ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
18.04.13р. Справа № 904/1715/13-г
За позовом Піблічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського", м.Дніпродзержинськ Дніпропетровської області
до Приватного акціонерного товариства "КЕМ", м.Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення 147 744 грн. 00 коп.
Суддя Подобєд І.М.
при секретарі судового засідання - помічнику судді Козачок К.О.
Представники:
Від позивача - Кузьменко Ю.М.- ю/к., довіреність №15 від 04.02.2013р.
Від відповідача - Малий Є.В. - представник, довіреність №13 від 01.02.2013р.
СУТЬ СПОРУ:
ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" звернулось у лютому 2013 року із позовом до ПрАТ "КЕМ", в якому просить господарський суд стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти у сумі 147744,00 грн. на відшкодування збитків, завданих через втрату обладнання, а також відшкодувати за рахунок відповідача понесені судові витрати у справі.
В обґрунтування своїх позовних вимог ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" вказує на те, що Відповідач, який виступає Генеральним підрядником за укладеним із Позивачем договором генпідряду №29-0454-02 від 09.04.2009р., отримав від Позивача обладнання, яке мало бути використано під час будівельно-монтажних робіт, але не забезпечив його збереження, внаслідок чого частина цього обладнання вартістю 147744,00 грн. була втрачена, що було виявлено під час проведення ініційованої позивачем інвентаризації 01.11.2010р. Вважає, що відповідно до умов договору генпідряду №29-0454-02 від 09.04.2009р. та положень чинного законодавства Відповідач зобов'язаний відшкодувати збитки, спричинені Позивачу втратою зазначеного майна.
ПрАТ "КЕМ" позовні вимоги не визнає. Вказує у відзиві на позовну заяву, що саме Позивач, відповідно до умов укладеного між сторонами договору №29-0507-01 від 15.04.2009р. про надання послуг по здійсненню пропускного та внутрішньооб'єктового режиму протягом 2009-2010 року із додатковою угодою №1 від 30.12.2009р., був зобов'язаний контролювати ввіз та вивіз (внесення та винесення) товарно-матеріальних цінностей, що належали Відповідачу, на територію або з території комбінату, а також затримувати осіб, що порушили пропускний та внутрішньооб'єктовий режим чи здійснили викрадення матеріальних цінностей. Однак протягом 2009 та 2010 років Позивачем не було зафіксовано жодного випадку вивезення з території комбінату товарно-матеріальних цінностей, що належать Відповідачу. Вважає, що оскільки Позивач своєю бездіяльністю допустив зникнення товарно-матеріальних цінностей, що належать відповідачу, з території комбінату Позивача, то зобов'язання Відповідача по відшкодуванню Позивачу вартості втрачених товарно-матеріальних цінностей припинилися поєднанням боржника і кредитора в одній особі, згідно положень ст. 606 Цивільного кодексу України. Або, згідно положень ст. 1190 Цивільного кодексу України, суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини. Крім того, вказує на те, що відповідно до положень ст. 840 Цивільного кодексу України, Відповідач зобов'язаний буде повернути залишок матеріалів та обладнання Позивача тільки після завершення робіт, що відповідно до Додаткової угоди №14 від 18.12.2012р. до договору генпідряду №29-0454-02 від 09.04.2012р., має відбутися не раніше 31.12.2013р.
У запереченнях на відзив на позову заяву Позивач вказує предметом позову у даній справі є відшкодування завданих збитків у зв'язку із нестачею майна, що підтверджується актом №5 від 09.11.2010р., а не у зв'язку із фактом розкрадання товарно-матеріальних цінностей. Вважає, що обов'язок Відповідача відшкодувати збитки жодним чином не пов'язаний зі строком дії договору. Натомість Позивач звернувся до суду за захистом своїх інтересів в межах строку позовної давності, який жодним чином не стосується строку дії договору.
В судовому засіданні 26.03.2013р. оголошувалась перерва до 04.04.2013р. та до 18.04.2013р.
В судовому засіданні 18.04.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані докази, господарський суд -
ВСТАНОВИВ:
09.04.2009р. між Відкритим акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" (Замовник) та Закритим акціонерним товариством "КЕМ" (Генпідрядник) укладено договір генпідряду № 29-0454-02 (далі по тексту - Договір).
Згідно умов вищевказаного договору Замовник доручає, а Генпідрядник зобов'язується виконувати згідно проектно-кошторисної документації на свій ризик будівельно-монтажні роботи по об'єктам капітального будівництва.
15.12.2010р. сторони підписали угоду до договору № 29-0454-02 від 09.04.2009, якою змінено найменування Генпідрядника з Закритого акціонерного товариства "КЕМ" на Приватне акціонерне товариство "КЕМ" (далі по тексту - Відповідач). Інші умови договору залишено без змін.
09.06.2011р. сторони підписали зміни до договору в зв'язку зі зміною найменування з Відкритого акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського" на Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф. Е. Дзержинського" (надалі за текстом - Позивач). Інші пункти договору залишено сторонами без змін і обов'язковими для виконання.
Додатковою угодою № 8 від 27.12.2011 до договору № 29-0454-02 від 09.04.2009 р. сторони подовжили термін дії договору до 31.12.2012р.
Згідно п. 6.1 договору Замовник до початку проведення будівельно-монтажних робіт передає Генпідряднику обладнання, матеріали і конструкції номенклатури Замовника, необхідні для виконання робіт.
У відповідності до п. 6.2 вказаного договору товарно-матеріальні цінності, що передаються Генпідряднику, оформлюються актом форми 01, який складається Замовником у встановленому порядку.
Пунктом 8.1 договору № 29-0454-02 від 09.04.2009р. передбачено, що Генпідрядник несе відповідальність за схоронність переданих йому ТМЦ, їх пошкодження або знищення під час виконання робіт.
У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Стаття 841 Цивільного кодексу України передбачає, що підрядник зобов'язаний вживати усіх заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником, та відповідає за втрату або пошкодження цього майна.
Під час інвентаризації, проведеної Позивачем 01.11.2010 року, ініційованої наказом №756 від 30.08.2010р. «Про проведення річної інвентаризації в 2010 році», виявлено недостачу, а саме: елемент висувний з вакуумним вимикачем, кількістю - 1шт., ціна - 121400,00 грн. без ПДВ; гучномовець рупорний, кількістю - 4 шт., ціна 430,00 грн. без ПДВ за 1 шт. на суму 1720,00 грн. без ПДВ.
Вказані матеріальні цінності були передані Відповідачу ТОВ ПБП "Азовінтекс" на підставі акту від травня 2009 року.
05.11.2010р. складено інвентаризаційний опис ТМЦ з представниками Позивача та Відповідача, зокрема - директора ЗАТ КЕМ» Павлів В. М.
09.11.2010р. за участю представників Позивача та Відповідача складено акт № 5 недостачі ТМЦ, виявленої при проведені річної інвентаризації у підрядної організації ЗАТ "КЕМ", яким зафіксовано недостачу елементу висувного з вакуумним вимикачем, кількістю - 1шт., гучномовців рупорних, кількістю - 4 шт.
Таким чином, Позивачу були завдані збитки у вигляді втраченого обладнання на загальну суму 147744,00 грн.
22.12.2010р. вих. № 01/ВН-1941 Відповідачу виставлено претензію про відшкодування вартості недостачі ТМЦ, виявленої під час інвентаризації на загальну суму 147744,00 грн. з ПДВ.
Відповідач визнав претензію в повному обсязі, що підтверджується відповіддю за вих. № 21 від 17.02.11 та № 53 від 27.03.2012р., проте на момент пред'явлення позову вартість недостачі цих ТМЦ Позивачу не відшкодував та устаткування замість втраченого не поставив.
Перевіривши доводи Відповідача, що Позивач своєю бездіяльністю допустив зникнення товарно-матеріальних цінностей, що належать відповідачу, з території комбінату Позивача, суд встановив, що 15.04.2009р. між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір №29-0507-01 та Додаткову угоду №1 від 30.12.2009 року про надання послуг по здійсненню пропускного та внутрішньооб'єктового режиму протягом 2009-2010 року.
Згідно пункту 2.1.1.вказаного договору Позивач зобов'язаний був контролювати ввіз та вивіз (внесення та винесення) товарно-матеріальних цінностей, що належать Відповідачу, на територію або з території комбінату», а згідно пункту 2.1.3. цього ж договору Позивач зобов'язаний був затримувати осіб, що порушили пропускний та внутрішньооб'єктовий режим, зійснення викрадення матеріальних цінностей тощо.
Крім того, як вказує Відповідач, Позивачем введено правило заборони вивозу (виносу) за територію комбінату давальницьких матеріалів.
Як видно із розрахунків Позивача його позовні вимоги про стягнення суми 147744,00 грн. сформовані із ціни втрачених: - елементу висувного з вакуумним вимикачем типу ЕВЕ-ВР2-КР-10/31,5/ВМПЭ-10-31,5/630У2 з габаритним розміром згідно технічних характеристик - 140х110х190 см; - гучномовців рупорних (4 шт.) з габаритним розміром згідно технічних характеристик - 222х179х234 мм.
На твердження Відповідача вивезти (винести) таке майно непомітно за територію комбінату (без відому служби охорони комбінату) - неможливо.
Однак як вказує Відповідач та не спростовує Позивач, протягом 2009 та 2010 року Позивачем не було зафіксовано жодного випадку вивезення (винесення) з території комбінату товарно-матеріальних цінностей, що належать Відповідачу. З приводу викрадення зазначеного майна до слідчих органів сторони у встановленому законодавством порядку не звертались.
Отже, на час розгляду справи судом сторонами не надано належних доказів, ані здійснення викрадення зазначеного майна, ані переховування цього майна на території Позивача.
За встановлених вище обставин суд доходить висновку, що зазначене майно слід вважати таким, що не було збережене (втрачене або знищено) підрядником під час виконання підрядних робіт.
Відтак у суду відсутні підстави ані для визнання зобов'язань Відповідача по відшкодуванню Позивачу вартості втрачених товарно-матеріальних цінностей такими, що припинилися поєднанням боржника і кредитора в одній особі, згідно положень ст. 606 Цивільного кодексу України, ані для визначення ступеня вини кожної із сторін у відповідальності щодо втрати цього майна, згідно положень ст. 1190 Цивільного кодексу України.
Як встановлено вище судом, сторони за договором генпідряду № 29-0454-02 від 09.04.2009р. передбачили (п.8.1), генпідрядник (Відповідач) несе відповідальність за збереженість переданих йому ТМЦ, їх пошкодження або знищення під час виконання робіт.
За загальними положеннями ст. 623 Цивільного кодексу України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Відповідно до ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України, під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна.
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства (ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України.
Згідно ч.1 ст. 322 Господарського кодексу України, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором підряду на капітальне будівництво винна сторона сплачує штрафні санкції, а також відшкодовує другій стороні збитки (зроблені другою стороною витрати, втрату або пошкодження її майна, неодержані доходи) в сумі, не покритій штрафними санкціями, якщо інший порядок не встановлено законом.
За твердженнями Відповідача через відсутність у Договорі Генпідряду №29-0454-02 від 09.04.2009 року приписів, щодо дострокового повернення матеріалів та обладнання Позивачу, пред'явлення останнім позовних вимог є завчасним, оскільки зобов'язання Відповідача по поверненню залишку матеріалів та обладнання Позивача ще не настало.
Так положеннями ст. 840 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов'язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок.
Згідно пункту 2 та абзацу 2 пункту 1 "Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві", затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 668 від 01.08.2005 року передбачено, що «Загальні умови є обов'язковими для врахування під час укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві (далі - договір підряду) незалежно від джерел фінансування робіт, а також форми власності замовника та підрядника (субпідрядників). Положення Загальних умов застосовуються також щодо укладення та виконання договорів підряду на роботи з реставрації та капітального ремонту будівель і споруд», а згідно пункту 5 цих умов "У договорі підряду сторони можуть передбачати інші важливі для регулювання взаємовідносин умови. Примірний договір підряду затверджується Мінрегіоном".
Пунктом 32 "Примірного договору підряду в капітальному будівництві", затвердженого наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури №3 від 27.10.2005 року передбачено, що "Не використані матеріали та устаткування протягом __ днів після закінчення виконання робіт будуть__." (за актом повернуті Замовнику; реалізовані Підряднику тощо).
Між Позивачем та Відповідачем 18.12.2012 року було укладено Додаткову угоду №14 до Договору Генпідряду №29-0454-02 від 09.04.2009 р., за якою сторони дійшли згоди продовжити дію договору до 31.12.2013 р. Безпосередньо в умовах цього договору генпідряду сторони порядок повернення замовнику матеріалів і устаткування не визначили, а тому Відповідач зобов'язаний буде повернути залишок матеріалів та обладнання Позивача тільки після завершення робіт, тобто не раніше 31.12.2013 р.
Проте вищевказані положення законодавства про порядок повернення залишку матеріалів та обладнання не можуть бути застосовані судом до спірних правовідносин, оскільки регулюють порядок повернення матеріалів і устаткування, які були використані підрядником під час виконання підрядних робіт. У даному випадку судом встановлено, що зазначене майно було втрачено, а відтак до спірних правовідносин має бути застосовано порядок відшкодування збитків, спричинених втратою цього майна під час виконання підрядних робіт. Право вимоги відшкодування збитків у Позивача виникло з моменту виявлення нестачі 01.11.2010р., а тому з цієї дати слід обліковувати перебіг строку виконання Відповідачем свого зобов'язання з відшкодування таких збитків.
Отже строк виконання Відповідачем зобов'язань з відшкодування Позивачу збитків від втрати зазначеного майна на час розгляду судом даної справи вже настав. Проте доказів добровільного виконання цих зобов'язань Відповідач суду не надав.
На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин, які свідчать про неналежне виконання Відповідачем своїх майново-господарських зобов'язань, встановлених укладеним між сторонами договором підряду та чинним законодавством, зі зберігання переданого Позивачем (замовником зазначених будівельно-монтажних робіт) Відповідачу (генпідряднику по виконанню цих робіт) обладнання, що спричинило його втрату, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача вартості цього обладнання на загальну суму 147744,00 грн. на відшкодування збитків, спричинених втратою цього майна, - є законними та обґрунтованими, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "КЕМ" на користь Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського" суму 147744 грн. 00 коп. збитків, 2954 грн. 88 коп. витрат на судовий збір.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя І.М. Подобєд
Повне рішення складено - 24.04.2013р.