ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.04.2013 Справа № 901/1017/13

За позовом Публічного акціонерного товариства «КРИМЕЛЕКТРОМАШТОРГ»

до відповідача Приватного підприємства «КОМУНТЕХНОЛОГІЇ»

про стягнення 13 307,42 грн.

Суддя І.К. Осоченко

Представники:

від позивача - Сокол А.Ф., довіреність № 32 від 11.01.2013, юрист, паспорт ЕС 640591 виданий 27.03.1998;

від відповідача - не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство «КРИМЕЛЕКТРОМАШТОРГ» - позивач, звернулося до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Приватного підприємства «КОМУНТЕХНОЛОГІЇ» - відповідач, в якій просить суд стягнути з відповідача 9 890,11 грн. основного боргу, 1326,89 грн. пені, 692,31 грн. штрафу, 1398,11 грн. річних, всього - 13 307,42 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах ст. ст. 193, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що 11.04.2012 між Публічним акціонерним товариством «КРИМЕЛЕКТРОМАШТОРГ» та Приватним підприємством «КОМУНТЕХНОЛОГІЇ» був укладений договір поставки №10, відповідно до якого позивач постачав, а відповідач отримував та повинен був оплачувати товари.

Як вбачається з позову, відповідно до п. 4.2 договору оплата проводиться на умовах передоплати, а по згоді Поставщика допускається відстрочка платежу, яка не повинна перевищувати 10 календарних днів, після поставки товару.

Як зазначив позивач в тексті позовної заяви, борг на день подання позову складає 9 890,11 грн. відповідно до розрахунку.

Позивач в позові вказав, що направлені відповідачу листи-вимоги від 04.01.2013 №4, від 23.01.2013 №113 про виплату боргу, залишені без відповіді, акти звірки розрахунків позивачу не повернуто, усні гарантії про оплату не виконані.

Відповідно до п. 4.3 Договору нарахована пеня на суму 1 326,89 грн. та 692,31 грн. штрафу, відповідно до розрахунку позову.

Загальна сума позову складає 13 307,42 грн., у зв'язку з чим позивач звернувся з позовом до суду.

У судовому засіданні 29.04.2013 суд розпочав розгляд даної справи по суті.

Представник позивача у судовому засіданні 29.04.2013 надав суду клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке судом задоволено.

Відповідач у судові засіданні двічі не з'являвся, про час та місце розгляду справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією; вимог суду не виконав, відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи строки розгляду справ господарськими судами України, які передбачені статтею 69 ГПК України, а також те, що явка у судове засідання є правом учасників процесу, а не їх обов'язком, суд вважає можливим розглянути дану справу за відсутністю представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Судовий процес фіксувався за допомогою звукозаписувального пристрою в порядку статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

11.04.2012 між Публічним акціонерним товариством «КРИМЕЛЕКТРОМАШТОРГ» (Постачальник) та Приватним підприємством «КОМУНТЕХНОЛОГІЇ» (Покупець) був укладений договір поставки №10 (а. с. 10), на підставі п. 1.1 якого Постачальник зобов'язується передати, а Покупець прийняти та оплатити Товари згідно накладних асортимент та ціна яких узгоджені сторонами та вказана в накладних (специфікаціях Постачальника).

Згідно з п. 4.1 Договору загальна сума дійсного Договору складає загальну суму вартості переданих Покупцю Товарів, згідно накладних (специфікацій) в період дії даного договору.

Пункт 4.2 Договору передбачає, що товари поставляються на умовах передоплати. Зі згоди Постачальника може бути відстрочка платежу, яка не повинна перевищувати 10 календарних днів, з дні отримання товару.

Відповідно до п. 4.3 Договору у випадку несвоєчасної оплати за отриманий товар Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,1 % від несплаченої суми за кожен день прострочки оплати, а за прострочку понад тридцяти днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від вказаної суми.

Згідно з п. 4.4 Договору Покупець, який просрочив виконання грошового зобов'язання за договором, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням 36 % річних за весь час прострочки.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України зазначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Позивачем було поставлено товар відповідачу за період з квітня по листопад 2012 року на суму 14 890,11 грн., що підтверджується відповідними накладними:

№227к від 27.04.2012 на суму 5 128,33 грн.,

№230к від 29.05.2012 на суму 902,30 грн.,

№693к від 02.10.2012 на суму 880,03 грн.,

№634к від 16.10.2012на суму 1 058,96 грн.,

№640к від 18.10.2012 на суму 325,00 грн.,

№670к від 02.11.2011 на суму 694,01 грн.,

№673к від 05.11.2012 на суму 3 135,96 грн.,

№686к від 08.11.2012 на суму 2 765,52грн.

Факт одержання відповідачем товару від позивача підтверджується підписом уповноваженої особи покупця на вказаних накладних.

Проте, відповідач у порушення умов укладеного договору сплатив за поставлений товар не в повному обсязі, а саме 5 000,00 грн., у зв'язку з чим на момент подачі позову заборгованість склала 9 890,11 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до відповідача з листом -вимогою №4 від 08.01.2013 (а. с. 11) та листом-вимогою №113 від 23.01.2013 (а. с. 12) про оплату боргу, проте відповідач залишив дані листи-вимоги без відповіді, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення наявної заборгованості.

Дослідивши обставини справи, оцінивши наявні докази у їх сукупності, суд вважає позов обґрунтованим і підлягаючим частковому задоволенню з наступних підстав:

Статей 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідачем не надано доказів оплати позивачу поставленого товару.

Відповідно до вимог статей 525, 526 Цивільного Кодексу України - одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 528,00 грн. пені.

У судовому засіданні 29.04.2013 представник позивача надав суду розрахунок суми позову, з якого вбачається, що пеня складає 528,00 грн.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до п. 4.3 Договору у випадку несвоєчасної оплати за отриманий товар Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,1 % від несплаченої суми за кожен день прострочки оплати, а за прострочку понад тридцяти днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від вказаної суми.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 р. № 546/96-ВР встановлено, що сторони в договорі за прострочення платежу мають право встановити пеню, розмір якої не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми позову в частині нарахування пені, суд погоджується з ним, у зв'язку з чим пеня підлягає стягненню в розмірі 528,00 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача 1 398,11 грн. відсотків річних.

Стаття 625 Цивільного кодексу України визначає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, у відповідача в силу наведених приписів закону виникає обов'язок сплатити відсотки річних у розмірі 1 388,11 грн. на підставі розрахунків, які містяться в матеріалах справи.

Стосовно стягнення з відповідача на користь позивача штрафу у розмірі 592,31 грн. суд вважає за можливе задовольнити вказану вимогу позивача, виходячи з наступного:

Відповідно до п. 4.3 Договору у випадку несвоєчасної оплати за отриманий товар Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,1 % від несплаченої суми за кожен день прострочки оплати, а за прострочку понад тридцяти днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від вказаної суми.

Як вже зазначалось, статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Так, одним із видів господарських санкцій згідно частиною 2 статті 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 Господарського кодексу України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно статті 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами загальної суми неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами загальної юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (постанови Верховного Суду України від 09.04.2012 у справі №20/246-08 та від 27.04.2012 у справі №06/5026/1052/2011).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми позову в частині нарахування штрафу, суд погоджується з ним, у зв'язку з чим штраф підлягає стягненню в сумі 692,31 грн.

При таких обставинах, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, оскільки вони засновані на нормах чинного законодавства та підтверджені матеріалами справи.

Судові витрати на підставі ст. 44,49 ГПК України суд відносить на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені у судовому засіданні 29.04.2013.

Повне рішення складено 07.05.2013.

Керуючись статтями 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «КОМУНТЕХНОЛОГІЇ» на користь Публічного акціонерного товариства «КРИМЕЛЕКТРОМАШТОРГ» заборгованість у розмірі 9 890,11 грн., пеню - 528,00 грн., штраф у розмірі 692,31 грн., відсотки річних на суму 1 398,11 грн. та судовий збір у розмірі 1 617,21 грн.

Видати наказ після вступу рішення в законну силу.

3. В частині стягнення пені у розмірі 798,89 грн. - відмовити.

Суддя І.К. Осоченко