобешівського району Донецької області ,що діє за довіреністю Уздемир О.В. не заперечувала проти доводів апеляційної скарги.Представник відділу Держкомзему у Старобешівському районі Донецької області не з*явився ,належним чином були повідомлені про день та час розгляду справи ,шляхом отримання судової повістки та телефонограми (а.с.169,170).

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим,ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень,підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Обґрунтованим вважається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені у судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також, якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Постановляючи рішення про задоволення позову ,суд першої інстанції вважав встановленим,що між земельними ділянками сторін ,на яких знаходиться майно належне позивачці та відповідачу ,останній самовільно встановив огорожу,пошкодивши майно позивачки.

Проте ,виходячи з наявних в матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції доказів, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що висновки суду першої інстанції, стосовно задоволення позовних вимог не відповідають положенням матеріального закону.

Таким чином, враховуючи положення п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України у суду апеляційної інстанції є підстави для скасування рішення першої інстанції та прийняття нового.

Апеляційний суд вважає встановленими наступні обставини.

Відповідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 29.11.1978 року, ОСОБА_2 та її дочці ОСОБА_7 належить житловий будинок АДРЕСА_1, який розташований на земельній ділянці для будівництва та обслуговування житлового будинку.

ОСОБА_3 на підставі рішення Роздольненської сільської ради народних депутатів Старобешівського району Донецької області від 26 листопада 1997 року № 79 надавалася у постійне користування земельна ділянка площею 0,164 га ,розташована на території Роздольненської сільської ради АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку (а.с.19). У 2005 році помер ОСОБА_3 та після його смерті відкрилася спадщина у вигляді домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2. На теперішній час спадкову справу не відкрито,з заявами про прийняття або про відмову від спадщини ніхто не звертався ,свідоцтво про право на спадщину не видавалося (а.с. 84).

Згідно п. 3 ст. 158 ЗК України, органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування спір вирішується судом.

Порядок розгляду земельних спорів органами місцевого самоврядування визначено статтею 159 Земельного кодексу.

Зокрема, земельні спори розглядаються на підставі заяви однієї із сторін у місячний строк з дня подання заяви. У рішенні органу місцевого самоврядування визначається порядок його виконання. Рішення передається сторонам у 5-денний термін з часу його прийняття.

Відповідно до положень ст.ст.125, 126 ЗК України, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Положеннями постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16.04.2004 р. №7 (із змінами і доповненнями) передбачено, що згідно зі статтею 158 ЗК суди розглядають справи за спорами про межі земельних ділянок, що перебувають у власності чи користуванні громадян-заявників, які не погоджуються з рішенням органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Зазначені спори підлягають розгляду місцевими судами незалежно від того, розглядалися вони попередньо органом місцевого самоврядування або органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів чи ні. Рішення цих органів щодо такого спору не може бути підставою для відмови в прийнятті заяви чи для закриття провадження в порушеній справі.

Тобто питання встановлення меж земельної ділянки не відноситься до компетенції суду.

Стаття 152 ЗК України передбачає способи захисту прав на земельні ділянки. В частині 2 вказаної статті зазначено,що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю,навіть якщо ці порушення не пов*язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою,і відшкодування завданих збитків.

Документи про оформлення права власності на земельну ділянку або про виділення у користування та оформлення права власності на земельну ділянку на себе сторонами надані не були.

Виходячи із встановлених обставин, наданих сторонами доказів, та вимог суд першої інстанції неправильно прийшов до висновку про задоволення позову, оскільки позивачкою ОСОБА_2 не доведено факту виділення їй у встановленому законом порядку земельної ділянки площею 0,15 га в користування або власність станом на 01.01.2007 року,що свідчить про відсутність порушення її земельних прав .Тому відсутні підстави для задоволення вимог про поновлення межі та огорожі станом на 01 січня 2007 року та демонтаж огорожі.

Посилання суду на технічний паспорт на житловий будинок 95-а від 2007 року є безпідставним,оскільки технічна інвентаризація це комплекс робіт з обстеження і обміру об'єкта нерухомого майна з визначенням його фактичної площі та об'єму, проведенням оцінки технічного стану та визначенням його інвентаризаційної вартості, а також виготовленням необхідних технічних документів (інвентаризаційної справи і технічного паспорта) з дотриманням встановлених норм і правил , та не є належним доказом виділення в користування в установленому законом порядку земельної ділянки .

Відповідно до ст.3 ЦПК України ,кожна особа має право в порядку ,встановленому законом звернутися до суду за захистом своїх порушених,невизнаних або оспорюваних прав свобод чи інтересів .

Стаття 11 ЦПК України передбачає ,що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб,поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб,які беруть участь у справі.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно з ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

З матеріалів справи вбачається ,що первисно позивачка зверталася до суду з позовом до ОСОБА_9 ,в якому зазначала,що остання пошкодила раніше встановлену огорожу та самовільно перенесла її та встановила на земельній ділянці ,на якій розташовані надвірні побудови позивачки. Як вбачається з відповіді прокуратури Старобешівського району тричі проводилася перевірка заяв ОСОБА_2 щодо прийняття заходів до ОСОБА_9.(а.с.13). Постановою від 06 червня 2010 року було відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_9 (а.с.12) .

Суд першої інстанції не перевірив доводи та пояснення сторін ,які були покладені в основу рішення , та не дав їм належної оцінки,пояснення позивачки не конкретні та не підтверджені іншими доказами,про те ,хто саме з ОСОБА_9 зруйнував та переніс огорожу не доведено.

Згідно до ст.ст.57,60 ЦПК України , кожна сторона повинна довести у суді ті обставини на які вона посилається ,як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказування не може грунтуватися на припущеннях. Доказами є будь-які фактичні дані ,на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин , що обгрунтовують вимоги та заперечення сторін, та інших обставин ,які мають значення для вирішення справи .

Згідно до ст.59 ЦПК України ,обставини ,які законом мають бути підтверджені певними засобами доказування ,не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування .

Процесуальний закон зобов*язує позивача доказати ,що внаслідок неправомірної поведінки відповідача,їй спричинена матеріальна та моральна шкода,що відповідач винен у спричиненні шкоди , між його діями і наслідками для позивачки є прямий причинний зв*язок.

При вирішення питання про відповідальність відповідача за спричинення шкоди позивачці,доказам сторін належної оцінки не надано, неповно з*ясовані обставини справи, позивач ставить питання щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди з відповідача,про те позивачкою у судовому засіданні не було надано належних доказів щодо деліктної відповідальності відповідача,а тому , апеляційний суд вважає,що похідні вимоги позивачки щодо завдання матеріальної та моральної шкоди є недоведеними, необгрунтованими та правові підстави для задоволення позову у вказаній частині відсутні.

Відповідно до ст.309 ЦПК України ,підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з*ясування судом обставин ,що мають значення для справи ,порушення або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на зазначене в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 307,309,316 ЦПК України, апеляційний суд -

В И Р І Ш И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити .

Рішення Старобешівського районного суду Донецької області від 28 листопада 2012 року скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи : Роздольненська сільська рада Старобешівського району Донецької області, відділ Держкомзему у Старобешівському районі Донецької області про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, стягнення матеріальної та моральної шкоди- відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цим рішенням .

Головуючий :

Судді :